805/4702/15-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств - 12.03.2020 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОР ЕНД ВІКТОР КО ЛТД" (далі - Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 0000172202/3636.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказується на хибність висновку відповідача про відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ним та його контрагентом, - ФОП ОСОБА_1, оскільки господарські операції мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ № 0000172202/3636 від 05.10.2015. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0000172202/3636 від 05.10.2015 мотивовано порушенням позивачем п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в той час як станом на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення (05.10.2015) такої норми у ПК України взагалі не існує.

Натомість суд апеляційної інстанції постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 рішення суду першої інстанції змінив в частині обґрунтування мотивів. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, вірно вирішив справу за суттю вимог, але безпідставно досліджував господарські операції між позивачем та його контрагентом за період з 01.01.2014 до 31.12.2014, оскільки норми закону, за порушення якої податковим органом прийнято спірне повідомлення-рішення з огляду на відсутність належного підтвердження суб`єктом господарювання реального здійснення господарських операцій за цей період, не існувало, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині обґрунтування мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови.

Вказані мотиви стали підставою для постановлення судом апеляційної інстанції, - 12.07.2016 окремої ухвали, якою вирішено довести до відома начальника Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області Санжура Л.І. про допущені порушення при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 05.10.2015 №0000172202/3636, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2236071,25 грн., у тому числі за основним платежем на суму 1788857 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 447214,25 грн. за порушення п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій (по суті), відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та відмовити в задоволені позову. Вказується на те, що суди не надали належного правового значення доведеним фактам удаваності господарської операції між позивачем та його контрагентом з огляду на відсутність необхідних документів первинного обліку, та відсутності в такого контрагента фізичних можливостей її реалізувати, а саме проводити роботи по демонтажу барж. Тому позивач за рахунок таких правовідносин завищило обсяг витрат, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету, що визначений оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просив про залишення її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ДПІ проведено документальну планову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, з питань дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 . За результатами цієї перевірки складено акт № 50/05-15-22-02-20341364 від 17.09.2015.

У висновку акту перевірки серед інших порушень зазначено порушення норм податкового законодавства Товариства пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, у зв`язку з чим занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 1788857 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 1788857 грн.

На підставі висновків акту перевірки, а саме, у зв`язку з порушенням позивачем пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2015 №0000172202/3636, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2236071,25 грн., у тому числі за основним платежем на суму 1788857 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 447214,25 грн.

Вказані порушення виявлені відповідачем, з огляду на мотиви, що в реальному часі та просторі господарські операції між позивачем та його контрагентом - ФОП ОСОБА_1 є неможливим, що свідчить про відсутність фактичного здійснення цим контрагентом позивача робіт по демонтажу барж за період з 01.01.2014. до 31.12.2014.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду, який задовольнив позовні вимоги.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки суду апеляційної інстанції про незаконність зазначеного рішення передчасними, та такими, що зроблено без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Так, висловлюючись на незаконності вказаного податкового повідомлення-рішення відповідача, яким позивачу визначено податок з прибутку підприємств, суд апеляційної інстанції фактично зауважив про допущення процедури його винесення, зокрема підстав. Суд апеляційної інстанції прийшов до такого висновку з урахуванням того, що на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення норма матеріального права (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 ПК України), порушення якої, на думку відповідача допустив позивач, формуючи податковий облік в період 2014 року, не існувала.

Однак, в силу приписів Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (z2135-12) (чинного на час винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення) орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судовим розглядом установлено, що податковою перевіркою господарської діяльності позивача було виявлено, що ним, серед іншого, порушені приписи підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України в результаті чого занижений податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1788857 грн., у т.ч. за 2014 рік 1788857 грн.

Разом з тим, станом на 2014 рік положеннями підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 ПК України було передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

У відповідності до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже з врахуванням вказаного Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що податковий орган, здійснюючи податкову перевірку платника податку за попередні від дати проведення самої перевірки періоди в тому числі роки, зобов`язаний керуватись положеннями податкового законодавства, на підставі якого платник здійснював такий податковий облік та/або допустив податкове правопорушення.

Таким чином, відповідач виявивши, що Товариство в 2014 році завищило показники витрат за наслідками правовідносин з ФОП ОСОБА_1 зазначив про порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, який був чинний в той проміжок часу, а саме в 2014 році.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не мав права керуватись вказаним положенням під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, так як на час його винесення воно не існувало є помилковим.

Відтак, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду справи по суті спору.

Згідно з частинами першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П. представник позивач - Нещерет О.С., представник відповідач - Чирикина Н.В., розглянувши у відкритому судовому засідання у режимі відеоконференції
касаційну скаргу		Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову	Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 (суддя - Бабіч С.І.)
на постанову	Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 (колегія суддів: Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.)
у справі	№ 805/4702/15-а
за позовом	Товариство з обмеженою відповідальністю "Віктор Енд Віктор КО ЛТД"
до	Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,