20 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/16213/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. головуючий, судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Державної служби статистики України
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя Літвінова М.Є.)
від 02.07.2018
та постанову Київського апеляційного господарського суду
(головуючий Хрипун О.О., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В.)
від 18.09.2018
за заявою Державної служби статистики України
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016
у справі № 910/16213/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецполіграфія"
до Державної служби статистики України
про стягнення 2 790 603, 59 грн,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з Державної служби статистики України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецполіграфія" 2 078 346, 67 грн інфляційних втрат, 653 351, 56 грн 3% річних.
1.2. Державна служба статистики України звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою № 21-30/143-18 від 23.06.2018 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 за нововиявленими обставинами.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 відмовлено у поновленні процесуального строку для подання Державною службою статистики України заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 за нововиявленими обставинами. Заяву Державної служби статистики України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
1.4. Ухвала суду мотивована таким:
- виходячи зі змісту поданої заяви нововиявленою обставиною, якою обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, зазначено те, що постановою Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/9927/13 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2017, якою скаргу Дочірнього підприємства "КМ Техно" на дії Державної казначейської служби України задоволено частково, визнано неправомірними дії Державної казначейської служби України по віднесенню заборгованості Державної служби статистики України перед Дочірнім підприємством "КМ Техно" за наказом Господарського суду міста Києва № 910/9927/13 від 25.09.2013 до третьої черги погашення за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою". В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено. Виходячи з мотивувальної частини вказаних судових рішень, заявник за аналогією вважає, що дії Держказначейства з віднесення заборгованості заявника за рішенням суду до третьої черги погашення за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" є неправомірними, призвели до затримки виплати позивачу боргу та невиконання заявником рішення суду у даній справі. Таким чином, у випадку вчинення Державною казначейською службою України правомірних дій та своєчасного списання заборгованості, у позивача були б відсутні підставі про стягнення нарахованих на таку суму боргу інфляційних втрат та 3% річних;
- датою встановлення вказаних нововиявлених обставин заявник вважає 15.03.2018 день прийняття Верховним Судом постанови у справі № 910/9927/13. При цьому, оскільки Верховний Суд розглядав вказану справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про існування постанови від 15.03.2018 заявник дізнався лише 26.03.2018, після отримання засобами поштового звязку копії даної постанови;
- проте заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 за нововиявленими обставинами заявник подав лише 23.06.2018, про що свідчить відбиток штемпеля на поштовому конверті, в якому на адресу суду надійшла дана заява, тобто з порушенням процесуального строку, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України;
- при цьому заявником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідної заяви, мотивоване тим, що заявник не мав можливості сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у кошторисі Державної служби статистики України на 2018 рік не передбачено коштів на оплату судових зборів. У звязку з цим, заявник звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, як головного розпорядника коштів з листами № 16-10/389-18 від 17.04.2018 та № 16-10/492-18 від 16.05.2018, в яких виклав пропозицію внести зміни до річного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету України на 2018 рік за бюджетною програмою 1207020 "Статистичні спостереження та переписи" в частині перерозподілу видатків у розрізі економічної класифікації видатків бюджету в межах загального їх обсягу, передбачених на поточний рік. Після внесення змін до кошторису на 2018 рік, які взято на облік 08.06.20018, заявник отримав для сплати судового збору необхідні асигнування та сплатив судовий збір за подання даної заяви.
1.5. Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, місцевий господарський суд виходив з такого:
- заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на подання заяви;
- з пропозиціями змін до річного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету на 2018 рік (лист № 16-10/492-18 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) заявник звернувся лише 16.05.2018, тобто майже через два місяці з дня, коли йому стало відомо про існування нововиявлених обставин (постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/9927/13). При цьому, лист № 16-10/389-18 від 17.04.2018 стосується пропозицій змін до річного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету на 2018 рік, які повязані із необхідністю сплати судового збору з метою подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у справі № 910/21050/17 і не стосуються даної справи.
1.6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 залишено без змін. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску встановленого частиною 1 статті 321 ГПК України процесуального строку на подання заяви.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018, Державна служба статистики України подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та передати справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
2.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
- судами попередніх інстанцій порушено норми статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Так, господарськими судами не було надано належної правової оцінки тій обставині, що Державній службі статистики України як бюджетній установі у 2018 році кошти на сплату судових зборів не передбачені, що підтверджується кошторисом Державної служби статистики України на 2018 рік. У звязку з цим Державна служба статистики України була позбавлена можливості сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .
3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
3.1. Відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
3.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
3.3. Пунктом 6 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку на подання заяви до такої заяви додається клопотання про його поновлення.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
3.5. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку Державна служба статистики України посилалась на те, що їй як бюджетній установі у 2018 році кошти на оплату судових зборів не були передбачені, що підтверджується кошторисом Державної служби статистики України на 2018 рік, копія якого була додана до заяви. Лише після внесення змін до кошторису на 2018 рік, які взято на облік 08.06.2018 за бюджетною програмою 1207020 "Статистичні спостереження та переписи" Держстат отримав на зазначені цілі необхідні асигнування (бюджетні кошти). Таким чином, було усунуто обставини, що стали підставою пропущення строків на подання заяви Держстату про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/2016 та сплачено судовий збір.
3.6. Суди попередніх інстанцій встановивши, що з пропозиціями змін до річного розпису асигнувань, які б забезпечили сплату судового збору за перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/16213/16 Державна служба статистики України звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України лише після спливу встановленого частиною 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України тридцятиденного процесуального строку, дійшли висновку, що саме відповідачем не було своєчасно вжито необхідних для звернення до суду з відповідною заявою заходів. А отже, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску встановленого частиною 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку на подання заяви.
3.7. Разом з тим колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх зробленими без врахування в сукупності всіх норм процесуального права, якими регулюється порядок подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами та встановлено вимоги до її форми і змісту.
3.8. Так, відповідно до частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами додається документ про сплату судового збору.
При цьому у розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір" Державна служба статистики України не могла заявити клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
3.9. Отже, за наведених обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували незначний період часу, який було перевищено заявником, не дали належної оцінки причинам попуску відповідного процесуального строку, в результаті чого такі дії суду обмежили реалізацію права заявника на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тобто в даному випадку не було дотримано розумного ступеня пропорційності.
4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
4.1. Відповідно до статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
4.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
4.3. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
4.4. Оскільки порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме статей 119, 322, призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін судом апеляційної інстанції, то оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
5. Судові витрати
Оскільки справа направляється для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державної служби статистики України задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 скасувати, а справу № 910/16213/16 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
3 Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
' 'br' ' 'p'
Головуючий В. Студенець
Судді О. Мамалуй
І. Ткач