ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/2195/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні Телекомунікації",
представник позивача - не з'яв.,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Київобленерго",
представник відповідача - не з'яв.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-3",
представник третьої особи - не з'яв.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні Телекомунікації"
на рішення господарського суду Київської області від 17.11.2017 (головуючий суддя -Горбасенко П.В., судді Бацуца В.М. і Рябцева О.О.)
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А. і Смірнова Л.Г.)
у справі №911/2195/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні Телекомунікації" (далі - Позивач),
до публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - Відповідач),
про скасування рішення комісії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-3" (далі - Третя особа).
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про скасування рішення комісії Відповідача, яке оформлено протоколом від 20.04.2017 №0143 (далі - Рішення), по розгляду акта від 11.04.2017 № К 034044 про порушення Позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (z0417-96)
(далі - Правила).
Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем вимог Правил при прийнятті Рішення по розгляду акта про порушення Правил від 11.04.2017.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.11.2017 у даній справі, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018, у позові відмовлено.
Прийняті судові рішення мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки судами встановлено споживання позивачем електричної енергії, необлікованої внаслідок перерізу провода, за період з 12.04.2016 по 11.04.2017.
Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.11.2017 у справі №911/2195/17 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачений останнім судовий збір.
Так, згідно з доводами Позивача, викладеними в касаційній скарзі:
- суд першої інстанції при ухваленні рішення взагалі не взяв до уваги те, що лічильник обліку електроенергії, заводський номер 0171567, встановлений на ТП-739, та й сама ТП-739, розташована на вул.Заводська, 1 у с.Старе Київської області, є власністю Третьої особи, на підтвердження чого позивачем були надані відповідні докази;
- Позивач не має самостійного доступу до ТП-739 та зазначеного лічильника. Третя особа самостійно здійснила підключення обладнання Позивача до ТП-739 на підставі відповідного договору оренди від 01.03.2017 №010317, укладеного Позивачем з Третьою особою. Позивач виконав свої зобов'язання перед Третьою особою та оплатив спожиту електроенергію згідно з отриманими від орендодавця (Третьої особи) рахунками. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання з компенсації орендодавцю спожитої електроенергії за первинним договором оренди з Третьою особою від 01.03.2014 №0103/14;
- відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, з яких підстав Відповідач відпускає на об'єкт ТП - 739 електроенергію, з урахуванням того, що власником цієї підстанції з 2005 року є Третя особа.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач зазначає, що у повному обсязі не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає касаційну скаргу необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, та просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення попередніх судових інстанцій залишити без змін.
Згідно з доводами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу:
- 11.04.2017 при здійсненні перевірки електричного обладнання у Позивача, що розташоване за адресою: вул. Заводська, 1 в с. Старе Бориспільського району, в ТП-739 було виявлено неопломбований лічильник НІК 2303 АП2 №0171567; договір за даною точкою обліку з Відповідачем не укладався, електроенергія, що споживається, приладом обліку не враховується та не оплачується;
- Третя особа ніколи не укладала договір з енергопостачальною організацією про постачання електроенергії та, відповідно, немає такого договору й засобів обліку електричної енергії за адресою: вул. Заводська,1 с. Старе, Бориспільський район;
- зазначений Позивачем у касаційній скарзі договір оренди від 01.03.2017 №010317 укладений між Позивачем та Третьою особою, не має відношення до місця виявлення підключення до ТП-739.
Від Третьої особи відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, зокрема, таке.
03.11.2010 закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (постачальник) та Позивачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 220011230, за умовами якого:
- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (пункт 1.1);
- точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно з "Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.2);
- споживач оплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (пункт 4.2.3);
Відповідно до підписаного сторонами договору акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по ТП-236 межа балансової належності встановлена на контактних приєднаннях КЛ-0,4 кВ базової станції зв'язку до належних контактів автоматичного вимикача в РУ 0,4 кВ ТП-236, що розташоване по вул. Ватутіна 71 у м. Бориспіль на території Бориспільського РП ПрАТ "Київобленерго". У РУ 0,4 кВ встановлений лічильник ЦЭ-68038, заводський номер 008655024005720.Межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів. Відповідальність за стан електроустановки, засоби обліку та схему їх включення на контактних приєднаннях КЛ-0,4 кВ базової станції зв'язку до належних контактів автоматичного вимикача в РУ 0,4 Кв ТП-236 покладена на Позивача.
11.04.2017 при здійсненні перевірки електричного обладнання у Позивача, що розташоване за адресою: вул. Заводська, 1 у с. Старе Бориспільського району, в ТП-739 було виявлено неопломбований лічильник НІК 2303 АП2 № 0171567, договір за даною точкою обліку Відповідачем не укладався, електроенергія, що споживалася, приладом обліку не враховувалась та не оплачувалася.
У присутності представників Позивача і Відповідача було складено і підписано акт про виявлене порушення Правил №К034044, в якому встановлено порушення позивачем пункту 7.6 Правил, а саме: самовільне підключення базової станції зв'язку до електричної мережі. Позивач у своїх зауваженнях до вказаного акта пояснив, що ним було укладено договір оренди з Третьою особою, в який входила оплата за оренду та за використану електричну енергію. Розрахунок відбувався за лічильником 0171567.
Згідно з Рішенням за результатами розгляду згаданого акта Позивачу зроблено розрахунок необлікованої електричної енергії відповідно до пункту 2.1.6 Методики та нараховано споживачу 434 771,82 грн. збитків.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позову.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частини перша статті 235 Господарського кодексу України).
Відповідно до приписів Правил:
- постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (пункт 1.3);
- договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (пункт 5.1);
- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41);
- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42);
- у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення (пункт 7.6).
Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм права, взявши до уваги: факт порушення Позивачем пункту 7.6 Правил, а саме самовільного підключення базової станції зв'язку до електричної мережі, що зафіксовано в акті від 11.04.2017 №К034044, і на підставі якого згідно з Рішенням комісії зроблено розрахунок необлікованої електричної енергії відповідно до пункту 2.1.6 Методики у розмірі 434 771, 82 грн.; те, що користувачем лічильника НІК 2303АП2, заводський номер 0171567, на підставі даних якого Відповідачем здійснено нарахування за споживання необлікованої електричної енергії є Позивач, - дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки вони вже належним чином спростовані судами попередніх інстанцій з посиланням на відповідні обставини справи.
Так, стосовно доводів Позивача про те, що лічильник обліку електроенергії, заводський номер № 0171567, встановлений на ТП-739, а також вказана ТП-739 є власністю Третьої особи та позивач, у свою чергу, доступу до неї не має, а підключення обладнання позивача до ТП-739 було здійснено Третьою особою, судами попередніх інстанцій зазначено таке.
Позивач 09.12.2014 отримав дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу цифрового стільникового радіозв'язку CDMA-800 за № БС800-0114-32-0166973. Згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 20.05.2015 пусковий комплекс № 10114 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Старе, вул. Заводська, 1 прийнято до експлуатації.
01.03.2017 Третьою особою (орендодавець) та Позивачем (орендар) укладено договір оренди № 010317, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар- прийняти в тимчасове платне користування об'єкт нерухомого майна у вигляді частини території промислової забудови, загальною площею 6 кв.м з метою використання під розташування базової станції, антенно-фідерних пристроїв, антенних споруд та іншого обладнання орендаря та здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем розташування, за адресою: 08362, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Старе, вул. Заводська, 1.
Разом з тим договірних відносин з постачання електричної енергії з Третьою особою за адресою: вул. Заводська, 1, с. Старе Бориспільський район, у Відповідача не існує. Протилежного Позивачем не доведено.
Договір оренди від 01.03.2017 № 010317 укладений Позивачем та Третьою особою, не має відношення до місця виявлення підключення до ТП-739.
За даними Відповідача, балансоутримувачем та користувачем ТП-739 є товариство з обмеженою відповідальністю "Старинський сільгоспкомбінат", на підтвердження чого відповідачем до суду першої інстанції було надано акт розмежування балансової належності.
Крім того, доводи касаційної скарги не можуть вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що користувачем лічильника НІК 2303АП2, заводський номер 0171567, на підставі даних якого відповідачем здійснено нарахування за споживання необлікованої електричної енергії, є Позивач.
Аргументи касаційної скарги, які стосуються з'ясування фактичних обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути прийняті, оскільки суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12)
) у редакції, чинній з 15.12.2017, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанції - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, що застосовані судами з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.
Доводи, які наведені Відповідачем у відзиві на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати з оплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні Телекомунікації" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 17.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі № 911/2195/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов