750/7782/17 Про визнання протиправними дії обласного військового комісаріату про повернення документів щодо виплати особі одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби - 16.03.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2017р. (суддя - Литвиненко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017р. (судді - Вівдиченко Т.Р., Лічевецький І.О., Твердохліб В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату про повернення документів щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, без реалізації;

зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат відповідно до пункту 13 Порядку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №985, оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

зобов`язати Міністерство оборони України розглянути на засіданні постійно діючої комісії його заяву з доданими до неї документами про виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення відповідно до пункту 13 Порядку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 (975-2013-п) .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Проте Міністерство оборони України не розглянуло його заяву про призначення допомоги, рішення про виплату або про відмову у виплаті не прийняло, оскільки Чернігівським обласним військовим комісаріатом повернуто його заяву та документи без реалізації. Вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не передбачена, зокрема, пунктом 13 Порядку №975.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо ненаправлення до Міністерства оборони України заяви позивача з доданими до неї документами, для розгляду питання призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Зобов`язано Чернігівський обласний військовий комісаріат відповідно до пункту 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 (975-2013-п) , оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби.

Крім того, посилається на те, що позивачем не надано до відповідача жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. За відсутності вказаних документів неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 09.11.1985р. по 03.12.1987р. проходив строкову військову службу у лавах радянської армії, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 . (а.с. 4 - 5)

У 1987 році позивач, при виконанні обов`язків військової служби, в країнах, де велися бойові дії - у Республіці Афганістан, отримав бойову травму - множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку). (а.с. 23)

Згідно витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.07.2016р. №2880 встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням позивачем обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 6)

Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії АБВ №045044 від 20.09.2016р. позивачу з 20.09.2016р. до 01.10.2017р. встановлено III групу інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Датою чергового переогляду визначено 20.09.2017р. (а.с. 7)

18.05.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІII групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до статті 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 (975-2013-п) . До заяви позивач додав відповідні документи. (а.с. 8)

Листом від 25.05.2017р. №5/1739 відповідач повідомив позивача про те, що з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) внесено зміни до законодавства, які стосуються військовослужбовців. Так, у відповідності до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. (а.с. 9)

Позивача також повідомлено про те, що його заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності та додані до неї документи повертаються йому без реалізації.

15.06.2017р. позивач повторно звернувся із відповідною заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. (а.с. 10)

При цьому у заяві позивач повідомив відповідача про те, що на нього не поширюється пп.6 п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки він є звільненою з військової служби особою і інвалідність отримав після проходження військової служби, а тому на нього підлягають застосуванню норми пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону, відповідно до якої він має право на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від часу звільнення.

Крім того, посилається на те, що таке рішення відповідача про повернення документів без реалізації з наведених вище підстав суперечить Порядку №975. Чернігівський обласний військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, він лише приймає від заявника визначений пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття рішення про виплату цієї допомоги проводить її виплату військовослужбовцю, якому призначена допомога.

Листом від 22.06.2017р. №5/2122с відповідач повідомив позивача про пропуск останнім трьохмісячного строку після звільнення зі служби для отримання одноразової грошової допомоги, а також вказав, що позивачем не надано документів, що свідчать про обставини поранення чи контузії, що суперечить наказу Міністра оборони України від 14.08.2014р. №530 (z1294-14) , яким визначено перелік документів, необхідний для призначення одноразової грошової допомоги. (а.с. 11)

Крім того, позивача повідомлено про те, що особам, які проходили службу та звільнились з Прикордонних військ СРСР виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975. При цьому суд виходив з того, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Крім того, суди виходили з того, що Порядком №975 саме до дискреційних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги. Чернігівський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації. Чернігівським обласним військовим комісаріатом проігноровано свій обов`язок, визначений пунктом 13 Порядку №975, щодо направлення заяви позивача та доданих до неї документів на адресу Міністерства оборони України, чим, в свою чергу, допущено протиправну бездіяльність відносно позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Міністерства оборони України розглянути на засіданні постійно діючої Комісії заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, суди виходили з того, що оскільки відповідною Комісією Міністерства оборони України не приймалося рішення відносно позивача, а тому заява позивача та додані до неї документи, у зв`язку із допущенням Чернігівським обласним військовим комісаріатом протиправної бездіяльності, на адресу Міністерства оборони України не надходили, а відтак, дана позовна вимога є передчасною.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними з наступних доводів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції чинній на час встановлення позивачу інвалідності, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно частини 9 статті 16 цього Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що дія цього Закону поширюється і на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

На момент встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 (975-2013-п) .

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975.

Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивачу після звільнення з військової служби встановлено інвалідність, виникнення якої пов`язане з проходженням військової служби, за правилами частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на пропуск позивачем тримісячного строку звернення за одноразовою грошовою допомогою є безпідставними, оскільки відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців" військовослужбовець має право на отримання одноразової грошової допомоги в тому числі й після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.

Крім того, є необґрунтованими посилання відповідача на ненадання позивачем документів, які б свідчили про причини та обставини поранення, оскільки з такими підставами відповідач не пов`язував свою відмову у надісланні документів до Міністерства оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги та повернення матеріалів без реалізації.

Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність у нього передбаченого законом обов`язку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач наділений відповідними повноваженнями.

Висновки судів попередніх інстанцій в частині щодо наявності у відповідача повноважень по виплаті спірної допомоги відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 22.03.2018р. (справа №288/349/17), від 24.04.2019р. (справа №754/5986/16-а), від 26.09.2018р. (справа №760/9113/17), від 18.10.2018р. (справа №820/3353/16) та від 02.11.2018р. (справа №825/1558/18) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норм матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.