905/465/18 Про стягнення заборгованості та неустойки за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг - 01.04.2019 Прийняття

у березні 2018 року ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління поліції охорони в Донецькій області про стягнення 191 933,67 грн, з яких 142 202,58 грн основного боргу, 41 232,08 грн інфляційних втрат та 8 499,01 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 64-59 від 20.07.2012 про надання телекомунікаційних послуг.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.07.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018, позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління поліції охорони в Донецькій області на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії основний борг в сумі 135 217,78 грн, інфляційні втрати в сумі 39 206,82 грн, 3% річних в сумі 8 081,55 грн.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 64-59 від 20.07.2012 за період з березня 2015 року по січень 2016 року становить 135 217,78 грн. Відповідачем доказів на підтвердження погашення вказаної заборгованості не надано. Стягнули з відповідача інфляційні втрати та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Управління поліції охорони в Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Підставами для скасування судових актів відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що позивач зловживає своїми процесуальними правами і намагається двічі стягнути заборгованість за договором № 64-59 від 20.07.2012 як і з Управління поліції охорони в Донецькій області, так і з Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, що перебуває в стані припинення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Посилається на угоду про заміну сторони в зобов'язанні від 01.01.2016, відповідно до якої права та обов'язки за договором №64-59 від 20.07.2012 третьої особи перейшли до відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 20.07.2012 між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (Укртелеком) та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (абонент) укладено договір №64-59 про надання телекомунікаційних послуг.

За умовами пункту 1.1 договору Укртелеком відповідно до умов договору зобов'язується надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених абонентом (послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору Укртелеком зобов'язаний надавати замовлені абонентом послуги цілодобово відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації" (1280-15) , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 (720-2005-п) та інших нормативно-правових актів України.

За змістом п. 3.4.2 договору абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Надання послуг за договором є платним. Система розрахунків, що застосовується Укртелекомом: з надсиланням рахунків. Порядок оплати наданих послуг: в кредит. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму (п. п. 4.1, 4.3, 4.5, 4.11, 4.15 договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання Укртелекомом та абонентом і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік (п. п. 7.1, 7.2 договору).

У додатку № 1 до договору сторонами визначено перелік послуг, які надаються абоненту залежно від обраної категорії АВН, перелік платних додаткових послуг, що надаються абоненту, перелік інших платних послуг.

У додатку № 2 до договору сторонами узгоджено тарифи, встановлені Укртелекомом на послуги, замовлені абонентом станом на 20.07.2012.

01.01.2016 між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (сторона-1) та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (сторона-2) та Управлінням поліції охорони в Донецькій області (сторона-3) укладено угоду про заміну сторони.

За змістом цієї угоди сторона-2 передає, а сторона-3 набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань за договором № 64-59 від 20.07.2012 та визнається стороною за договором замість сторони-2 (п. 1 угоди).

Сторона-1 надає свою згоду на заміну сторони у договорі (п. 2 угоди).

За змістом п. 6 угоди остання набуває чинності з дати підписання і діє протягом усього періоду чинності договору №64-59 від 20.07.2012. На підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з березня 2015 року включно.

Угода про заміну сторони у зобов'язанні від 01.01.2016 відповідачем не оспорюється. У зв'язку з укладенням сторонами угоди від 01.01.2016 до договору №64-59 від 20.07.2012 права та обов'язки, які існували у третьої особи за цим договором з 01.03.2015 перейшли до відповідача.

Досліджуючи обставини правовідносин сторін, суди встановили, що Управління поліції охорони в Донецькій області утворене відповідно до п. 4 ст. 3, ст. 13, ч. 1 ст. 15, п. п. 19, 20, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" наказом голови Національної поліції України від 06.11.2015 №48 "Про затвердження Положення про Управління поліції охорони в Донецькій області".

07.11.2015 відбулась державна реєстрація Управління поліції охорони в Донецькій області.

Згідно з Положенням про Управління поліції охорони в Донецькій області, затверджене наказом Національної поліції №48 від 06.11.2016, останнє є територіальним органом Національної поліції, що здійснює свою діяльність за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, оперативно підпорядковуючись Департаменту поліції охорони. Управління поліції охорони в Донецькій області є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, до основних видів діяльності якого відноситься охорона об'єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами; охорона на договірних засадах фізичних осіб та об'єктів права приватної і комунальної власності, здійснення технічних заходів охоронного призначення, технічний захист інформації, реагування на спрацювання технічних засобів охоронного призначення тощо.

На виконання умов договору № 64-59 від 20.07.2012 позивачем надано телекомунікаційні послуги у період з березня 2015 року по січень 2016 року, що підтверджується відповідними рахунками-актами від 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015, 31.01.2016.

Судами встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 64-59 від 20.07.2012 та угодою про заміну сторони у зобов'язанні від 01.01.2016 за період з березня 2015 року по січень 2016 року становить 135217,78 грн.

Враховано, що надані позивачем у березні 2015 року телекомунікаційні послуги в сумі 15 733,49 грн оплачені у повному обсязі.

Вартість наданих позивачем телекомунікаційних послуг за договором № 64-59 від 20.07.2012 за період з березня 2015 року по січень 2016 року Управління поліції охорони в Донецькій області у касаційній скарзі не оспорюється.

Суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

Предметом оскарження відповідно до вимог касаційної скарги є питання наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги з огляду на умови угоди про заміну сторони від 01.01.2016 укладеної між публічним акціонерним товариством "Укртелеком", Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області та Управлінням поліції охорони в Донецькій області та договору про надання телекомунікаційних послуг № 64-59 від 20.07.2012.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 628, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлює Закон України "Про телекомунікації" (1280-15) , а також визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуг.

Стаття 33 Закону України "Про телекомунікації" передбачає, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суми боргу за договором № 64-59 від 20.07.2012 за надані телекомунікаційні послуги за період з квітня 2015 року по січень 2016 року, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання вимоги позивача про стягнення з відповідача 135 217,78 грн заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг належно обґрунтованою та доведеною матеріалами справи.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права в частині нарахування на суму боргу та стягнення з Управління поліції охорони в Донецькій області 3% річних та інфляційних втрат. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки суми позовних вимог в цій частині, враховано наявність підстав для часткового задоволення позову щодо суми основного боргу. Позов правильно задоволено в цій частині частково за уточненим розрахунком суду.

У відзиві на позов відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Враховуючи умови договору № 64-59 від 20.07.2012 щодо проведення розрахунків не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач мав сплатити вартість наданих позивачем послуг у квітні 2015 року не пізніше 20.05.2015, у травні 2015 року - 20.06.2015, у червні 2015 року - 20.07.2015, у липні 2015 року - 20.08.2015, у серпні 2015 року - 20.09.2015, у вересні 2015 року - 20.10.2015, у жовтні 2015 року - 20.11.2015, у листопаді 2015 року - 20.12.2015, у грудні 2015 року - 20.01.2016, у січні 2016 року - 20.02.2016.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у цій справі 06.03.2018, тобто в межах трирічної позовної давності для вимог щодо стягнення боргу за надані телекомунікаційні послуги за період з квітня 2015 року по січень 2016 року.

Відповідач у касаційній скарзі стверджує про відсутність в нього зобов'язання зі сплати заборгованості внаслідок визнання такого боргу ліквідаційною комісією Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області та включенням вимог позивача до четвертої черги вимог кредиторів.

Проте такі доводи відхиляються колегією суддів, оскільки угода про заміну сторони у зобов'язанні від 01.01.2016 до договору №64-59 від 20.07.2012 наразі є чинною, доказів її розірвання, припинення чи визнання недійсною в судовому порядку не надано.

Судами при оцінці доказів зазначено, що у рішенні ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області від 26.02.2016 відсутні будь-які відомості щодо визнання кредиторських вимог позивача саме за договором № 64-59 від 20.07.2012.

Окрім того, до суду не було надано доказів сплати 135 217,78 грн заборгованості за договором № 64-59 від 20.07.2012 за надані телекомунікаційні послуги за період з квітня 2015 року по січень 2016 року як Управлінням поліції охорони в Донецькій області Управління, так і Державною служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області до заміни сторони у зобов'язанні внаслідок укладення угоди від 01.01.2016.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Управління поліції охорони в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 31.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі за № 905/465/18 - без змін.