925/1141/17 Про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна - 18.04.2018 Прийняття

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Кам'янської районної ради з позовом до відділу освіти Кам'янської районної державної адміністрації, Кам'янської районної громадської організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" (далі - Громадська організація, Асоціація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кам'янський будинок творчості та юнацтва Кам'янської районної ради Черкаської області (далі - Будинок творчості), в якому просив визнати недійсним договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди приміщення), що належить до районної комунальної власності від 01.11.2016р., укладений між відповідачами, зобов'язати Кам'янську районну громадську організацію "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" звільнити та повернути відділу освіти орендоване приміщення Кам'янського будинку творчості дітей та юнацтва Кам'янської районної ради Черкаської області.

Позов мотивований тим, що укладений договір оренди суперечить Закону України "Про освіту" (2145-19) (ст.ст. 2, 4, 5, ч. 1 ст. 14, 29, 38, 39, ч. 5 ст. 63), оскільки відповідач не надає освітніх послуг, пов'язаних з навчально-виховним процесом в орендованому приміщенні; використовує його для здійснення своєї діяльності, яка не відіграє ролі у розвитку молодіжного середовища; часи проведення засідань орендаря співпадають з годинами навчання учнів закладу, що створює перешкоди у навчальному процесі; Кам"янському будинку творчості дітей та юнацтва не вистачає приміщень для роботи гуртків.

Наведені обставини, на думку прокурора, є підставами для визнання оспорюваного правочину недійсним згідно з приписами ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.11.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №925/1141/17 в позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що суду не надано доказів того, що використання Громадською організацією протягом 4-х годин на тиждень орендованого приміщення створює перешкоди у використанні цих приміщень Кам'янським будинком творчості дітей та юнацтва, прокурором невірно зроблено висновок про те, що діяльність Кам'янської районної громадської організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини не пов'язана з навчально-виховним процесом.

Суди посилаються на п. 2.2. Статуту Кам'янської районної громадської організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини", яким визначений предмет діяльності Асоціації, до якого зокрема входить освітньо-правова та інформаційна підтримка громадян та суб'єктів господарювання; організація і проведення просвітницьких та культурно-мистецьких заходів, спрямованих на формування національної свідомості та політичної культури громадян; організація та проведення навчальних семінарів, конференцій, круглих столів, симпозіумів, виставок; створення навчальних посібників, видання наукової літератури та інше.

Суд апеляційної інстанції вказує на приписи ст. 38 Закону України "Про освіту" (в редакції, яка була чинною на момент укладення оспорюваного правочину), якою встановлено, що позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами і ґрунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) ліцензуванню підлягає освітня діяльність закладів освіти, а згідно зі Статутом Кам'янської районної громадської організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини", остання є місцевою неприбутковою недержавною громадською організацією, яка не здійснює діяльність по наданню певного освітнього рівня відповідно до ст. 30 Закону України "Про освіту" (дошкільна освіта; початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта.).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Заступник прокурора, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 09.11.2017р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №925/1141/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм ст. 63 Закону України "Про освіту" та ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Заступник прокурора зазначає про обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісна пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до умов договору, в оренду Кам'янській районній громадській організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" передано частину приміщення позашкільного навчального закладу для здійснення статутної діяльності.

Судами не взято до уваги, що діяльність Кам'янської районної громадської організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" не пов'язана з навчально-виховним процесом.

Також прокурор вказує, що Кам'янська районна громадська організація "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" не є навчальним закладом у розумінні Закону України "Про освіту" (2145-19) , не належить до системи освіти, не має ліцензії та не може здійснювати навчально-виховний процес.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01 листопада 2016 року між Відділом освіти Кам'янської районної державної адміністрації (орендодавець) та Кам'янською районною громадською організацією "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до районної комунальної власності (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове погодинне платне користування нерухоме майно, площею 156,1 м. кв., розміщене за адресою: 20801, Черкаська область м. Кам'янка вул. Пушкіна, 49, вартість якого визначена з актом оцінки за Методикою, затвердженою КМУ і становить за експертною оцінкою з ПДВ 219 448,00грн. Майно передається в оренду з метою здійснення статутної діяльності.

Відповідно до п. 11.1 Договору цей договір укладено з 01 листопада 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

Згідно з п. 11.5 Договору чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до Закону України "Про освіту" (2145-19) (далі - Закон) метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Вказаний Закон застосовується в редакції чинній на момент укладення договору оренди нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що належить до районної комунальної власності від 01.11.2016р.

Ст. 2 Закону визначено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.

Ч. 1 ст. 14 Закону встановлено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, зокрема забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Відповідно до ст. 28 Закону система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти згідно зі ст. 29 Закону включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту, самоосвіту.

Відповідно до п. 1.2. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001р. № 563 (z0969-01) (в редакції на момент укладення договору) навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Ст. 38 Закону встановлено, що позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами і ґрунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти.

Згідно до ст. 39 Закону до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх надання визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 1 Закону України "Про позашкільну освіту", система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи;

позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах;

освітня діяльність позашкільного навчального закладу - процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи;

вихованці - особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об'єднання, секції позашкільного навчального закладу за інтересами, здібностями та нахилами, отримують допрофесійну підготовку;

учні - особи, які відвідують класи та інші творчі об'єднання позашкільного навчального закладу, навчально-виховна робота в яких організована у формі класно-урочної або іншої системи;

слухачі - особи, які проводять дослідницьку, пошукову та експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки, мистецтва.

ч. 1, ч. 4 ст. 61 Закону встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 796 (796-2010-п) затверджено Перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності. Ч. 2 п. 8 вказаної постанови передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Ч. 2 ст. 43 Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. № 433 (433-2001-п) , фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів може здійснюватися також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Згідно зі ст. 44 вказаного Положення додатковими джерелами формування коштів позашкільного навчального закладу є: кошти, отримані за надання платних послуг відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та у порядку, встановленому МОН, за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України N 63 від 14.08.2001р. (v0063588-01) , здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду з аналізу наведених правових норм у їх системному взаємозв'язку вбачає, що мета використання майна об'єкта освіти (у тому числі на умовах оренди) повинна узгоджуватися з метою його створення, тобто мати тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом з урахуванням типу відповідного навчального закладу.

При цьому Суд враховує, що до додаткових джерел фінансування державних навчальних закладів віднесено, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Однак, надання в оренду зазначеного майна повинно здійснюватися лише у випадку, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Мета правової норми, викладеної в ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", полягає у недопущенні такого використання майна об'єкта освіти, яке за зовнішніх, об'єктивних, явних ознак буде суперечити призначенню такого об'єкта з огляду на характер діяльності закладу освіти.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нерухомого майна по вул. Пушкіна, 49 в м. Кам'янка - приміщення Будинку творчості дітей та юнацтва, є територіальна громада в особі Кам'янської районної ради на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №406895 від 16.04.2008р. Вказане приміщення перебуває у віданні відділу освіти Кам'янської районної державної адміністрації.

Будинок творчості дітей та юнацтва є позашкільним закладом освіти, який здійснює освітню діяльність шляхом проведення гурткової роботи з дітьми.

Відповідно до п. 1.1., 1.2 Положення про центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.11.2009р. № 1010 (z1152-09) , центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання (далі - центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді) - профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом діяльності якого є художньо-естетичний, що передбачає залучення вихованців (учнів, слухачів) до активної діяльності з вивчення вітчизняної і світової культури та мистецтва, оволодіння практичними уміннями та навичками у різних видах мистецтв, організацію змістовного дозвілля. Головними завданнями центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді є: реалізація державної політики в сфері позашкільної освіти засобами культури та мистецтва; надання методичної допомоги навчальним закладам системи загальної середньої освіти з питань упровадження форм і методів художньо-естетичної роботи з учнівською молоддю в практику навчально-виховної діяльності; створення умов для гармонійного розвитку особистості, задоволення потреб дітей та підлітків у позашкільній освіті, організація їх оздоровлення, дозвілля і відпочинку; виявлення, розвиток і підтримка юних талантів і обдарувань, стимулювання творчого самовдосконалення дітей та юнацтва, розвиток дослідницької діяльності вихованців (учнів, слухачів) у різних видах мистецтва; формування у дітей та юнацтва національної самосвідомості, активної громадянської позиції, прагнення до здорового способу життя; задоволення потреб учнівської молоді у професійному самовизначенні відповідно до особистих інтересів і здібностей; просвітницька діяльність.

Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до умов Договору в оренду Кам'янській районній громадській організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" в погодинне платне користування передана частина приміщення позашкільного навчального закладу для здійснення статутної діяльності.

У пункті 2.2. Статуту Кам'янської районної громадської організації "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини", затвердженого протоколом загальних зборів № 1 від 12.03.2007р. та зареєстрованого Кам'янським районним управлінням юстиції Кам'янського району Черкаської області 03.05.2007р. № 32, визначено предмет діяльності Асоціації, до якого зокрема входить освітньо-правова та інформаційна підтримка громадян та суб'єктів господарювання; організація і проведення просвітницьких та культурно-мистецьких заходів, спрямованих на формування національної свідомості та політичної культури громадян; організація та проведення навчальних семінарів, конференцій, круглих столів, симпозіумів, виставок; створення навчальних посібників, видання наукової літератури.

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010 ДК 009:2010) 94.99 діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у, включає у себе: діяльність організацій, безпосередньо не пов'язаних із політичними партіями, які впливають на суспільну думку шляхом просвіти, політичного впливу, збирання коштів тощо; організації, які виступають на підтримку розвитку і розширення можливостей освіти, н.в.і.у; асоціації молоді, студентські асоціації, клуби тощо; асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля (крім спортивних та ігрових клубів), наприклад поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо.

В матеріалах справи міститься угода про співробітництво від 12.05.2007р., укладена між молодіжним клубом "Фенікс", створеним в рамках Канадсько-Українського проекту економічного розвитку громад, та Кам'янською районною громадською організацією "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини", предметом якої є сприяння реалізації молодіжних та спортивних ініціатив та їх матеріальна підтримка, необхідність надання молоді міста більших можливостей для всебічного розвитку та можливостей для організованого відпочинку, реалізації своїх здібностей. Умовами вказаної угоди є підтримка діяльності щодо впровадження молодіжних та спортивних ініціатив та їх реалізації, надання інформаційної підтримки консультацій, організацій та проведення семінарів та конференцій, конкурсів та спортивних заходів.

Судами встановлено, що Кам'янська районна громадська організація "Асоціація економічного розвитку Кам'янщини" орендує приміщення 4 години на тиждень, години оренди не співпадають з годинами навчання учнів Будинку творчості, оренда не створює перешкод у навчальному процесі.

Як встановлено судом першої інстанції та відповідно до пояснень Кам'янського будинку творчості дітей та юнацтва, орендовані приміщення використовуються Будинком творчості для організації навчально-виховного процесу з понеділка по п'ятницю, в кабінеті Клубу "Фенікс" протягом робочого тижня працюють гуртки, проводяться засідання клубів, конференції Ліги старшокласників, семінари і т.д. Приміщення актової зали постійно використовується для проведення різнопланових заходів, передбачених річним планом роботи, заняттям гуртків робота молодіжного Клубу не могла перешкоджати.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що погодинне використання орендованого майна Громадською організацією не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються та працюють у навчальному закладі. Також судами встановлено, що мета використання орендованого майна узгоджується з метою створення Будинку творчості, має пов'язаність з навчально-виховним процесом з урахуванням типу відповідного навчального закладу. За таких обставин, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо пов'язаності статутної діяльності Громадської організації з навчально-виховним процесом та використання Громадською організацією орендованого майна без погіршення соціально-побутових умов осіб і без перешкод у використанні орендованого майна Будинком творчості.

Верховний Суд відхиляє доводи прокурора про недостатність приміщень для Будинку творчості, та про не пов'язаність статутної діяльності Громадської організації з навчально-виховним процесом, враховуючи вищевказане.

Верховний Суд відхиляє доводи прокурора щодо відсутності ліцензії, оскільки ч. 5 ст. 18 Закону ліцензія передбачена для навчальних закладів на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг одержання освіти і підготовки фахівців різних кваліфікацій. Статутна діяльність Громадської організації, як встановлено судами попередніх інстанцій, не пов'язана з наданням послуг освіти, а стосується навчально-виховного процесу, який не обмежується наданням послуг освіти.

Верховним Судом відхиляються посилання прокурора на постанови Вищого господарського суду України, оскільки останні не свідчать про подібність обставин справи, так як у вказаних справах судами встановлено, що приміщення передавалися в оренду для здійснення підприємницької діяльності та встановлено порушення при укладанні договорів оренди положень ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" та/або ч. 5 ст. 18, п. 5 ст. 63 Закону України "про освіту", чого не встановлено у даній справі.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції, прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.