826/19397/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб власників транспортних засобів - 06.03.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 (судді Бабенко К.А. (головуючий), Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі №826/19397/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2016 №532-1305, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автомобіль, який належить позивачу не є базою та об`єктом оподаткування у 2016 році відповідно до вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, з огляду на те, що податок на майно, до якого входить транспортний податок, є місцевим податком, оскільки відповідне рішення Київської місткої ради № 103/103 було прийнято лише 11.02.2016, а відповідно не підлягає застосуванню в 2016 році.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 (суддя Огурцов О.П.) у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що належний позивачу автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 рішення суду першої інстанцій скасовано, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

5. Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що з Розрахунку транспортного податку з фізичних осіб щодо позивача за 2016 рік, середньорічний пробіг його транспортного засобу було визначено виключно з нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів, без врахування фактичного середньорічного пробігу транспортного засобу позивача, а тому визначити коефіцієнт коригування ринкової його ціни і як наслідок саму вартість транспортного засобу позивача неможливо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017.

7. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об`ємом двигуна 4999 куб см., у зв`язку з чим контролюючим органом визначено позивачу податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує, що позивач є власником автомобіля, який у відповідності до вимог Податкового кодексу України (2755-17) є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, що вбачається з офіційного веб - сайту Мінекономрозвитку. Також відповідач вказує, що позивачем не було надано жодної інформації щодо фактичного пробігу свого автомобіля.

10. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 10.2 статті 10.

Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

11.2. Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

11.3. Підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

11.4. Підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

11.5. Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.

Об`єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

11.6. Підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

11.7. Пункту 267.4 статті 267.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

11.8. Підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

11.9. Підпункт 267.6.10 пункту 267.6 статті 267.

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об`єкт оподаткування, перехід права власності на об`єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

12. Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (909-19) .

12.1. Пункт 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення".

Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) .

13. Закон України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (928-19) .

13.1. Стаття 8.

Установити у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378,00 гривень.

14. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (66-2016-п) .

Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (403-2013-п) (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

14.3. Пункт 11.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

14.4. Пункт 12.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

14.5. Пункт 13.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

14.6. Пункт 14.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

15. Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (403-2013-п)

Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:Сср = Цн х (Г / 100) х (1 (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

17. Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року

18. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році (автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).

19. Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою, яка зокрема передбачає коефіцієнти коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та залежно від пробігу.

20. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, зокрема і щодо нарахованої суми податку, і у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними платника податків на підставі оригіналів відповідних документів, у тому числі і документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

21. При вирішенні спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

23. У ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем, контролюючим органом та зібраних судом, які свідчать про правомірність визначення позивачу транспортного податку у 2016 році.

Так, судом першої інстанції при прийнятті рішення було враховано, що транспортний засіб марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об`ємом двигуна 4999 куб см., що належить позивачу, є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки вартість автомобіля перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, і з року випуску такого автомобіля не минуло більше п`яти років.

Як вбачається з позовної заяви підставами позову було те, що Законом України № 909 VIII від 24.12.2015 були внесені зміни, зокрема до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України щодо об`єкту та бази оподаткування, у зв`язку з чим позивач вважає, що автомобіль, який йому належить не може бути базою та об`єктом оподаткування у 2016 році, оскільки законодавчою перешкодою для цього є приписи підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Позивачем протягом розгляду справи підстави позову не змінювались.

Судами було встановлено, що транспортний засіб марки LAND ROVER модель RANGE ROVER SPORT, 2012 року випуску, який є у власності позивача, є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році і, що відповідач, отримавши відповідну інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у звітному податковому періоді, прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення саме на підставі такої інформації.

Вказана обставина позивачем не заперечувалася та не оспорювалась.

Як вже зазначалось вище, підставами позову (які не змінювались) не було посилання на відсутність інформації щодо фактичного пробігу автомобіля, тобто позов не гуртувався на доводах щодо порушень при визначенні середньоринкової вартості автомобіля, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив такі доводи, які були зазначені у додаткових поясненнях. Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач, а ні в позовній заяві, а ні в касаційній скарзі не зазначає фактичний пробіг належного йому автомобіля та не надає жодного доказу з якого б такий пробіг вбачався.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з підстав порушення визначення середньоринкової вартості автомобіля позивача, оскільки обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), натомість межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Також необхідно зазначити, що позивач не вказував і про те, що він звертався до контролюючого органу в порядку передбаченому пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України з метою звірки даних щодо нарахованої суми податку з відповідними документами, зокрема щодо фактичного пробігу автомобіля, які впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля.

24. Також колегія суддів зазначає, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а отже твердження позивача що положення щодо транспортного податку мають застосовуватись контролюючим органом не раніше 2017 року є безпідставним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, оскільки транспортний засіб позивача належав до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році, натомість позивачем не надано жодного доказу в підтвердження своїх посилань щодо неврахуванння фактичного пробігу належного йому автомобіля, що впливає на коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобіля.

26. Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 підлягає задоволенню.

27. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

28. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 у справі №826/19397/16 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 в даній справі залишити в силі.