805/1714/17-а Про визнання незаконним наказу про звільнення особи з органів прокуратури, поновлення на посаді прокурора, скасування висновку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за час затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії - 31.03.2020 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (головуючий суддя - Аляб`єв І.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі №805/1714/17-а за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області про визнання незаконним наказу, поновлення на посаді, скасування висновку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за час затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Донецької області, у якому просив:

- визнати незаконним наказ прокурора Донецької області від 07 квітня 2017 року № 804-к та скасувати пункт 2 цього наказу в частині звільнення радника юстиції ОСОБА_1 з посади прокурора Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури та з органів прокуратури Донецької області з підстав грубого порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ), правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості, у чесності органів прокуратури, втручання чи будь-який інший вплив у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність посадових осіб органів поліції, у тому числі шляхом дій;

- поновити радника юстиції ОСОБА_1 на посаді прокурора Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури та в органах прокуратури Донецької області з 07 квітня 2017 року;

- визнати незаконним та скасувати висновок службової перевірки, який став підставою для видання наказу прокурора Донецької області від 07 квітня 2017 року № 804-к;

- зобов`язати прокуратуру Донецької області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

- зобов`язати виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, тобто з 07 квітня 2017 року по 13 квітня 2017 року;

- зобов`язати виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки, тобто з 07 квітня 2017 року по день фактичного отримання;

- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Донецької області при розгляді звернення позивача (скарга) від 27 січня 2017 року щодо дій керівника Волноваської місцевої прокуратури Резницького С.А. та зобов`язати надати відповідь на звернення відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Позов мотивований наявністю порушень під час здійснення службової перевірки та оформлення наказу про звільнення, зокрема, щодо не ознайомлення з підставами призначення перевірки, зі складом комісії та висновками перевірки, щодо строків притягнення до відповідальності, а також порядку оформлення наказу про звільнення та його змісту. Позивач стверджує, що був позбавлений права реалізувати свої права в процесі проведення службової перевірки. Зауважує, про невідповідність висновків службової перевірки фактично встановленим обставинам оскільки відсутній потенціальний або реальний конфлікт інтересів між ним та іншими учасниками кримінального провадження. Проведені під час кримінальних проваджень дії позивача, які були розцінені як упереджені, насправді є звичайною практикою роботи Волноваської місцевої прокуратури.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем правомірно проведено службову перевірку та складено висновок службової перевірки, а в подальшому обґрунтовано винесено наказ про звільнення позивача.

Апеляційний суд погодився з такою позицією та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аргументи позивача полягають у тому, що звільнення прокурора з посади можливе тільки з підстав, передбачених статтею 51 Закону України "Про прокуратуру", проте ця стаття не передбачає підстав для дисциплінарної відповідальності прокурора, як то порушення статті 19 Закону, Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури. Скаржник вважає, що судами не враховано процесуальні порушення при проведенні службової перевірки від 06 квітня 2017 року. На думку позивача, суди не звернули увагу на порушення відповідачем деяких пунктів вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України від 24 вересня 2014 року №104. Скаржник переконаний, що суд першої та апеляційної інстанцій не надали неналежної оцінки порушенням допущеним відповідачем при складанні наказу про звільнення.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача не надходили.

Рух касаційної скарги

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 12 вересня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України (2747-15) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) в редакції Закону №2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З липня 1999 року позивач працював в органах прокуратури Донецької області.

Наказом прокурора Волноваської місцевої прокуратури Донецької області №378-к від 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури.

Наказом Прокуратури Донецької області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 07 квітня 2017 року № 804-к позивача звільнено з посади прокурора Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури та з органів прокуратури Донецької області за грубе порушення вимог Закону №1697-VII (1697-18) , правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості, у чесності органів прокуратури, втручання чи будь-який інший вплив у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність посадових осіб органів поліції, у тому числі шляхом дій.

Позивач, вважаючи незаконним і необґрунтованим наказ про звільнення, звернувся до суду із позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (1697-18) , який набрав чинності з 15 липня 2015 року (далі також - Закон № 1697-VII (1697-18) у редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин).

За змістом пунктів 2, 10 частини першої статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Статтею 16 Закону №1697-VII визначено гарантії незалежності прокурора, згідно частини першої якої, незалежність прокурора забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У частині третій цієї статті встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначені частиною першою статті 51 указаного Закону.

Водночас, статтею 43 Закону №1697-VII визначені підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, згідно з частиною першою якої прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з таких підстав:

- невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків (пункт 1);

- вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5);

- систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6);

- втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункт 8).

Відповідно до пункту 5 -1 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1796-XII (1796-12) (далі - Статут).

Отже, на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу підстави притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності визначалися Законом № 1697-VII (1697-18) , натомість, порядок звільнення прокурорів регулювався Статутом.

Зі змісту спірного наказу від 07 квітня 2017 року № 804-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" слідує, що приймаючи цей наказ відповідач керувався положеннями Закону № 1697-VII (1697-18) у частині підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та Статутом щодо порядку звільнення позивача.

Статтею 2 Статуту передбачено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.

Статтею 8 Статуту визначено, що дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Стаття 9 Статуту серед дисциплінарних стягнень виокремлює звільнення.

За змістом статі 11 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

За пунктом 1.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 07 травня 2014 року № 47, службове розслідування може проводитись у випадках скоєння прокурорсько-слідчими працівниками ганебних вчинків.

До ганебних вчинків, скоєних прокурорами чи слідчими, відноситься кримінальні, корупційні правопорушення, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури (пункт 2.1 наказу Генерального прокурора України від 22 вересня 2014 року № 17гн "Про організацію роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України").

За фактами скоєння прокурорами чи слідчими ганебних вчинків, прокурорам обласного рівня слідує, призначати службові розслідування (перевірки), які проводити відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України. За їх результатами приймати обґрунтовані та такі, що відповідають ступеню вини і тяжкості проступку, рішення про дисциплінарну відповідальність винних осіб, аж до звільнення з органів прокуратури, у тому числі з порушенням клопотання про позбавлення класного чину. Одночасно вирішувати питання про відповідальність безпосередніх керівників за стан організації профілактичної роботи (пункт 3.6 вищевказаного наказу).

Службові перевірки можуть проводитись за іншими фактами недотримання Присяги працівниками прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Метою службових розслідувань та службових перевірок є повне, об`єктивне і всебічне з`ясування обставин надзвичайних подій, ганебних вчинків та правопорушень, скоєних за участі працівників органів прокуратури, уявлення причин і умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження негідних вчинків серед особового складу.

27 січня 2017 року до прокуратури Донецької області надійшло клопотання керівника Волноваської місцевої прокуратури Резницького С. А. від 26 січня 2017 року про призначення службової перевірки щодо неправомірних дій з боку заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_2 та прокурора Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Водночас, до прокуратури Донецької області надійшли також скарги від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо неправомірних дій з боку керівника Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .

На підставі вищевказаних заяв наказом прокурора Донецької області від 6 лютого 2017 року № 384-п призначено проведення службової перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено висновок від 06 квітня 2017 року, затверджений прокурором Донецької області Є . Бондаренко .

Службовою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 у порушення пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України "Про прокуратуру", частин першої та другої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, в інтересах третіх осіб, в умовах конфлікту інтересів, за сприяння заступника керівника цієї прокуратури ОСОБА_2, здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12016050690001536 за зверненням ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_7, надавав вказівки щодо здійснення конкретних слідчих дій, спрямованих на обмеження конституційних прав громадянина (проведення обшуків, вилучення оргтехніки, тощо). При цьому, ОСОБА_1 неповажливо ставився до працівників правоохоронних органів, так і до громадянина ОСОБА_7, в своїх особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, чинив тиск на них, виявляв необ`єктивність та несправедливість. Вчинення ним даного дисциплінарного проступку є несумісним з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури. Зазначене згідно пунктів 1, 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для притягнення заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_2 та прокурора Мар`їнського відділу цієї прокуратури ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Наведені порушення підтверджуються копіями документів, долучених до матеріалів справи.

За результатом службової перевірки комісія дійшла висновків: 1) визнано, що з боку керівника Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_3 не встановлено порушень вимог Закону України "Про прокуратуру", Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури; 2) визнано, що з боку першого заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури Комісарука О. Б. не встановлено порушень вимог Закону України "Про прокуратуру", Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури; 3) проведеною службовою перевіркою встановлено порушення заступником керівника Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_2 вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , Закону України "Про прокуратуру", Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, що свідчить про необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади та органів прокуратури Донецької області; 4) проведеною службовою перевіркою встановлено порушення прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , Закону України "Про прокуратуру", Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, що свідчить про необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади та органів прокуратури Донецької області.

З висновком службової перевірки ОСОБА_1 ознайомлено 10 квітня 2017 року.

Отже, як правильно встановили суди, поряд із загальними підставами для звільнення, визначеними статтею 51 Закону №1697-VII, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачає спеціальну підставу для звільнення - в порядку дисциплінарного провадження.

Спірним наказом позивача було звільнено саме у порядку дисциплінарного провадження.

Відповідно до підпунктів 1, 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до статті 6 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123 (далі - Кодекс) при виконанні службових обов`язків працівник прокуратури має поважати права та свободи людини і громадянина відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 9 Кодексу встановлено, що працівник прокуратури зобов`язаний діяти справедливо, неухильно дотримуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації конституційних повноважень прокуратури, бути об`єктивним у своїх стосунках з органами влади, громадськістю та окремими особами. Він має усвідомлювати соціальну значущість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством у забезпеченні захисту прав людини і громадянина та відстоюванні інтересів держави. Працівник прокуратури має прагнути досягнення справедливого балансу між правами та свободами особи і загальними інтересами суспільства. Він повинен дотримуватися пріоритету інтересів: представляючи інтереси держави у відносинах з іншими особами, зобов`язаний діяти виключно в інтересах держави.

Положення статті 13, 16 Кодексу визначають, що незважаючи на особисті інтереси, повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, не допускати вчинення дій чи бездіяльності, які можуть його спричинити або створити враження про наявність такого конфлікту. Працівник прокуратури має неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції.

Враховуючи встановлені судами обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та з обраним видом стягнення.

В частині дотримання процедури проведення службової перевірки слід зазначити наступне.

За змістом статей 11, 12 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24 вересня 2014 року № 104, службове розслідування (перевірка) проводиться у строк не більше одного місяця з дня його призначення. У разі необхідності за мотивованим рапортом голови комісії визначений строк може бути продовжено уповноваженим керівником, який призначив службове розслідування (перевірку), але не більш ніж на один місяць.

Також, згідно зі статтею 12 Статуту строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, термін проведення перевірки було продовжено до 04 квітня 2017 року на підставі рапорту, погодженим з прокурором області, та не перевищує двох місяців.

Під час проведення службової перевірки позивачем неодноразово надавалися письмові пояснення стосовно підстав проведення службової перевірки, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За наслідками проведеної службової перевірки було складено висновок від 06 квітня 2017 року, який відповідає вимогам пунктів 10.3, 10.4 Інструкції №104.

Таким чином, відповідачем було дотримано встановлені строки застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали належну оцінку доводам позивача в частині дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності з боку відповідача порушень вимог законодавства про працю з огляду на наступне.

З матеріалів справи судами встановлено, що з метою ознайомлення з наказом про звільнення, висновком службового розслідування, для видачі трудової книжки, здачі службового посвідчення та флеш-ключа Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2017 року позивача викликано до приміщення прокуратури. У зв`язку з тим, що позивач не з`явився за викликом, прокуратурою (у день звільнення) спрямовано позивачу повідомлення №11/484-501вих.17 про необхідність прибуття до прокуратури Донецької області для ознайомлення з вказаними документами та отримання трудової книжки. Одночасно, позивачу надіслано повідомлення про звільнення та копію відповідного наказу.

За таких обставин, роботодавцем дотримано процедуру звільнення працівника.

Безпідставними є доводи позивача про незаконність розгляду його скарги від 27 січня 2017 року (на дії керівника Волноваської місцевої прокуратури), позаяк, порядок перевірки заяв (скарг) про дисциплінарне порушення прокурорів регламентовано Дисциплінарним статутом прокуратури України та Інструкцією № 104.

Звернення позивача від 27 січня 2017 року щодо протиправних дій керівника Волноваської місцевої прокуратури ОСОБА_3 розглянуто відповідачем у встановленому законодавством порядку з дотриманням вимог вищезазначених правових актів, за результатами розгляду - порушень вимог Закону №1697-VII (1697-18) та Кодексу не встановлено.

Доводи, якими позивач обґрунтовує свою касаційну скаргу, стосуються фактичних обставин справи, доказів, на підставі яких встановлено ці обставини, та правової оцінки, яку надали їм суди. Зважаючи на межі касаційного перегляду справи та повноваження касаційного суду на цій стадії достатніх та обґрунтованих підстав для того, щоб вважати висновки судів в даній справі помилковими, немає і аргументи позивача їх не спростовують.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа №805/1715/17-а.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для їх скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.