826/2341/16 Про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" в частині визнання нікчемним договору вкладу (депозиту), зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про особу вкладника, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором вкладу (депозиту) - 27.02.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Дельта банк", відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року у складі судді Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року у складі колегії суддів: Оксененка О.М. (головуючий), суддів: Губської Л.В., Федотова І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У лютому 2016 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813.

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215 за рахунок Фонду (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, позов задовольнив.

2.1 Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813.

2.2 Зобов`язав уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215 за рахунок Фонду (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 27 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та AT "Дельта банк" укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №004-01506-270215 на суму 9500 доларів США зі сплатою 5,5 % річних строком до 3 березня 2015 року включно та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

3.2 27 лютого 2015 року між позивачем та AT "Дельта банк" також укладено Додаткову угоду №1 до Договору №004-01506-270215 від 27 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту), якою, зокрема, передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: " 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.1.1 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються".

3.3 27 лютого 2015 року на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 внесено 9 500 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 27 лютого 2015 року №46593471.

3.4 Вказані кошти були перераховані ОСОБА_2 на користь позивача на погашення боргу (підтверджується розпискою від 28 грудня 2014 року).

3.5 Таким чином, є можливим дійти висновку, що позивачем було виконано зобов`язання за вказаним договором у повному обсязі, зокрема, зобов`язання, передбачені пунктом 1.8. договору.

3.6 Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

3.7 Уповноваженою особою Фонду призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

3.8 На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 3 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.

3.9 Відповідно до постанови Правління НБУ від 2 жовтня 2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 жовтня 2015 №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

3.10 Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року включно.

3.11 7 жовтня 2015 року Фонд на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет розмістив оголошення для вкладників: "У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 2 жовтня 2015 року №181 "Про початок процедури ліквідації AT "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 8 жовтня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку".

3.12 Однак, як зазначає позивач, у Загальному реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування вкладів відсутнє відшкодування за вкладом позивача у межах гарантованої суми відшкодування (200 000 грн), та у банку-агенті відсутній відповідний переказ на ім`я позивача.

3.13 Також на адресу Позивача надійшов лист від 23 вересня 2015 року №8821/1622, яким позивача повідомлено про нікчемність Договору №004-01506-270215 від 27 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту), укладеного між AT "Дельта Банк" та ОСОБА_1, згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI; наголошено на тому, що відповідно статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

3.14 У подальшому позивачу стало відомо, що наказом уповноваженої особи Фонду від 16 вересня 2015 року №813 визнано нікчемними правочини згідно переліку, зокрема, зазначений вище договір банківського вкладу (депозиту).

3.15 Крім того, внаслідок визнання правочину недійсним, була проведена реституція, що підтверджується випискою по угоді №004-01506-270215 від 27 лютого 2015 року.

3.16 За таких обставин, не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач не може бути визнаний особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, оскільки трансакція щодо перерахування коштів є нікчемною. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу №14 від 20 березня 2013 року.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI (4452-17) .

7. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

8. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

9. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

11. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

12. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

13. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

14. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

16. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 27 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу №004-01506-270215. 27 лютого 2015 року на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 внесено 9 500 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 27 лютого 2015 року №46593471.

18. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

19. Закон №4452-VI (4452-17) визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

20. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

21. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).

22. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

23. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

24. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

25. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

27. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

28. Відповідно до частин першої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

29. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

30. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

31. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

32. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

33. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

34. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

35. Ураховуючи, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте помилково вказав у резолютивній частині про зобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу третього резолютивної частини рішення суду першої інстанції, виклавши у наступній редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ".

36. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №822/2023/16.

37. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813, суд зазначає наступне.

38. Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

39. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

40. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

41. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 квітня, 16 травня, 4 липня 2018 року (справи №№910/12294/16, 910/24198/16 та 819/353/16, відповідно).

42. Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

43. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

37. З приводу посилань скаржника на те, що спірний правочин було укладено в період дії обмежень, встановлених постановою НБУ про визнання банку проблемним, Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" положення вказаної постанови є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача з її положеннями відповідачами надано не було, як і не надано доказів доведення керівництвом такої інформації і до відповідальних працівників банку, якими було оформлено з позивачем спірний договір про відкриття карткового рахунку.

38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року; далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

39. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813, із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.

40. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 351, 354- 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

41. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта банк" задовольнити частково.

42. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року №004-01506-270215, укладеного між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813 скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

43. Змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року у такій редакції: