906/171/18 Про стягнення витрат, пов'язаних із затримкою вагонів - 18.02.2019 Прийняття

1. У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (далі - Залізниця) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення із Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (далі - Підприємство) 159 546,36 грн плати за користування вагонами, 72 662,16 грн збору за зберігання вантажу у вагонах, 3 233,28 грн збору за проведення маневрової роботи та 292,80 грн збору за телеграфне повідомлення.

2. Позовні вимоги обґрунтовано фактом затримки на митному пості "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби України вагонів №№ 68748375, 67899971 на підставі доручення на проведення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, наданого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.08.2018 (суддя Лозинська І. В.) Залізниці відмовлено у задоволенні позову до Підприємства про стягнення 235 734,60 грн плати, пов'язаної із затримкою вагонів.

4. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено суду обґрунтованості заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі, тобто не надано суду доказів у розумінні положень закону щодо наявності вини відправника у простої спірних вагонів. Підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із затримкою спірних вагонів, немає, оскільки це затримання сталося не з вини відповідача як відправника, про що свідчать наявні у справі докази, надані сторонами.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

6. Постанову суду аргументовано тим, що згідно з частиною 2 статті 218 Митного кодексу України, обов'язок з відшкодування коштів залізниці за проведені роботи під час здійснення митних формальностей на залізничному транспорті покладено саме на вантажовласника (відповідача). Митні процедури не належать до вичерпного переліку підстав для звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування наведеної ним правової позиції відповідач посилається на неправильне застосування і тлумачення норм матеріального права, а саме статей 173, 307 Господарського кодексу України, статей 11, 629 Цивільного кодексу України, пункт 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, наголошує, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив замовника і платника послуг (тарифів) та інших платежів з організації перевезення вантажів залізничним транспортом у власних напіввагонах (залізничні вагони №№ 68748375, 67899971), оскільки таким замовником і платником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Реілтранс" (далі - ТОВ "Реілтранс"), Підприємство є неналежним відповідачем; до того ж затримка виникла не з вини відправника (відповідача).

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. Залізниця у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, наголошуючи, що покладення відповідачем виконання свого обов'язку зі сплати послуг (тарифів) та інших платежів з організації перевезення вантажів залізничним транспортом на ТОВ "Реілтранс" не свідчить про домовленість між учасниками перевезення про зміну загального обов'язку зі сплати провізних платежів, до того ж позивач не давав своєї згоди на таку змін і не є стороною договору купівлі-продажу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. 05.06.2015 між ТОВ "Реілтранс" (замовник), Державним підприємством "Український транспортно-логістичний центр" (основний виконавець) і співвиконавцями - Державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод" і Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" укладено договір № 4216/215-2015 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах, відповідно до пункту 1.1 якого основний виконавець і співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах співвиконавців. До цього договору було укладено додаткові угоди та додатки. Так, згідно з додатковою угодою від 01.12.2015 № 3 сторони домовилися замінити Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр", Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" і Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" новою стороною - Залізницею (виконавець).

11. 01.12.2015 між Підприємством (відповідач/продавець) і Фірмою-нерезидентом OSUNA Holding LLP (покупець) укладено контракт №KOR-2015 (далі - контракт), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує в якості валютної угоди на умовах DAF зазначені у цьому договорі лісоматеріали круглі не окоренені - піловочник сосновий природної вологості (товар). До цього контракту укладено також відповідні доповнення (додатки) №№ 1- 11.

За змістом доповнення від 15.05.2017 № 11 змінено пункт 4 контракту (ціна товару на умовах FCA) і пункт 6 контракту (одержувачем зазначено PPA Timer Trade S.R.L. (Вucharest, ROMANIA)).

12. Договір між відповідачем і ТОВ "Реілтранс" про надання послуг з організації перевезень вантажів не укладався.

13. 07.10.2016 позивач (залізниця) та відповідач (користувач) уклали договір № 2743 про подачу та забирання вагонів користувача при станції Нова Борова Південно-Західної залізниці, а 01.06.2017 позивач (залізниця) та відповідач (вантажовласник) уклали договір № ПЗ/ДН-4/17/80ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.

14. 09.06.2017 відповідач на підставі залізничних накладних № 415927 і № 415919 відправив зі станції Нова Борова вагони № 68748375 та № 67899971 з деревиною паливною у виді колод, полін, сучків, в'язок хмизу в аналогічних видах, отримувачем вантажу є PPA Timber Trade SRL (станція Галац Ларга, Румунська залізниця), платником за надані послуги є ТОВ "Реілтранс".

15. Відповідно до декларацій (електронне декларування) митні процедури щодо вагонів і вантажу у них було проведено без виявлення порушень працівниками митниці. Експертні висновки від 09.06.2017 № В-3476 та від 09.06.2017 № В-3468, складені Житомирською торгово-промисловою палатою, свідчать про відповідність вимогам ГОСТу 3243-88 партії деревини паливної (дров) соснової з корою, яка відвантажується згідно з рахунками від 09.06.2017 № 284 та від 19.06.2017 № 283 на адресу PPA Timer Trade S.R.L., Румунія у залізничному піввагоні № 68748375 та № 67899971.

16. 16.06.2017 і 19.06.2017 на станцію Кучурган надійшли заяви Відділу Митного оформлення № 2 митного поста "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби України про необхідність затримання вагонів № 68748375 та № 67899971 із вантажем деревина паливна для проведення переогляду на підставі частини 5 статті 338 Митного кодексу України, пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 (467-2012-п) та виконання доручення про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, наданого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області від 16.06.2017 № 65/4-5486.

17. Факт простою вагонів підтверджується актами загальної форми від 16.06.2017 № 69 К1 та від 19.06.2017 № 73 К1, які складено працівниками станції Кучурган.

Станція Кучурган телеграмами також повідомила вантажовідправникові про затримку вагонів через станцію відправлення Нова Борова.

18. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2017 у справі № 522/1008/17 (1-"кс"/522/14621/17) за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2017 за № 12017160000000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, надано дозвіл старшому слідчому в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області Макаровій М. М. і співробітникам ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області на проведення огляду вантажу, який переміщається, зокрема, у залізничному вагоні відкритого типу № 67899971.

19. 24.08.2017 уповноваженими особами правоохоронних органів проведено огляд вантажу у залізничному вагоні відкритого типу № 67899971, під час якого встановлено, що у вагоні переміщується деревина паливна у виді колод соснових,завдовжки приблизно 2 метри і діаметром від 10 см до 50 см, про що свідчить протокол огляду від 24.08.2017.

20. Листом від 28.08.2017 № 4/125/9 старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області повідомлено, що за результатами проведеного огляду не встановлено порушень Закону України від 08.09.2005 № 2860-ІV "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (2860-15) та законних підстав для затримки залізничних вагонів відкритого типу за наведеними номерами у досудового слідства немає.

21. Час затримки на станції Кучурган вагонів № 68748375 та № 67899971 зафіксовано в актах загальної форми від 02.09.2017 № 136 К1 та від 02.09.2017 № 140 К1, згідно з якими за час простою цих вагонів на станційних коліях було нараховано (з ПДВ): плату за користування вагонами у сумі 159 546,36 грн, збір за зберігання вантажу у вагонах у сумі 72 662,16 грн, збір за маневрову роботу у сумі 3 233,28 грн, збір за повідомлення (телеграфне) на суму 292,80 грн на загальну суму 235 734,60 грн.

22. У відповідь на пропозицію сплатити 235 734,50 грн за простій вагонів, як зазначено у претензії в. о. начальника станції Нова Борова від 21.09.2017 № 38, відповідач у листі від 26.09.2017 № 987 повідомив, що у зв'язку з відсутністю його вини у затримці вагонів вимога про сплату нарахованих коштів за затримку (простій) вагонів є необґрунтованою та безпідставною.

Позиція Верховного Суду

23. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

24. Частиною 5 статті 338 Митного кодексу України встановлено що, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Водночас відповідно до частини 2 статті 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Так, із аналізу зазначених положень Митного кодексу України (4495-17) вбачається, що статті 325, 338 Митного кодексу України розміщені у главі 47 "Організація митного контролю" та главі 48 "Зони митного контролю" відповідно, де наведено містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, натомість статтю 218 Митного кодексу України викладено у главі 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті та положення якої підлягають застосуванню у цьому випадку до спірних правовідносин сторін як спеціальна норма права.

Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами та органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини 1 статті 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення митницею митного огляду вагонів, є митними формальностями, а тому на них поширюється дія положень статті 218 Митного кодексу України.

25. За змістом пункту 1 доповнення від 15.05.2017 № 11 сторони погодили, що змінено пункт 4 контракту - ціна товару на умовах FCA. За змістом пункту 1.1 контракту сторони погодили, що тлумачення торгових термінів розуміється відповідно до правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року.

26. Згідно з ІНКОТЕРМС 2000 термін FCA - FREE CARRIER/Франко-перевізник означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

27. Відправником/декларантом/особою, відповідальною за фінансове врегулювання митних процедур згідно з деклараціями, а також замовником експертиз відповідно до експертних висновків, складених Житомирською торгово-промисловою палатою, у залізничних напіввагонах № 68748375 і № 67899971 виступало Підприємство (відповідач).

28. Пунктом 6.3 контракту сторони дійшли згоди, що право власності на товар за цим конрактом переходить до покупця таможеного оформлення товару продавцем.

29. Таким чином, Верховний Суд вважає, що відповідач, виходячи з умов контракту та доповнень до нього, у розумінні положень частини 2 статті 218 Митного кодексу України є уповноваженою особою власника товару. Обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений положеннями чинного законодавства, які має бути застосовано до спірних правовідносин, тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість покладення на відповідача обов'язку з відшкодування коштів залізниці за проведені роботи під час здійснення митних формальностей на залізничному транспорті.

30. Заявник касаційної скарги розмір нарахованих позивачем зборів не оспорює.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.