910/10819/17 Про звернення стягнення на предмет застави - 30.05.2018 Прийняття

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Кропивної Л.В. - головуючого, Смірнової Л.Г., Мартюк А.І. від 17 січня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Привалова А.І. від 05 жовтня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Іноземного підприємства "1+1 Продакшн" про звернення стягнення на предмет застави вартістю 1 601 455,00 євро, що становить 46 577 615,64 грн., у зв'язку з тим, що TV Media Planet Limited (Nicosia. Cyprus) не виконало забезпечених заставою зобов'язань за договорами про надання банківської гарантії №0809/2609/GUR від 16.09.2015р. та №0809/2610/GUR від 16.09.2015р. і не здійснило перерахування позивачу коштів, необхідних для здійснення позивачем платежу за банківськими гарантіями.

2. У подальшому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07.08.2017р., просив зобов'язати іноземне підприємство "1+1 Продакшн" передати йому в заклад предмет застави згідно Додатку №1 до відповідного договору застави і в рахунок погашення заборгованості TV Media Planet Limited (Nicosia. Cyprus) за договорами про надання банківської гарантії №0809/2609/GUR від 16.09.2015р. та №0809/2610/GUR від 16.09.2015р. звернути стягнення на предмет застави, шляхом його продажу на публічних торгах за початковою ціною реалізації предметів застави.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. 16.09.2015р. між позивачем (Банк) та третьою особою (Клієнт) було укладено Договір про надання банківської гарантії №0809/2609/GUR (надалі - Договір про надання гарантії 1), за яким третя особа доручила, а позивач прийняв на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок третьої особи надати на користь Union des Associations Europeennes de Football (УЄФА), Швейцарія, гарантію на суму 1 029 625,00 євро, яка буде забезпечувати виконання третьою особою перед УЄФА обов'язку зі сплати третьою особою певних медійних прав, що випливають з Угоди про медійні права від 12.07.2012р. та Угоди про Зміну від 15.09.2015р.

4. Також, 16.09.2015р. між позивачем (Банк) та третьою особою (Клієнт) було укладено Договір про надання банківської гарантії №0809/2610/GUR (надалі - Договір про надання гарантії 2), за яким третя особа доручила, а позивач прийняв на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок третьої особи надати на користь УЄФА гарантію на суму 571 830,00 євро, яка буде забезпечувати виконання третьою особою перед УЄФА обов'язку зі сплати третьою особою певних медійних прав, що випливають з Угоди про медійні права від 12.07.2012р. та Угоди про Зміну від 15.09.2015р.

5. Відповідно до пункту 1.2. Договорів про надання гарантій, гарантії надаються на умовах, викладених в додатках №1 до Договорів.

6. Згідно додатку №1 до Договору про надання гарантії 1 позивач гарантував в повному обсязі, безумовно та безвідклично сплатити УЄФА будь-яку суму коштів, що не перевищує загальну суму 1 029 625,00 євро на першу вимогу УЄФА не залежно від чинності Угоди про медійні права, а також не зважаючи на будь-які заперечення третьої особи або будь-яких третіх осіб й без необхідності здійснення будь-яких правових дій чи ініціювання судових проваджень. Строк дії гарантії до 20.12.2016р., якщо письмову вимогу платежу УЄФА не було надано до настання цієї дати включно.

7. Згідно додатку №1 до Договору про надання гарантії 2 позивач гарантував в повному обсязі, безумовно та безвідклично сплатити УЄФА будь-яку суму коштів, що не перевищує загальну суму 571 830,00 євро на першу вимогу УЄФА незалежно від чинності Угоди про медійні права, а також не зважаючи на будь-які заперечення третьої особи або будь-яких третіх осіб й без необхідності здійснення будь-яких правових дій чи ініціювання судових проваджень. Строк дії гарантії до 20.12.2016р., якщо письмову вимогу платежу УЄФА не було надано до настання цієї дати включно.

8. Пунктом 2.1.3 Договорів про надання гарантії визначено, що обов'язок позивача протягом 2 робочих днів після отримання вимоги Бенефіціара повідомити про це Клієнта та надати йому копії вимоги та наданих до неї документів.

9. У пункті 2.1.8 Договорів про надання гарантії встановлено обов'язок Банку надати Клієнту грошові кошти шляхом здійснення платежу за гарантією на строк 1 (один) робочий день в сумі різниці між фактичним розміром зобов'язання Банку з платежу за Гарантією, включаючи сплату комісій інших банків, та сумою коштів, що надані клієнтом на дату такого платежу в обмін на зобов'язання клієнта з повернення грошових коштів, сплати процентів, винагороди у передбачені цим Договором строки.

10. В той же час, пунктом 2.2.1 Договорів про надання гарантії встановлено обов'язок Клієнта на першу вимогу Банку протягом 2 робочих днів з моменту направлення Клієнту такої вимоги або на дату, вказану у вимозі, перерахувати Банку кошти, необхідні для здійснення платежу за Гарантією, а також для сплати комісій інших Банків, що виникли при відкритті і обслуговуванні Гарантії,а також у випадках передбачених у п. 2.3.1 Договору. Перерахування вказаних коштів Банку здійснюється в порядку, вказаному у вимозі.

11. Відповідно до пункту 4.1. Договорів про надання гарантій платіж позивачем за гарантіями здійснюється на першу вимогу УЄФА, надану відповідно до умов гарантії, якщо інше не передбачено умовами гарантії.

12. 28.08.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави майна №Г.21.1.2.0/5-9250 (в редакції угоди до Договору застави майна від 16.09.2015р.) (надалі - Договір застави), у відповідності до якого сторони визначили предметом Договору застави надання відповідачем в заставу майна, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем, в силу чого позивач має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання третьої особою зобов'язань забезпечених заставою, та (або) невиконання відповідачем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами відповідача та (або) третьої особи.

13. Відповідно до пункту 2 Договору застави, в редакції Додаткової угоди від 16.09.2015р., за цим договором заставою також забезпечуються виконання зобов'язань третьої особи, що випливають з Договорів про надання гарантій.

14. В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Договорами про надання гарантій відповідач надав в заставу майно, наведене в Додатку №1 до цього договору, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 23.

15. Згідно з пунктом 15.2. Договору застави позивач має право в будь-який час за умови попереднього письмового повідомлення перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови збереження та цільового використання предмету застави, а також виконання інших зобов'язань відповідача за цим договором.

16. 18.12.2016р. рішенням Правління Національного банку України №498-рш/БТ від 18.12.2016р. ПАТ КБ "Приватбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

17. Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2859 від 18.12.2016 у ПАТ КБ "Приватбанк" запроваджено тимчасову адміністрацію з 19.12.2016.

17. За твердженнями позивача, 19.12.2016р. ПАТ КБ "Приватбанк" отримав дві вимоги платежу від 13.12.2016р. від УЄФА по Гарантіям, виданих на підставі Договорів про надання гарантій, а саме: вимогу платежу за гарантією 0809/2609/GUR на суму 1 029 625,00 євро та вимогу платежу за гарантією 0809/2610/GUR на суму 571 830,00 євро.

18. 20.12.2016р. о 18 год. 32 хв. шляхом використання програми "Приват24" Кіпрською філією позивача було направлено TV Media Planet Limited вимогу платежу за Гарантіями, в якій зазначено, що Кіпрська філія ПАТ КБ "Приватбанк" просить третю особу поповнити рахунок в валюті євро на суму грошових коштів 1 029 625,00 євро та 571 830,00 євро, у зв'язку із отриманням вимоги платежу за гарантією 0809/2609/GUR та гарантією 0809/2610/GUR. Крім того, у вказаному повідомленні Кіпрська філія ПАТ КБ "Приватбанк" просить третю особу надати поштову адресу з метою забезпечення позивачу можливості належно направити їх оригінал вимог платежу за гарантією кур'єрською службою.

19. 28.02.2017р. о 09 год. 25 хв. Кіпрською філією позивача шляхом використання програми "Приват24" було повторно направлено TV Media Planet Limited повідомлення з вказаним вище змістом.

20. Листом за вих. №Е.64.0.0.0/3-53863 від 25.04.2017р. позивач просив відповідача надати можливість та забезпечити всебічне сприяння щодо перевірки документально і фактично наявності, стану і умов збереження та цільового використання предмету застави. В листі вказується, що такі дії позивачем заплановано було здійснити 24.05.2017р.

21. Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями позивача про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №Г.21.1.2.0/5-9250 від 28.02.2013р. (в редакції Додаткової угоди від 16.09.2015р.), оскільки третьою особою в порушення пункту 2.2.1. Договорів про надання гарантій не перераховано грошових коштів, необхідних для здійснення платежу за Гарантією, у зв'язку з чим у TV Media Planet Limited утворилась заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк" в загальному розмірі 1 601 455,00 євро, що за курсом НБУ станом на 26.06.2017 року становить еквівалент 46 577 615,64 грн. Крім того, позивач вважає, що в порушення пункту 15.2. Договору застави відповідач не надав можливість та не забезпечив проведення перевірки документально і фактично наявності, стану і умов збереження та цільового використання предмету застави, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

22. Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018р., у задоволенні позову відмовлено.

23. Суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів здійснення Банком (гарантом) сплати сум за гарантіями на користь бенефіціара (УЄФА), до Банку в силу приписів ч. 1 ст. 569 ЦК України не перейшло право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (у даному випадку - третьої особи).

24. Суд апеляційної інстанції вказав, що документально недоведеними є твердження позивача про те, що в порушення пункту 2.2.1. Договорів про надання гарантій боржник (третя особа) не виконав свого забезпеченого заставою зобов'язання і не перерахував грошових коштів, необхідних для здійснення платежу за гарантіями №№ 0809/2609/GUR від 17.09.2015р., внаслідок чого у TV Media Planet Limited утворилась заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк".

25. За таких обставин справи, вимоги позову до відповідача про стягнення заборгованості за рахунок предмета застави не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги позивача

26. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ПАТ "КБ "Приватбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

27. Скаржник обґрунтовує вимоги касаційної скарги неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема, наступними доводами:

27.1. Судом апеляційної інстанції безпідставно не залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору УЄФА - бенефіціара за договорами гарантії;

27.2. Суди попередніх інстанцій дійшли до хибного висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет застави, оскільки вимоги бенефіціара є підтвердженням наявності заборгованості відповідача перед позивачем та підставою для звернення стягнення на предмет застави;

27.3. Невиконання відповідачем обов'язку щодо надання позивачу доступу до предмету застави є самостійною підставою для звернення стягнення на предмет застави;

27.4. Висновок суду першої інстанції щодо втрати чинності договорами гарантії не відповідає умовам договорів та зроблений без застосування матеріального права Швейцарії, яке підлягало застосуванню за умовами договорів;

27.5. Судами попередніх інстанцій невірно встановлено підстави та предмет вимог, оскільки при зверненні до суду із позовом позивач обґрунтовував свої вимоги невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо перерахування позивачу коштів, необхідних для здійснення платежу за гарантією, а не повернення коштів, наданих йому шляхом здійснення платежу за гарантією;

27.6. Введення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Приватбанк" не є підтвердженням неможливості здійснення платежу за гарантією й, відповідно, підставою для відмови в задоволенні позовних вимог;

27.7. Судами попередніх інстанцій було безпідставно відмовлено у задоволенні вимог щодо передачі предмету застави в заклад, оскільки такі вимоги підлягають задоволенню з огляду на положення договору застави.

Доводи Іноземного підприємства "1+1 Продакшн", викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

28. Відповідач вважає касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" необґрунтованою, у зв'язку з чим просить останню залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018р. залишити без змін.

29. Відповідач у своєму відзиві наводить наступні доводи:

29.1. апеляційним судом правомірно відмовлено у залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Union des Associations Europeennes de Football (УЄФА), оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права або обов'язки УЄФА щодо сторін цієї справи.

29.2. позивач не надав підтвердження того факту, що третя особа не виконала свого зобов'язання перед УЄФА. Позивач лише стверджував, що третя особа не поповнила свій рахунок, відкритий у позивача, але третя особа у виконанні свого обов'язку перед УЄФА не обмежена поповненням такого рахунку. Вона мала право та можливість виконати свій обов'язок шляхом перерахування необхідної суми безпосередньо на рахунок УЄФА. Крім того, позивачем не надано доказів того, що він виконав свій обов'язок за договорами гарантії та перерахував необхідні суми на користь УЄФА.

29.3. суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність доказів набрання чинності гарантій та, відповідно, про відсутність у позивача обов'язку сплатити суму гарантії за договорами гарантії, а відтак і про відсутність у нього права вимагати звернення на предмет застави, оскільки немає доказів існування основного зобов'язання.

29.4. судами встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ухилився або перешкоджав проведенню перевірки предмету застави з боку позивача.

Доводи ПАТ "КБ "Приватбанк", викладені у відповіді на відзив на касаційну скаргу

30.1. позивач вважає, що права УЄФА порушені таким чином, що позивач, не отримавши коштів чи предмета застави від відповідача, не має підстав для задоволення бенефіціара - УЄФА, оскільки обов'язки банку за договорами Гарантії залежать напряму від відповідача - Іноземного підприємства "1+1 Продакшн". Водночас УЄФА не було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що є порушенням норм процесуального права.

30.2. в порушення встановленого п. 2.2.1 Договорів про надання Гарантії обов'язку третя особа не перерахувала коштів, необхідних для задоволення вимог бенефіціара, у зв'язку з чим у клієнта TV Media Planet Limited утворилась заборгованість перед ПАТ "Приватбанк" в загальному розмірі 1 601 455, 00 євро.

30.3. лист від 25.04.2017р. №Е.65.0.0.0/3-53863 ПАТ КБ "Приватбанк", в якому останній просив відповідача надати можливість та забезпечити всебічне сприяння щодо перевірки документально і фактично наявності, стану і умов збереження та цільового використання предмету застави є належним, допустимим та достатнім доказом у розуміння ст. 76- 79 ГПК України того, що відповідач ухилився та/або перешкоджав проведенню перевірки предмета застави з боку позивача.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (Банк) та третьою особою (Клієнт) 16.09.2015 було укладено два правочини - Договори про надання банківської гарантії: №0809/2609/GUR та №0809/2610/GUR, які забезпечують виконання зобов'язань Клієнтом перед УЄФА (Бенефіціар) на відповідні суми за медійні права. Вказані правочини є ідентичними, за виключенням сум гарантії, що надаються за відповідним договором.

32. У подальшому, між Банком (позивачем) та іноземним підприємством "1+1 Продакшн" (відповідач) 28.08.2013р. укладено Договір застави майна №Г.21.1.2.0/5-9250 (в редакції угоди до Договору застави майна від 16.09.2015р.) (надалі - Договір застави), у відповідності до якого сторони визначили предметом Договору застави надання відповідачем в заставу майна, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем, в силу чого позивач має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання третьої особою зобов'язань забезпечених заставою, та (або) невиконання відповідачем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами відповідача та (або) третьої особи. В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Договорами про надання гарантій відповідач надав в заставу майно, наведене в Додатку №1 до цього договору, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 23.

33. Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями позивача про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №Г.21.1.2.0/5-9250 від 28.02.2013р. (в редакції Додаткової угоди від 16.09.2015р.), оскільки третьою особою в порушення пункту 2.2.1. Договорів про надання гарантій не перераховано грошових коштів, необхідних для здійснення платежу за Гарантією, у зв'язку з чим у TV Media Planet Limited (третя особа) утворилась заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк" в загальному розмірі 1 601 455,00 євро, що за курсом НБУ станом на 26.06.2017 року становить еквівалент 46 577 615,64 грн.

34. Верховний Суд погоджується з правовою оцінкою, наданою вказаним правочином судом першої інстанції, а саме - вказані правочини за своєю правовою природою є договорами гарантії та до них застосовується параграф 4 глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) , виходячи із наступного.

35. Пунктом 2.1.8 Договорів про надання гарантії встановлено обов'язок Банку надати Клієнту грошові кошти шляхом здійснення платежу за гарантією на строк 1 (один) робочий день в сумі різниці між фактичним розміром зобов'язання Банку з платежу за Гарантією, включаючи сплату комісій інших банків, та сумою коштів, що надані клієнтом на дату такого платежу в обмін на зобов'язання клієнта з повернення грошових коштів, сплати процентів, винагороди у передбачені цим Договором строки.

36. Пунктом 2.2.1 Договорів про надання гарантії встановлено обов'язок Клієнта на першу вимогу Банку протягом 2 робочих днів з моменту направлення Клієнту такої вимоги або на дату, вказану у вимозі, перерахувати Банку кошти, необхідні для здійснення платежу за Гарантією, а також для сплати комісій інших Банків, що виникли при відкритті і обслуговуванні Гарантії,а також у випадках передбачених у п. 2.3.1 Договору. Перерахування вказаних коштів Банку здійснюється в порядку, вказаному у вимозі.

37. Відповідно до пункту 4.1. Договорів про надання гарантій, платіж позивачем за гарантіями здійснюється на першу вимогу УЄФА (Бенефіціар), надану відповідно до умов гарантії, якщо інше не передбачено умовами гарантії.

38. Таким чином: (1) зобов'язанню Клієнта перерахувати кошти Банку (п. 2.2.1 - протягом двох робочих днів) передує зобов'язання Банку здійснити платіж за гарантією на першу вимогу Бенефіціара (п. 2.1.8. - протягом одного робочого дня); (2) Банк взяв на себе зобов'язання із здійснення виплати Бенефіціару за гарантіями незалежно від надання/ненадання Клієнтом коштів для здійснення такої виплати (п. 4.1.), що відповідає правовій конструкції гарантії, наведеній у статтях 560- 569 Цивільного кодексу України.

39. Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції невірно визначено правову природу вказаних правочинів як договорів комісії, в той же час це не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження своїх вимог Банк посилається на вимоги Бенефіціара від 13.09.2017, у той же час Банком не надано належних та допустимих доказів, а навпаки, визнається той факт, що вимоги Бенефіціара ним не виконано.

41. Тобто, виходячи з суті правовідносин, що склалися між сторонами за договорами про надання банківських гарантій, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відсутність встановленого факту сплати Банком коштів за гарантіями не створює у Клієнта (третьої особи) самостійного (не пов'язаного із сплатою Банком Бенефіціару платежів за Гарантіями) грошового зобов'язання перед ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 1 601 455,00 євро (сума платежів, за якими Банк виступив гарантом).

42. Вказане відповідає приписам ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України, відповідно до якої гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

43. Водночас, Верховний Суд погоджується з аргументами відповідача, наведеними в п. 29.2 цієї Постанови, виходячи з того, що позивач не надав доказів того, що третя особа не виконала свого зобов'язання перед УЄФА (Бенефіціар). Позивач лише стверджував, що третя особа не поповнила свій рахунок, відкритий у позивача, але третя особа у виконанні свого обов'язку перед УЄФА (Бенефіціар) не обмежена поповненням такого рахунку, оскільки мала право та можливість виконати свій обов'язок шляхом перерахування необхідної суми безпосередньо на рахунок УЄФА (Бенефіціар).

44. У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України, застава є одним із видів забезпечення зобов'язань. У відповідності до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

45. У відповідності до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

46. Тобто, застава є похідним зобов'язанням від основного зобов'язання, а право на звернення стягнення на предмет застави виникає у разі невиконання такого основного зобов'язання. Оскільки позивачем у даній справі не доведено належними та допустимими доказами: (1) виконання ним зобов'язань за банківськими гарантіями перед УЄФА (Бенефіціаром); (2) невиконання третьою особою (TV Media Planet Limited) своїх зобов'язань перед УЄФА (Бенефіціаром) за Угодою про медійні права; то, відповідно, у позивача не виникло право на регрес (зворотню вимогу) до третьої особи (TV Media Planet Limited), а наслідком такого є необґрунтованість та безпідставність позовних вимог до відповідача за договором застави, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні.

45. Щодо аргументу позивача, наведеного у п. 27.1. цієї Постанови - а саме порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо не залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору УЄФА - бенефіціара за договорами гарантії, Верховний Суд зазначає наступне.

46. У відповідності до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

47. Предметом позову в даній справі є звернення Банком стягнення на предмет застави, наданим іноземним підприємством "1+1 Продакшн" останньому. Підставами, якими Банк у тому числі обґрунтовує свої позовні вимоги, є невиконання третьої особою (TV Media Planet Limited) своїх зобов'язань з перерахування коштів у відповідності до Договорів про надання банківської гарантії. Як вказано вище у даній Постанові, за Договорами про надання банківської гарантії позивач взяв на себе зобов'язання безумовно сплатити на користь УЄФА (Бенефіціар) за його вимогою кошти за банківськими гарантіями, доказів чого надано суду не було.

48. У цьому контексті судом апеляційної інстанції вірно відзначено, що оскільки УЄФА (Бенефіціар) не є учасником спірних правовідносин, що виникли між сторонами спору за договором застави, рішення у цьому спорі не впливає на права, інтереси та (або) обов'язки останнього. Виходячи з цього, Верховний Суд відхиляє зазначений аргумент позивача, наведений у п. 27.1 цієї Постанови.

49. Інші аргументи, наведені позивачем в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, з огляду на що не приймаються Верховним Судом з огляду на межі розгляду справи, унормовані статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.