ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс"

відповідач - Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Олексюк Г.Є. - головуючий, Розізнана І.В., Мельник О.В. від 26 листопада 2018 року (про заміну сторони у справі)

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції

1. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" (далі - позивач) звернувся з позовом до Дочірнього підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (далі - відповідач) про стягнення 3 935 558 грн. боргу за договором поставки від 12.08.2016 №49.

2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2018 призначено у справі судову економічну експертизу та одночасно зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи.

3. Вказана ухвала була оскаржена позивачем в апеляційному порядку та 13.11.2018, після порушення апеляційного провадження у справі, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про заміну Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

4. Заява мотивована укладенням між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" договору від 26.09.2018 №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги, за яким останнім набуто право вимоги до Дочірнього підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" заборгованості за договором поставки від 12.08.2016 №49, яка є предметом спору у даній справі, тобто мала місце заміна кредитора у вказаному зобов'язанні.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2018 року заяву позивача задоволено, замінено у справі Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс".

6. Апеляційний господарський суд виходив із того, що договір від 26.09.2018 №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги є чинним та наявні підписані його сторонами акти приймання-передачі права вимоги, при цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 512- 514, 516 Цивільного кодексу України.

6.1. Крім того, судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" було повідомлено про вчинення договору про відступлення права вимоги та здійснення заміни кредитора у зобов'язанні, де відповідач є боржником.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції про здійснення процесуального правонаступництва, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу

8. Суд апеляційної інстанції у порушення вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не здійснив належного правового аналізу договору про відступлення права вимоги від 26.09.2018 №26/09/2018-3, за яким первісний кредитор - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" здійснив передачу права неіснуючої вимоги до відповідача, а сам договір підписаний неуповноваженою особою.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

9. Договір про відступлення права вимоги є дійсним, його правомірність у встановленому порядку не спростована, а отже такий правочин із заміни кредитора у матеріальному зобов'язанні є підставою для здійснення процесуального правонаступництва. Отже, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

11. У даному випадку, керуючись у тому числі визначеним статтею 204 Цивільного кодексу України принципом презумпції правомірності правочину, суд апеляційної інстанції встановив факт заміни кредитора у матеріальному зобов'язанні, яке випливає з договору поставки від 12.08.2016 №49 на суму 3 935 558 грн., внаслідок укладення між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" договору від 26.09.2018 №26/09/2018-3 про відступлення права вимоги. За наслідками встановлених обставин судом правомірно, з дотриманням приписів статті 52 ГПК України, здійснено процесуальну заміну сторони судового процесу - позивача його правонаступником.

12. З огляду на обсяг своїх процесуальних повноважень (пункт 10 Постанови) Верховний Суд не вправі здійснювати додаткову перевірку документів (доказів) (у даному випадку - договору від 26.09.2018 №26/09/2018-3), з яких виходив суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про здійснення процесуального правонаступництва, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судом норм процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

13. У зв'язку з чим доводи касаційної скарги в пункті 8 Постанови Верховним Судом відхиляються як такі, що є вимогою про додаткову перевірку доказів та встановлення інших обставин справи, тоді як твердження позивача у відзиві на касаційну скаргу (пункт 9 Постанови) є обгрунтованими та враховуються Верховним Судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. За таких обставин оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована, а касаційна скарга, відповідно, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2018 року у справі № 924/233/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.