908/6214/14 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю - 02.04.2019 Прийняття

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 17.12.2009, -

за участю представників учасників справи:

позивача - Панков К.М.

відповідача - Березовська О.В.

ТОВ "Амстор" - Березовська О.В.

Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - не з'явилися

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Компанія "Lorley Investments Limited" звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 17.12.2009 року, укладений між Компанією "Lorley Investments Limited" та Компанією "Klioril Consulting Ltd".

1.2. В обґрунтування позовних вимог Компанія "Lorley Investments Limited" посилається на те, що внаслідок укладення Компанією "Lorley Investments Limited" та Компанією "Klioril Consulting Ltd" договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Амстор" від 17.12.2009 загальний розмір частки, що належить компанії "Lorley Investments Limited" в статутному капіталі ТОВ "Амстор", зменшився з 24,23615% до 11,5547% (з урахуванням виправленої позивачем помилки у позові). Вказав, що договір укладено з перевищенням повноважень представника ОСОБА_5, яка діяла від імені Компанії "Lorley Investments Limited" на підставі довіреності від 22.07.2009, оскільки відповідно до вказаної довіреності вона не уповноважувалась на відчуження частини частки в статутному капіталі ТОВ "Амстор", що належить Компанії "Lorley Investments Limited". При цьому позивач звернув увагу, що представником ОСОБА_5 відчужено частку Компанії "Lorley Investments Limited" за ціною 100,00 доларів США при номінальній вартості вказаної частки 8186636,43 грн, що еквівалентно 1027155,71 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 17.12.2009. При цьому матеріально-правовою підставою зазначено статті 16, 92, 203, 215, 237, 241 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 у справі № 908/6214/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 у справі № 908/6214/14 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до п. 7.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" (далі - ТОВ "Амстор"), затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства № 27 від 29.08.2008, зареєстрованого Державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради 08.10.2008, Компанія "Lorley Investments Limited" було учасником ТОВ "Амстор" з часткою у статутному капіталі у розмірі 15645917,57 грн, що складає 24,2361 % статутного капіталу ТОВ "Амстор" та 242361 голосів;

- Компанією "Lorley Investments Limited" (продавцем), в особі довіреної особи ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009, та Компанією "Klioril Consulting Ltd" (покупцем), в особі довіреної особи ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності від 10.08.2009, у місті Донецьку 17.12.2009, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" № 45 від 17.12.2009, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Амстор" (далі - договір);

- відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався продати покупцеві частину частки у статутному капіталі ТОВ "Амстор" у розмірі 8186636,43 грн, що складає 12,6814 % статутного капіталу Товариства (частки), а покупець купити цю частину частки та сплатити за неї грошову суму у розмірі та в порядку, визначених договором;

- згідно з п. 2.1 договору право власності на частину частки до покупця переходить з дня державної реєстрації змін до Статуту товариства, що пов'язані з відчуженням частини частки у статутному капіталі товариства за цим договором;

- пунктом 2.2 договору визначено, що з дня переходу до покупця права на частину частки у статутному капіталі товариства до останнього переходять всі права та обов'язки продавця, як учасника товариства;

- відповідно до п. 3.1 договору продаж частини частки за погодженням сторін вчинюється за 100 (сто) доларів США;

- покупець зобов'язується сплатити продавцеві вартість частки в термін до 17.12.2010 (п. 3.2 договору);

- питання наявності або відсутності необхідного обсягу повноважень у представника Компанії "Lorley Investments Limited" ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009, для дій, пов'язаних з розпорядженням часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" були предметом розгляду у справі №905/1994/14;

- під час розгляду справи №905/1994/14 судами встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до наданих їй вказаною довіреністю повноважень, не уповноважувалася на відчуження частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", що належить Компанії "Lorley Investments Limited";

- посилаючись на відсутність повноважень у представника ОСОБА_5, яка діяла від імені Компанії "Lorley Investments Limited" на підставі довіреності від 22.07.2009, на відчуження частини частки в статутному капіталі ТОВ "Амстор", що належить Компанії "Lorley Investments Limited", а також на відсутність волевиявлення позивача на укладення договору та наступного його схвалення, компанія звернулася з позовом про захист свого порушеного права та вважає договір таким, що підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що спірний договір зі сторони Компанії "Lorley Investments Limited" укладений представником ОСОБА_5 з перевищенням повноважень та за відсутності наступного схвалення такого правочину юридичною особою, що не відповідає вимогам частин 2-3 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому місцевим господарським судом зазначено, що питання відсутності необхідного обсягу повноважень у представника Компанії "Lorley Investments Limited" ОСОБА_5 на підставі довіреності від 22.07.2009, для дій, пов'язаних з розпорядженням часткою у статутному капіталі ТОВ "Амстор" встановлено судовими рішеннями у справі №905/1994/14 та не потребує повторного доведення. Разом з тим на підставі поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, місцевим судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 908/6214/14, ТОВ "Амстор" подав касаційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення місцевого суду, застосувавши до встановлених обставин ухвалення Компанією "Lorley Investments Limited" договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Амстор" та відмовити у задоволенні позову саме на цій підставі, постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Амстор" скасувати.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор":

- при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми статті 241 Цивільного кодексу України та не застосовано статті 12, 13, 92, 237, 244 Цивільного кодексу України, статті 58, 60 Закону України "Про господарські товариства";

- набуття частки у статутному капіталі товариства являє собою комплекс дій/рішень, який включає в себе кілька етапів: укладення договору купівлі-продажу; прийняття рішення загальними зборами товариства та внесення відповідних змін в реєстр. Кожна наступна дія - це безумовне схвалення попередньої дії: прийняття рішення загальними зборами товариства є ухваленням та реалізацією договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства. Внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру як публічне інформування про зміни, що відбулися у складі учасників товариства;

- суди, встановивши всі обставини ухвалення договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Амстор", які прямо передбачені чинним законодавством України, Компанією "Lorley Investments Limited", помилково не застосовано статтю 241 Цивільного кодексу України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Амстор" Компанія "Lorley Investments Limited" просила відмовити в її задоволенні, оскільки відсутні підстави для зміни мотивувальної частини рішення; товариством не враховано, що встановлення судом обставин схвалення правочину одночасно позбавляє його права на застосування строків позовної давності.

3.4. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 908/6214/14, Компанія "Lorley Investments Limited" подала касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Компанії "Lorley Investments Limited".

3.5. Узагальнені доводи касаційної скарги Компанії "Lorley Investments Limited":

- висновки судів попередніх інстанцій щодо пропуску Компанією "Lorley Investments Limited" строку позовної давності є наслідком неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права;

- судами безпідставно не враховано того факту, що обізнаність представника Компанії "Lorley Investments Limited" ОСОБА_5, яка не має повноважень на відчуження часток Компанії "Lorley Investments Limited" в статутному капіталі ТОВ "Амстор", одночасно виключає можливість робити висновок про обізнаність самої Компанії "Lorley Investments Limited";

- судами не враховано, що обставина відсутності повноважень у представника ОСОБА_5 представляти інтереси Компанії "Lorley Investments Limited" під час укладення оспорюваного договору, спростовує висновки, що позивач дізнався про порушене право в момент укладення договору, тобто 17.12.2009.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Компанії "Lorley Investments Limited" відповідач Компанія "Klioril Consulting Ltd" просив відмовити в її задоволенні, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 у справі № 908/6214/14 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Компанії "Lorley Investments Limited" до Компанії "Klioril Consulting Ltd" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 17.12.2009, укладений між Компанією "Lorley Investments Limited" та Компанією "Klioril Consulting Ltd".

4.2. У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

4.3. Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

4.4. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

4.5. Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

4.6. Згідно із частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

4.7. Відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

4.8. Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

4.9. Перевищення повноважень це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку він представляє.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання. Очевидно також, що таке схвалення повинно бути до прийняття рішення у справі про визнання правочину недійсним.

4.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний договір від імені продавця Компанії "Lorley Investments Limited" підписано представником ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009.

Питання наявності або відсутності необхідного обсягу повноважень у представника Компанії "Lorley Investments Limited" ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 22.07.2009, для дій, пов'язаних з розпорядженням часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю" Амстор" були предметом розгляду у справі №905/1994/14.

Під час розгляду справи №905/1994/14 встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до довіреності, виданої їй Компанією "Lorley Investments Limited", була уповноважена представляти інтереси Компанії (ПК "Lorley Investments Limited") як засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" (компанія), створеного на території України у відповідності до законодавства України.

Задля цього довірена особа вповноважується:

1. Підписувати засновницькі документи, зміни і доповнення до них.

2. Приймати участь в управлінні Компанією, включаючи голосування на загальних зборах її учасників.

3. Підписувати рішення (звіти) загальних зборів учасників та інші документи керівних органів Компанії.

4. Підписувати угоди купівлі-продажу, контракти, заяви та інші документи про придбання або відчуження акцій Компанії.

5. Вживати всіх заходів, що вважаються необхідними чи потрібними у термінах чинного законодавства стосовно компанії і, зокрема, у зв'язку з її бізнесовою діяльністю, та, з огляду на це, підписувати і подавати такі документи до всіх компетентних органів, виконувати і, у разі необхідності, надавати письмові зобов'язання;

6. Бути чинним і законним представником з метою вчинення усіх та будь-яких дій стосовно компанії.

При цьому, у вказаній довіреності терміном "Компанія" (з великої літери) позначається позивач - ПК "Lorley Investments Limited", а терміном "компанія" (з маленької літери) позначається Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор".

Повноваження ОСОБА_5, як представника Приватної Компанії "Lorley Investments Limited" стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", визначені в пунктах 5 та 6 довіреності. Одночасно, іншими пунктами довіреності визначені повноваження ОСОБА_5 стосовно Приватної Компанії "Lorley Investments Limited". Пунктом 4 довіреності ОСОБА_5 було надано повноваження здійснювати відчуження (придбання) акцій Приватної Компанії "Lorley Investments Limited", що кореспондується із розділом статуту вказаної Компанії "Покупка акцій", а також приймати участь в управлінні Компанії (пункт 2 довіреності).

Отже, судами встановлено ОСОБА_5, відповідно до наданих їй вказаною довіреністю повноважень, не уповноважувалася на відчуження частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", що належить Компанії "Lorley Investments Limited".

Згідно із частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини відсутності повноважень у ОСОБА_5, яка діяла від імені Компанії "Lorley Investments Limited" на підставі довіреності від 22.07.2009, на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 17.12.2009, не потребують повторного доведення при розгляді даної справи.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що укладення оспорюваного договору зі сторони Компанії "Lorley Investments Limited" представником ОСОБА_5 з перевищенням повноважень відбулося за відсутності наступного схвалення такого правочину юридичною особою, що є підставою для визнання договору недійсним.

4.11. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів про порушене право Компанії "Lorley Investments Limited", за захистом якого той звернувся до суду, та наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

4.12. Доводи, викладені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з підстав визначених частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України у зв'язку з заявленням Компанією "Klioril Consulting Ltd" про сплив позовної давності.

4.14. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

4.15. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

4.16. Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

4.17. Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

4.18. Отже загальне правило про початок перебігу позовної давності, яке міститься у статті 261 Цивільного кодексу України, встановлює три можливі варіанти:

- коли особа довідалася про порушення свого права;

- коли особа могла довідатися про порушення свого права;

- коли особа довідалася про порушника свого права.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справ № 6-75цс15).

Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

4.19. Дійшовши висновку про обізнаність Компанії "Lorley Investments Limited" про порушення його прав укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 17.12.2009, суди попередніх інстанцій встановили, що на загальних зборах 17.12.2009 було прийнято рішення щодо відчуження частини належної Компанії частки у статутному капіталі ТОВ "Амстор" у розмірі 12,6814%, що становить 8186 636,43 грн, на користь інших учасників, а в разі їх відмови - Компанії "Klioril Consulting LTD" за ціною 100,00 доларів США. При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій враховано, що відповідно до протоколів загальних зборів № 1 від 28.01.2010, № 11 від 06.05.2010, № 2 від 17.01.2012, № 12 від 06.04.2012, № 3 від 28.02.2013, в яких частка у статутному капіталі зазначена 11,5547%, представники Компанії "Lorley Investments Limited" систематично приймали участь у зборах учасників ТОВ "Амстор".

Проте, зазначивши, що ОСОБА_5 діяла поза інтересами Компанії "Lorley Investments Limited" на відчуження частини частки в статутному капіталі товариства та за відсутності волевиявлення Компанії на укладення оспорюваного договору, досліджуючи обставини спливу позовної давності, судами попередніх інстанцій не надано оцінки саме представництву на цих зборах від імені Компанії ОСОБА_5

Крім того поза увагою судів залишилися та обставина, що дії, пов'язані з участю у загальних зборах товариства, підтвердження зменшення розміру частки, були здійснені тією ж особою, що виступала стороною в оспорюваному договорі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що Компанія "Lorley Investments Limited" була обізнана про зменшення частки у статутному капіталі з 17.12.2009.

Суперечливими є висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що участь представників Компанії "Lorley Investments Limited" у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" не може бути доказом наступного схвалення спірного правочину, проте факт укладення договору з перевищенням повноважень та без наступного схвалення не свідчить про необізнаність Компанії про його укладення.

Також при встановленні факту обізнаності Компанією "Lorley Investments Limited", суди попередніх інстанцій взяли до уваги щорічну фінансову звітність Компанії "Lorley Investments Limited" за 2011 рік, розміщеної у Реєстратора компанії Республіки Кіпр, проте не звернули уваги, що зазначений звіт був оприлюднений у грудні 2011 року, та не може свідчити про обізнаність укладення правочину саме з 2009 року.

Аналіз наведених норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин, не дають Верховному Суду підстав та можливостей для визначення дати початку перебігу строку позовної давності.

З огляду на викладене, у справі, яка переглядається, суди не з'ясували усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, часу, коли Компанія "Lorley Investments Limited" довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, та наявності правових підстав для застосування позовної давності, про що заявлено стороною у спорі до винесення рішення судом.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Компанії "Lorley Investments Limited" задовольнити частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 908/6214/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.