ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Животок Олександра Олександровича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р.

у складі колегії суддів: О. В. Агрикова - головуючий, М. Г. Чорногуз, О. О. Хрипун

та на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2018р.

суддя: В. А. Ярема

за позовом фізичної особи-підприємця Животок Олександра Олександровича

до виконавчого комітету Березанської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Підприємство "Березаньтепломережа";

2. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: Животок О.О.,

від відповідача: Олексійчук Л.В.,

від третьої особи-1: Калініченко І.В.,

від третьої особи-2: Олійник І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Животок Олександр Олександрович звернувся до господарського суду з позовом до виконавчого комітету Березанської міської ради про визнання недійсним пункту 3 рішення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням виконавчим комітетом Березанської міської ради вимог закону при прийнятті 26.04.2017р. рішення №90 в частині передачі в оренду поза конкурсом територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади міста Березань за адресою м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 20.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2018р. у справі №911/1285/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р., в задоволені позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що реалізація орендарем переважного права, за змістом ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", лежить поза межами дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування стосовно надання дозволу щодо укладення договору оренди або відповідної відмови. Суди дійшли висновку, що прийняттям спірного рішення відповідач не порушив переважного права позивача на укладення договору оренди приміщення на новий термін, та вказали, що спірне рішення прийнято відповідачем в межах наданої законом компетенції.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав шляхом визнання недійсним рішення не забезпечує реального захисту відповідних прав позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ФОП Животок О.О., не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

За твердженням скаржника суди дійшли помилкового висновку про відсутність факту порушення переважного права позивача на укладення договору найму на новий строк. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", позивач стверджує, що належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 03.10.2017р., власник не мав наміру використовувати орендоване майно для власних потреб. Тому на думку скаржника, п. 3 рішення №90 порушує права позивача як орендаря та перешкоджає реалізації його переважного права на укладення договору оренди на новий строк.

Також вказує, що відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методику розрахунку орендної плати за майно комунальної форми власності визначають органи місцевого самоврядування, а не Кабінет Міністрів України, як вважають суди. І відповідно до п. 19 Методики, затвердженої Березанською міською радою 26.03.2010р., розмір місячної орендної плати за оренду нерухомого майна територіальної громади м. Березань бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, комунальними підприємствами, установами, організаціями, становить 1 грн. за метр квадратний. Таким чином, на думку скаржника, оскаржуваний п. 3 рішення №90 суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та відповідній Методиці.

Також скаржник вказує, що в порушення ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк оренди в оскаржуваному рішенні визначений менший, ніж встановлено законом.

На думку скаржника орендне майно передане ТУ ДСА в Київській області всупереч економічним інтересам територіальної громади, оскільки жодних доказів соціальної значимості розміщення Березанського міського суду та необхідності покращення умов суду в матеріалах справи немає.

Також скаржник посилається на порушення судами п. 92.1 ст. 92 ПК України, оскільки не враховано, що прийняття рішення про передачу в оренду майна, що перебуває під податковою заставою, не погоджувалось з контролюючими органами, а отже є незаконним.

У скарзі стверджується, що відповідачем порушено порядок розгляду питання та прийняття рішення про передачу в оренду комунального майна, що є достатньою підставою для скасування п. 3 рішення виконавчого комітету.

4. Позиції інших учасників справи

Виконавчий комітет Березанської міської ради у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною та просить залишити без змін законні та обґрунтовані судові рішення у даній справі. Відповідач стверджує, що термін дії укладеного між позивачем та підприємством "Березаньтепломережа" договору оренди №24 закінчився 12.10.2017р., а тому виконавчий комітет Березанської міської ради, прийнявши рішення №90 від 26.04.2017р., не порушив будь-які права, свободи або законні інтереси позивача.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області у відзиві на касаційну скаргу також вважає її необґрунтованою та зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних і обґрунтованих висновків.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

12 жовтня 2004р. між підприємством "Березаньтепломережа" як орендодавцем та приватним підприємцем Животком Олександром Олександровичем як орендарем укладено договір оренди №24.

Об'єктом оренди за даним договором є приміщення загальною площею 299,50 кв. м., які розташовані на першому поверсі (кімнати №4, 5, 6, 7, 23), та другому поверсі (кімнати №36, 37, 38, 39, 53, 55) двоповерхової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами п. 2.1 договору оренди №24 орендар має, зокрема переважне право на продовження дії (переукладення) цього договору на новий термін.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що після закінчення терміну дії договору та за відсутності заборгованості по орендній платі орендар має переважне право на продовження дії (переукладання) цього договору. При відсутності пропозиції однієї зі сторін про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Розпорядженням виконавчого комітету Березанської міської ради №13 від 19.02.2016р. "Про перейменування вулиць та провулків міста Березань", зокрема, вулицю Фрунзе перейменовано у вулицю Героїв Небесної Сотні.

26 квітня 2017р. виконавчим комітетом Березанської міської ради прийнято рішення №90 "Про оренду комунального майна м. Березань", відповідно до пп. 3, 3.1. вирішено:

- надати в оренду поза конкурсом Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області нежитлове приміщення комунальної власності територіальної громади м. Березань загальною площею 607,1 м2 (2-й поверх), що знаходиться за адресою: м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 20 для розміщення Березанського міського суду Київської області;

- балансоутримувачу - підприємству "Березаньтепломережа" укласти договір з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Київській області на 49 років та встановити орендну плату 1 грн. за рік.

20 жовтня 2017р. виконавчим комітетом Березанської міської ради прийнято рішення №211 "Про оренду комунального майна м. Березань", відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 26.04.2017р. №90 "Про оренду комунального майна м. Березань", а саме в підпункт 3.1. пункті 3 замінити слова і цифри " 49 років" на слова і цифри " 2 роки і 11 місяців".

20 жовтня 2017р. між підприємством "Березаньтепломережа" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області на підставі вищевказаного спірного рішення укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна територіальної громади м. Березань №172.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За положеннями ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

В ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з положеннями ст. 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Відповідно до ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Як правильно враховано судами попередніх інстанцій, сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. За положеннями наведеного законодавства наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму.

Предметом даного позову є оскарження (оспорювання) пункту 3 рішення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №90 від 26.04.2017р.

На думку скаржника, п. 3 рішення №90 виконавчого комітету міської ради порушує його права як орендаря та перешкоджає реалізації його переважного права на укладення договору оренди на новий строк.

За положеннями ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Верховний Суд констатує, що встановленню та доведенню у даному випадку підлягали як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами.

Метою захисту порушеного або оспорюваного права у даному випадку є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Тобто, як правильно вказано господарськими судами попередніх інстанцій, спірне рішення виконавчого комітету Березанської міської ради прийняте відповідачем в межах наданої законом компетенції.

Верховний Суд звертає увагу, що за приписами ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

Згідно з п. 3 Положення про порядок передачі в оренду майна територіальної громади м. Березань, затвердженого рішенням Березанської міської ради від 26.03.2010р. №518/37-V, орендодавцями майна територіальної громади м. Березань щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна є балансоутримувачі.

Як вбачається з договору оренди №24 від 12.10.2004р., він укладений позивачем з підприємством "Березаньтепломережа" як орендодавцем, яке станом на момент укладення договору №24 та на момент прийняття спірного рішення виконавчим комітетом було балансоутримувачем орендованого майна.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що прийняттям спірного рішення №90 від 26.04.2017р. виконавчим комітетом Березанської міської ради, який не є орендодавцем за укладеним з позивачем договором оренди, не порушено переважне право позивача на укладення договору оренди приміщення на новий термін. Реалізація орендарем переважного права, за змістом ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", лежить поза межами дискреційних повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування стосовно надання дозволу щодо укладення договору оренди або відповідної відмови.

Оскільки судами встановлено, що оскаржуване рішення виконавчого комітету прийняте в межах його компетенції, не суперечить законодавству України та не порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, підстави для визнання його недійсним чи незаконним у суду відсутні.

Крім того, як встановлено судами, спірним рішенням вирішено передати в оренду поза конкурсом ТУ ДСА України в Київській області нежитлове приміщення комунальної власності територіальної громади м. Березань загальною площею 607,1 кв. м. (2-й поверх), тоді як позивач орендував приміщення загальною площею 299,50 кв. м., які розташовані на першому поверсі (кімнати №4, 5, 6, 7, 23), та другому поверсі (кімнати №36, 37, 38, 39, 53, 55) двоповерхової будівлі.

Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що орендоване майно передане ТУ ДСА в Київській області всупереч економічним інтересам територіальної громади, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції, питання розміщення Березанського міського суду Київської області та здійснення судочинства в належних умовах для мешканців є соціально значимим.

Посилання скаржника на те, що оскаржуваний п. 3 рішення №90 суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та відповідній Методиці в частині встановленого розміру орендної плати та строку договору, а також посилання на перебування майна у податковій заставі, не впливає на права позивача щодо переважного права на укладення договору оренди, якими останній обґрунтовує позов.

При цьому Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, хоч і визначається органами місцевого самоврядування, проте на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Тому посилання скаржника на порушення судами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є безпідставним.

Верховний Суд погоджується з висновком, який наведений в рішенні місцевого господарського суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав шляхом визнання недійсним рішення не забезпечує реального захисту відповідних прав позивача, а тому є неефективним. Задоволення заявленого позову не матиме наслідком продовження дії договору оренди №24 від 12.10.2004р. чи укладення з позивачем нового договору оренди.

З огляду на наведене, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають приписам ст. 236 ГПК України, тому підлягають залишенню без змін.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Скаржник не наводить підстав, які Верховний Суд визнав би достатніми для скасування законних та обґрунтованих рішень.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Животок Олександра Олександровича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 09.10.2018р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р. у справі №911/1285/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Л. В. Стратієнко

І. В. Ткач