917/1601/17 Про виключення учасників із складу учасників юридичної особи - 05.06.2018 Прийняття

1.1. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "РГК", ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про виключення зі складу учасників ПП "РГК" ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.09.2017 відбулись загальні збори учасників ПП "РГК", на яких прийнято рішення про виключення із складу учасників ПП "РГК" ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зменшення статутного фонду та перерозподіл часток у статутному фонді ПП "РГК". Однак виконати зазначені рішення загальних зборів учасників ПП "РГК" неможливо, у зв'язку із чим права позивачів підлягають захисту в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017 у справі № 917/1601/17 відмовлено в задоволенні позову.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до Статуту ПП "РГК" (затвердженого загальними зборами учасників Приватного підприємства "РГК", протокол № 1 від 29.10.2010, зареєстрований Виконкомом Комсомольської міської ради Полтавської області 15.11.2010 року номер державної реєстрації 15841020000000910) ПП "РГК" створене на кошти громадян України. Учасниками підприємствами є чотири фізичні особи, а саме:

ОСОБА_7 - частку в 9750,00 грн., що складає 32,5% у статутному фонді;

ОСОБА_8 - частку в 9750,00 грн., що складає 32,5% у статутному фонді;

ОСОБА_4 - частку в 5250,00 грн., що складає 17,5% у статутному фонді;

ОСОБА_6 - частку в 5250,00 грн., що складає 17,5% у статутному фонді.

- пунктом 5.1. Статуту визначено, що внеском учасників в майно ПП "РГК" можуть бути грошові кошти, цінні папери, а також будівлі, споруди, устаткування, право користування землею, а також інше майно на розсуд учасників підприємства, а також майнові права, в тому силі інтелектуальна власність;

- за результатами проведеної ревізії фінансово - господарської діяльності ПП "РГК" з питання формування статутного фонду за період з 15.11.2010 року по 01.08.2017 року за наданими документами ПП "РГК" встановлено, що учасниками сплачено частки в загальній сумі 10 500, 00 грн., в т.ч.:

ОСОБА_6 за прибутковим касовим ордером №5 від 16.03.2011 в сумі 5 250, 00 грн з призначенням платежу "внески до статутного фонду", кореспондуючий рахунок 46;

ОСОБА_5 за прибутковим касовим ордером №5 від 16.03.2011 в сумі 5 250, 00 грн з призначенням платежу "внески до статутного фонду", кореспондуючий рахунок 46;

- ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідно до даних бухгалтерського обліку ПП "РГК" не сплачували вартості своїх часток у статутному фонді ПП "РГК";

- відповідно до п. 3.5 Статуту ПП "РГК" вищим органом підприємства є загальні збори учасників;

- підпунктом "в" пункту 3.9 Статуту ПП "РГК"передбачено, що до компетенції загальних зборів підприємства віднесено питання виключення учасника з підприємства;

- 22.09.2017 відбулись загальні збори учасників ПП "РГК", на яких прийнято рішення про виключення із складу учасників ПП "РГК" ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зменшення статутного фонду та перерозподіл часток у статутному фонді ПП "РГК".

2.4. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що прийняття рішення про виключення учасника зі складу ПП "РГК" Статутом віднесено до компетенції загальних зборів підприємства, а не суду. Виключення учасника зі складу підприємства є втручанням у господарську діяльність підприємства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління ПП "РГК"; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017, ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_5:

- намагаючись здійснити реєстрацію відповідних змін на підставі рішення загальних зборів від 22.09.2017, державному реєстратору було подано відповідні документи, які разом з тим були залишені без розгляду;

- суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 18.10.2017 у справі № 921/355/126-г/14;

- обраний позивачами спосіб захисту відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, є ефективним та забезпечує поновлення порушеного права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

4.2. Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.3. У контексті наведених статей виділяють матеріальний і процесуальний аспекти захисту цивільних прав та інтересів.

4.4. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

4.5. Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 20 Господарського кодексу України визначають способи захисту, які відповідають певному порушеному або оспорюваному праву чи охоронюваному законом інтересу.

4.6. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

4.7. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

4.8. Відповідно до статті 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

4.9. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 3.5 Статуту ПП "РГК" вищим органом підприємства є загальні збори учасників, а підпунктом "в" пункту 3.9 Статуту ПП "РГК" передбачено, що до компетенції загальних зборів підприємства віднесено питання виключення учасника з підприємства.

4.10. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що виключення учасника з підприємства належить до компетенції зборів такого підприємства, а не суду.

4.10. Окрім того, закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

4.11. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

4.12. З врахуванням викладеного, оскільки судами попередніх інстанцій не було встановлено порушення прав чи законних інтересів позивачів саме зі сторони відповідачів, то колегія суддів погоджується з висновками господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову.

4.13. Наведеним спростовується доводи касаційної скарги про те, що обраний позивачами спосіб захисту відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, є ефективним та забезпечує поновлення порушеного права,

4.14. Доводи скаржника про неврахування правової позиції, викладеної у постанові Вищого господарського суду України, колегією суддів відхиляються, оскільки така не є обов'язковою при застосуванні відповідних норм права судами загальною юрисдикції.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017 у справі № 917/1601/17 - без змін.