903/685/18 Про визнання незаконною та скасування постанови обласної спілки споживчих товариств про майновий комплекс, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - 03.04.2019 Прийняття

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Гудак А.В. - головуючий, Олексюк Г.Є., Петухов М.Г. від 30 січня 2019 року та рішення Господарського суду Волинської області у складі Костюк С.В. від 05 грудня 2018 року

Історія справи

1.Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Луцька міська рада звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом, в якому просила:

- визнати незаконною та скасувати постанову Волинської обласної спілки споживчих товариств про майновий комплекс від 17.07.2018 № 28;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 42101284 від 17.07.2018, прийняте приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком Сергієм Володимировичем, який вчиняв дії, як державний реєстратор.

1.2. Підставою визнання незаконною та скасування постанови Волинської обласної спілки споживчих товариств позивач зазначає включення в опис складових частин торгового комплексу - ринок "Завокзальний" асфальтобетонних замощень та замощень з бруківки, право на яке, на думку позивача, в подальшому було зареєстровано приватним нотаріусом Веремчуком С.В.

1.3. В обґрунтування даної вимоги Луцька міська рада, як орендодавець земельної ділянки, зазначає, що згоди на проведення поліпшень земельної ділянки не надавала, а тому вважає, що зроблені відповідачем-1 поліпшення земельної ділянки у вигляді вимощення асфальтним покриттям і бруківкою є невід'ємними частинами орендованої земельної ділянки і належать до комунальної власності.

2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. 18.02.2009 між Луцькою міською радою (позивач, орендодавець) та Волинською обласною спілкою споживчих товариств (відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 35294 кв.м., на якій знаходяться будівлі, споруди торгового комплексу "Завокзальний", що належать на праві власності відповідачу. Відповідно до умов договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування ринку "Завокзальний" на 22 роки, з урахуванням умов додаткової угоди.

2.2. В подальшому, 17.07.2018 Волинською обласною спілкою споживчих товариств прийнята постанова № 28, якою затверджено єдиний майновий комплекс Волинської обласної спілки споживчих товариств, до складу якого включено об'єкти нерухомого та рухомого майна, розміщеного на "Завокзальному ринку" за адресою Волинська область, м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого,1; додатком № 1 до даної постанови визначено перелік об'єктів рухомого та нерухомого майна, розміщеного на Завокзальному ринку, під порядковим номером 1 - даного додатку вказано Торговий комплекс - ринок "Завокзальний" літери (А-1), площею 10837,3 кв.м., під № 2 - приміщення туалету, літери (Ап) площею 199,5 кв.м.

2.3. На вищевказані об'єкти нерухомості 12.07.2017 виготовлено технічні паспорти.

2.4. 17.07.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В. здійснено державну реєстрацію права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна, а саме, єдиний майновий комплекс, складовими частинами якого зазначено торговий комплекс - ринок "Завокзальний" та приміщення туалету. Крім того, в описі складової частини торгового комплексу ринок "Завокзальний" вказано асфальтобетонні замощення та замощення з бруківки. Підставою виникнення права власності зазначено постанову про майновий комплекс № 28 від 17.07.2018, рішення Третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" від 07.07.2008, ухвала Рівненського міського суду Рівненської області 09.07.2008, рішення Господарського суду Волинської області від 07.07.2003.

2.5. Луцька міська рада звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Волинської обласної спілки споживчих товариств про майновий комплекс від 17.07.2018 року № 28 та визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 42101284 від 17.07.2018 року, прийняте приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В., який вчиняв дії, як державний реєстратор, оскільки вважає, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 /кадастровий номер НОМЕР_1 і асфальтне покриття та вимощення з бруківки належить до комунальної власності, а тому не могло вноситися до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно у складі єдиного майнового комплексу.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019, у позові відмовлено.

3.2. Ухвалюючи спірні рішення у справі, суди мотивували їх тим, що асфальтобетонні замощення, замощення з бруківки не зареєстровано, як окремий об'єкт нерухомості, а входять в опис складової частини єдиного майнового комплексу: торгового комплексу - ринок "Завокзальний".

3.3. Таким чином, власником спірної земельної ділянки, на якій розміщений ринок "Завокзальний", зокрема, частини, де здійснені асфальтобетонні замощення та замощення з бруківки є Луцька міська рада, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим права позивача, як власника так і орендодавця земельної ділянки в результаті прийняття оскаржуваної постанови не порушено.

3.4. Порушень при проведенні державної реєстрації єдиного майнового комплексу Волинської обласної спілки споживчих товариств судами також не встановлено, тому суди дійшли висновку про відмову в позові, також, в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись з прийнятими по справі рішеннями, Луцька міська рада подала касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

5.1. Судами помилково застосовано до спірних правовідносин положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна №127 від 24.05.2001, відповідно до якої виконання робіт з замощення асфальтним покриттям та бруківкою земельної ділянки не потребує письмової згоди орендаря та такі роботи не відносяться до об'єктів самочинного будівництва. На думку скаржника, спірні правовідносини регулюються саме Законом України "Про оренду землі" (161-14) та договором;

5.2. Суди не врахували, що в силу закону та договору асфальтне покриття та мощення з бруківки належить територіальній громаді міста Луцьк та є приналежністю земельної ділянки, а не єдиного майнового комплексу.

6. Позиція Волинської обласної спілки споживчих товариств, викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1. Волинська обласна спілка споживчих товариств вважає доводи касаційної скарги Луцької міської ради безпідставними, рішення судів законними і обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05.12. 2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 - без змін.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

7.1. Згідно заявленої позовної вимоги підставою визнання незаконною та скасування постанови Волинської обласної спілки споживчих товариств від 17.07.2018 року № 28 є зокрема, включення в опис складових частин торгового комплексу - ринок "Завокзальний" (А-1) асфальтобетонних замощень та замощень з бруківки.

7.2. В обґрунтування даної вимоги Луцька міська рада, як орендодавець земельної ділянки, зазначає, що згоди на проведення поліпшень земельної ділянки не надавала, а тому вважає, що зроблені відповідачем-1 поліпшення земельної ділянки у вигляді вимощення асфальтним покриттям і бруківкою є невід'ємними частинами орендованої земельної ділянки і належать до комунальної власності, а тому в силу ст. 28 Закону України "Про оренду землі" та п. 28 договору витрати на дані поліпшення не підлягають відшкодуванню.

7.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, єдиний майновий комплекс Волинської обласної спілки споживчих товариств знаходиться на території ринку "Завокзальний" за адресою Волинська область, м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого,1 на земельній ділянці площею 35294 кв.м., що перебуває в оренді Волинської обласної спілки споживчих товариств згідно договору оренди від 20.09.2009.

7.4. З метою формування єдиного майнового комплексу Волинської обласної споживчої спілки, правлінням останньої була прийнята постанова №28 від 17.07.2018 "Про майновий комплекс", якою затверджено єдиний майновий комплекс Волинської облспоживспілки, до складу якого входять об'єкти нерухомого та рухомого майна, яке розміщене на Завокзальному ринку.

7.5. В подальшому, була проведена державна реєстрація права власності на єдиний майновий комплекс Волинської обласної спілки споживчих товариств на підставі (1) спірної постанови про майновий комплекс № 28 від 17.07.2018 з додатком №1; (2) рішення Третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" справа № 19/4/08 від 07.07.2008; (3) ухвали Рівненського міського суду № 6-265/08 від 09.07.2008; (4) рішення Господарського суду Волинської області справа №7/106-72 від 07.07.2003; (5) технічних паспортів на об'єкти нерухомого майна - Торговий комплекс "Завокзальний" (літер А-1) та приміщення туалету (літер Ап) від 12.07.2018.

7.6. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в опис складових частин торгового комплексу - ринок "Завокзальний" (А-1) було включено асфальтобетонні замощення та замощення з бруківки.

7.7. Луцька міська рада, оскаржуючи постанову "Про майновий комплекс" №28 від 17.07.2018 та подальшу реєстрацію права власності позивача на спірні поліпшення, зазначає, що згоди на проведення поліпшень у вигляді вимощення асфальтним покриттям і бруківкою земельної ділянки не надавала, тому вважає, що вони є невід'ємними частинами орендованої земельної ділянки і належать до комунальної власності. Крім того, в силу ст. 28 Закону України "Про оренду землі" та п. 28 договору витрати на дані поліпшення не підлягають відшкодування.

7.8. Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (1127-2015-п) .

7.9. За змістом статей 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягає право власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

7.10. Згідно з абзацом 3 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року за № 1141 (1141-2011-п) ( в редакції станом на 17 липня 2018 року) до державного реєстру прав вносяться такі відомості про нерухоме майно: про підприємство як єдиний майновий комплекс: повне найменування юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ; склад підприємства (перелік об'єктів нерухомого майна, що входить до єдиного майнового комплексу (земельні ділянки, будівлі, споруди тощо), із зазначенням їх реєстраційних номерів).

7.11. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

7.12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Торгівельний комплекс - ринок "Завокзальний" був зареєстрований, як єдиний майновий комплекс

7.13. У відповідності до ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства, як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

7.14. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цілісний майновий комплекс є господарський об'єктом з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

7.15. У відповідності до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (1440-2003-п) передбачено, що об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - це об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність.

7.16. Судами попередніх інстанцій було вставновлено, що відповідачем-2 було дотримано вимогу стосовно подачі технічних паспортів та інших правоустоновлюючих документів, дані яких дозволяли внести складові частини єдиного майнового комплексу та зареєструвати право власності відповідача-1 на вказане нерухоме майно.

7.17. Водночас, внесення запису в описову частину комплексу про наявність асфальтобетонних замощень та замощень з бруківки не свідчить про виникнення права власності позивача на спірний об'єкт та не порушує прав власності позивача на земельну ділянку, оскільки останній не внесений, як складова частина об'єктy нерухомого майна та не зареєстрований, як самостійний об'єкт нерухомості.

7.18. В свою чергу, власником спірної земельної ділянки, на якій розміщений ринок "Завокзальний", зокрема, частини, де здійснені асфальтобетонні замощення та замощення з бруківки, є Луцька міська рада, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7.19. Суд погоджується з твердженнями скаржника щодо того, що відповідно до ст. 28 Закону України "Про оренду землі" та п. 28 договору витрати на дані поліпшення у вигляді асфальтобетонних замощень та замощень з бруківки не підлягають відшкодуванню, проте така вимога відповідачем-1 і не заявлялася.

7.20. Разом з тим, в пункті 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 зазначено, що зведення на земельній ділянці накриття та/або замощень не належить до самовільного будівництва.

7.21. Пунктом 29 договору оренди земельної ділянки від 18.02.2009 передбачені права орендаря земельної ділянки, зокрема: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди, за письмовою згодою орендодавця зводити, житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди, закладати багаторічні насадження.

7.22. Отже, проведене відповідачем-1 замощення орендованої земельної ділянки не належить до самовільного будівництва, а тому виконання робіт з замощень асфальтним покриттям та бруківкою не потребувало письмової згоди орендодавця, в даному випадку Луцької міської ради.

7.23. Твердження позивача щодо помилкового застосовання до спірних правовідносин положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна №127 від 24.05.2001, Суд відхиляє, оскільки дана Інструкція визначає юридичну природу, виконаних відповідачем робіт.

7.24. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 ЦК України.

7.25. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суда з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

7.26. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

7.27. Статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому, визначений вказаними статтями перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком у названих статтях, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

7.28. При цьому, особа, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту, повинна дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

7.29. У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

7.30. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено, які саме його права та законні інтереси, в даному випадку порушені.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

9. Щодо судових витрат

9.1. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Луцької міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 05 грудня 2018 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року у справі № 903/685/18 залишити без змін.