922/2224/18 Про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору банківського рахунку та стягнення моральної шкоди - 27.03.2019 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроут" (далі - ТОВ "Гроут", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "Перший український міжнародний банк", ПАТ "ПУМБ", відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Металенерготрейд" (далі - ТОВ "Металенерготрейд", відповідач-2) про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови ПАТ "Перший український міжнародний банк" від договору банківського рахунку №266015920 від 01.06.2017р., укладеного між ТОВ "Гроут" та ПАТ "Перший український міжнародний банк", та стягнення солідарно з ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ТОВ "Металенерготрейд" моральної шкоди у розмірі 2 000, 00 грн. за порушення ділової репутації.

Позивач вважає односторонню відмову банку від зобов'язання за договором банківського рахунку неправомірною та зазначає, що банком не надано доказів, на підставі яких ТОВ "Гроут" було встановлено неприйнятно високий ризик за результатами оцінки чи переоцінки.

Крім того, позивач вказує, що банк не здійснив жодних заходів щодо витребування у позивача додаткової інформації та не повідомляв ТОВ "Гроут" про необхідність здійснення додаткової перевірки.

Також позивач наголошує на тому, що своїми незаконними діями ПАТ "Перший український міжнародний банк" завдало шкоди діловій репутації ТОВ "Гроут", між тим зазначеного могло не статись, якби ТОВ "Металенерготрейд", користуючись довірою ТОВ "Гроут", не порадив останньому укласти договір з ПАТ "Перший український міжнародний банк".

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2018р. у справі №922/2224/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019р., відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Судові рішення мотивовані тим, що ПАТ "Перший український міжнародний банк" припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору, здійснюючи свої функції суб'єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів ст. 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", та вказані дії не суперечать вимогам чинного законодавства України.

Крім того суди зазначають, що невикористання банком свого права, передбаченого статтею 10 вказаного Закону, може бути ознакою здійснення банком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, що може спричинити застосування до банку передбачених ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" заходів впливу.

Також суди вказують на те, що суб'єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта.

При цьому, суди зазначають, що внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом, тобто Банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику, з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Суди попередніх інстанцій посилаються на здійснену Банком перевірку, якою встановлено, що загальний оборот ТОВ "Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717 564,64грн., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650 282,00грн.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - ТОВ "Компані "Плазма" і становить 43% (2 031 800,00грн.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: 50 000,00 грн. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017р. в т. ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн. Загальний оборот по другому з двох рахунків склав 1 734 410,74грн., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410,74грн.) також представлена ТОВ "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з АТ "Південний". При аналізі виписки з АТ "Південний" встановлено, що більшість надходжень пов'язана із поверненням коштів від ТОВ "Компані "Плазма" за непоставлений товар.

Крім того, суди вказують на те, що 10.07.2018р. ПАТ "Перший український міжнародний банк" на адресу Державної служби фінансового моніторингу України направлено повідомлення №КНО-09.1.6/178 про відмову від підтримання ділових відносин з ТОВ "Гроут", у зв'язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику за результатами аналізу клієнтських операцій.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. за порушення ділової репутації, вказують на відсутність правових підстав для задоволення позову, враховуючи недоведеність порушення відповідачами ділової репутації ТОВ "Гроут".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Гроут" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2018р., постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019р. у справі №922/2224/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Скарга мотивована тим, що ПАТ "Перший український міжнародний банк" в порушення встановленого п. 60 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" не уточнив інформацію у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, чим порушив права ТОВ "Гроут" на надання аргументованих пояснень щодо обставин, які на думку Банку були достатніми для встановлення ТОВ "Гроут" неприйнятно високого ризику.

Також, позивач зазначає, що право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунку з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженою. Судами необхідно в кожному випадку, виходячи зі встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Крім того, позивач вказує, що якщо внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом, це не позбавляє ПАТ "Перший український міжнародний банк" можливості надати до суду відповідні внутрішні документи без приєднання до матеріалів справи, виключно для встановлення судом обставин та законності рішення банку.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Перший український міжнародний банк" просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

ТОВ "Металенерготрейд" листом від 05.05.2017р. рекомендувало ТОВ "Гроут" банківську установу - ПАТ "Перший український міжнародний банк" для укладення договору банківського рахунку.

01 червня 2017 року між ПАТ "Перший український міжнародний банк" в особі керуючого відділенням №1 ПУМБ в м. Харків (банк) та ТОВ "Гроут" (клієнт) укладено договір банківського рахунку №266015920, відповідно до якого банк відкрив клієнту рахунок №2600634424 у валюті гривня (980), євро (978), долар США (840), рос. рубль (643), здійснює його розрахунково-касове обслуговування та надає послуги з обслуговування рахунку у відповідності до чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, а також відповідно до Правил відкриття та обслуговування поточних рахунків юридичних осіб та самозайнятих осіб ПАТ "ПУМБ", затверджених правлінням Банку, розміщених на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет www.pumb.ua та які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 6 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до моменту розірвання договору.

На електронну адресу ТОВ "Гроут" від ПАТ "Перший український міжнародний банк" надійшов лист про відмову ПАТ "ПУМБ" від підтримання ділових відносин з ТОВ "Гроут" та від проведення фінансових операцій, що здійснюються клієнтом чи на його користь, у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Банком запропоновано звернутися до відділення № 1 ПАТ "ПУМБ" у місті Харкові для надання заяви на закриття рахунків, а також реквізитів банківського рахунку для перерахування залишків коштів протягом 5 днів з дня отримання даного повідомлення та роз'яснено, що у разі не надання заяви на закриття рахунків, ПАТ "ПУМБ" здійснить закриття рахунку у порядку, передбаченому внутрішньобанківськими правилами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Перший український міжнародний банк" отримано ухвалу Печерського районного суду м. Києва у кримінальній справі №757/43184/17-к від 26.07.2017р., якою накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "Гроут".

Зазначене стало підставою для здійснення ПАТ "Перший український міжнародний банк" перевірки клієнта, за результатом якої виявлено, що ТОВ "Гроут" за період 2017-2018 років фігурує у 37 кримінальних справах пов'язаних з проведенням незаконних фінансово - господарських операцій.

Суди попередніх інстанцій посилаються на здійснену Банком перевірку, якою встановлено, що загальний оборот ТОВ "Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717 564,64грн., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650 282,00грн.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - ТОВ "Компані "Плазма" і становить 43% (2 031 800,00грн.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: 50 000,00грн. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017р. в т. ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн. Загальний оборот по другому з двох рахунків склав 1 734 410,74грн., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410,74грн.) також представлена ТОВ "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з АТ "Південний". Більшість надходжень пов'язана із поверненням коштів від ТОВ "Компані "Плазма" за непоставлений товар".

Крім того, суди вказують на те, що 10.07.2018р. ПАТ "Перший український міжнародний банк" на адресу Державної служби фінансового моніторингу України направлено повідомлення №КНО-09.1.6/178 про відмову від підтримання ділових відносин з ТОВ "Гроут", у зв'язку з встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами аналізу клієнтських операцій.

Вважаючи, що у ПАТ "Перший український міжнародний банк" відсутнє право на односторонню відмову від договору, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно з ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ТОВ "Металенерготрейд" моральної шкоди у розмірі 2 000, 00 грн. за порушення ділової репутації, вказуючи на те, що своїми діями ПАТ "ПУМБ" погіршив ділову репутацію ТОВ "Гроут", а дану фінансову установу ТОВ "Гроут" рекомендовано саме ТОВ "Металенерготрейд".

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Частинами 1, 2 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (1702-18) (Закон) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Таким чином, враховуючи положення ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 10 Закону, норми яких є спеціальними в регулюванні спірних правовідносин, банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів. Норми зазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин.

Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018р. у справі №910/14158/17, від 16.10.2018р. у справі №910/21320/17.

Право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, не є необмеженим.

Судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Згідно зі ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банки покладено обов'язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі, зокрема, виникнення підозри.

Статтею 11 Закону передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Оцінювання ризиків клієнтів суб'єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІ Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Критерії) суб'єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта. Суб'єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб'єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Розділ VI Критеріїв передбачає, що суб'єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта.

У разі виявлення суб'єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб'єкт вживає всіх необхідних заходів для з'ясування, чи підпадає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу.

Суб'єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта.

Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у разі, якщо вона має заплутаний або незвичний характер, або це сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети.

Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового зниження у разі виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації (верифікації), передбачених Законом.

Пункт 2 Додатку №2 Критеріїв передбачає, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для суб'єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема у випадках очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ПАТ "Перший український міжнародний банк" здійснено перевірку, за результатом якої виявлено, що ТОВ "Гроут" за період 2017-2018 років фігурує у 37 кримінальних справах.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, у вказаних кримінальних справах здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, пов'язаних з проведенням незаконних фінансово - господарських операцій, вчиненням фіктивного підприємництва, вчиненням фінансових операцій з коштами, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, злочинним шляхом легалізації доходів, формуванням податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов'язань, шляхом проведення псевдогосподарських операцій.

Крім того, ПАТ "Перший український міжнародний банк" під час перевірки виявлено, що загальний оборот ТОВ "Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717 564,64грн., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650 282,00грн.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - ТОВ "Компані "Плазма" і становить 43% (2 031 800,00грн.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: 50 000,00грн. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017р. в т. ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн. Загальний оборот по другому з двох рахунків склав 1 734 410,74грн., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410,74грн.) також представлена ТОВ "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з АТ "Південний". Більшість надходжень пов'язана із поверненням коштів від ТОВ "Компані "Плазма" за непоставлений товар.

Тобто, судами попередніх інстанцій перевірені обставини, за якими ПАТ "Перший український міжнародний банк" встановив неприйнятно високий рівень ризику позивачеві, що стало підставою для відмови ПАТ "Перший український міжнародний банк" від підтримання відносин і відмови банку від обслуговування банківського рахунку за договором та обґрунтованість таких рішень Банку.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено позивачеві у задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним одностороннього правочину.

Оскільки позивач жодного обґрунтування заподіяння йому моральної шкоди відповідачами, як і обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, не навів, судами обґрунтовано відмовлено позивачеві у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідачів моральної шкоди за порушення ділової репутації.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо не дослідження судами обставин встановлення відповідачем високого рівня ризику з огляду на вищевказане.

Не прийняття судом апеляційної інстанції листів Генеральної прокуратури України та Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, щодо відсутності кримінальних проваджень стосовно службових осіб ТОВ "Гроут", не вплинуло на правильність прийнятої постанови апеляційним господарським судом, оскільки підставою для перевірки ПАТ "Перший український міжнародний банк" клієнта стала інформація щодо кримінальних справ, в яких фігурує ТОВ "Гроут". Ухвали слідчих суддів оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Позивач в касаційній скарзі посилається на те, що ПАТ "ПУМБ" повинен був уточнити інформацію у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, чим порушив права ТОВ "Гроут" на надання аргументованих пояснень.

Між тим, позивачем не обґрунтовано та не надано до матеріалів справи належних доказів щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності з метою спростування інформації про операції, які досліджувалися ПАТ "Перший український міжнародний банк" при перевірці.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не є компетенцією суду касаційної інстанції.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.