Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Фещенко Ю.В.

від 21.06.2017 та

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Кощеєв І.М.

від 23.10.2017,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість"

про стягнення суми плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 97 315,32 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 26 травня 2017 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у загальному розмірі 97 315,32 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що у січні 2017 року позивачем було прийнято до перевезення порожні вагони на адресу одержувача - відповідача. На шляху прямування вказані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення "Скалат" Львівської залізниці, у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на адресу одержувача (відповідача). За весь час затримки вагонів на підходах до станції "Скалат" Львівської залізниці з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу, які підлягають оплаті відповідачем.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017 позов був задоволений повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 93 794,88 грн. плати за користування вагонами, 3 520,44 грн. збору за зберігання вантажу, 1 600,00 грн. судового збору.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що затримка вагонів на підходах до станції "Скалат" Львівської залізниці мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення "Скалат" Львівської залізниці. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки з вини останнього є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 13 листопада 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 09 грудня 2015 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (Залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (Власник колії) був укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 150 (далі - Договір).

9. Предметом Договору є надання Залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги, запровадження електронного документообігу між Залізницею та вантажовласником. Договір укладено сторонами строком на 2 роки.

10. Відповідач виконує вантажні операції по станції "Скалат" Львівської залізниці на двох під'їзних коліях.

11. Договором про експлуатацію під'їзної колії № Л/ДН-2/15/1243/Мп від 18.11.2015 (з наступними змінами) визначено порядок експлуатації під'їзної колії, яка належить власнику, що примикає до станції "Скалат" через стрілку №6 і обслуговується власним локомотивом.

12. Згідно з умовами зазначеного договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом на одну із колій станції по вказівці чергового по станції після повідомлення, яке передається по телефону, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передаються власнику колії, становить 12 напіввагонів або 15 хоперів.

13. Відповідно до договору № Л/ДН-2/16/545м/п, укладеного між залізницею та відповідачем, визначено порядок експлуатації під'їзної колії, яка належить залізниці, що примикає до станції "Скалат" Львівської залізниці через стрілку №16 і обслуговується власним локомотивом. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається користувачу колії, становить 25 вагонів.

14. В січні 2017 року на адресу відповідача на станцію "Скалат" надходили порожні власні вагони по повних перевізних документах.

15. У зв'язку із зайнятістю станції "Скалат" іншими вагонами та неможливістю прийняття вагонів, адресованих відповідачу, що знаходяться на підходах, начальником служби перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" видано наказ про затримку вагонів на шляху слідування №25 від 05.01.2017.

16. На підставі зазначеного наказу, по станції Тернопіль затримані направлені вантажовідправниками на адресу відповідача на станцію "Скалат" порожні власні вагони (вантаж на своїх осях): №№ 53576898, 53565438, 53548277, 56672280, 56672447, 52740925, 53572749, 52735222, 53587192, 52737376, 53454146, 52903051, 56819873, 53575007, 52878808, 52931383, 52724929, 56682065, 53517173, 52740826, 52735255, 53583498, 56855612, 53565446, 56681877, 53564878, 53581195, 53777645, 52725942, 53572806, 52728706, 56671738, 56671308, 52725652, 52878790, 52728151, 56681703, 53465944, 56655509, 53548830, 53516944, 56647506, 53572152, 53572111, 57575003, 53572624, 53597522, 52741006, 53516829, 53575254, 56819881, 56671662, 52734845,53517264.

17. Станцією Тернопіль 05.01.2017 складено акт про затримку вагонів №1 на початок затримки вказаних вагонів та 09.01.2017 акт про затримку №2 (про закінчення затримки).

18. Повідомлення про затримку передано представнику вантажоодержувача - 05.01.2017.

19. Після прибуття затриманих вагонів на станцію Скалат, по причині зайнятості фронтів навантаження, ці вагони знову простоювали в очікуванні звільнення вантажних фронтів.

20. Факт затримки вагонів зафіксовано актами загальної форми про затримку вагонів станції "Скалат": №90 від 10.01.2017, №92 від 10.01.2017, №93 від 11.01.2017, №94 від 11.01.2017, №104 від 12.01.2017, №119 від 14.01.2017, №121 від 14.01.2017, №122 від 14.01.2017, №123 від 14.01.2017 та №127 від 14.01.2017.

21. На підставі вказаних актів про затримку вагонів на станції Скалат складені відомості плати за користування вагонами: №12010046 на суму 998,80 грн. (без ПДВ); №12010047 на суму 476,70 грн. (без ПДВ), №14010054 на суму 155,40 грн. (без ПДВ), №14010055 на суму 18,60 грн. (без ПДВ).

22. Зазначені суми списані з особового рахунку відповідача. На підтвердження вказаних обставин позивачем були долучена виписка з особового рахунку за січень 2017 року.

23. Плату за користування вагонами, нараховану за час затримки вагонів на підходах, включено у відомості плати за користування, а саме, №21019002 на суму 1 823,20 грн. (без ПДВ); №21019003 на суму 1489,40 грн. (без ПДВ); №21019004 на суму 49 152,30 грн. (без ПДВ); №21019005 на суму 25 697,50 грн. (без ПДВ).

24. Всього донараховано плати за користування вагонами - 93 794,88 грн. (з ПДВ).

25. Станцією "Скалат" по накопичувальній картці №22019001, складеній згідно з актами затримки вагонів по станції Тернопіль, нараховано збір за зберігання рухомого складу на своїх осях у розмірі 3 520,44 грн. (в т.ч. ПДВ).

26. Представниками відповідача відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №21019002, №21019003, №21019004, №21019005 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 №22019001 підписано із зауваженнями.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27. В касаційній скарзі відповідач зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей - 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди неправильно оцінили подані позивачем докази, зокрема, акти загальної форми, щодо зайнятості колій на станції призначення і наявності вини відповідача у цьому.

28. Відповідач також зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано те, що акти загальної форми, надані позивачем, не відповідають пункту 6.4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (z0165-99) та статті 119 Статуту залізниць України (457-98-п) .

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

29. Господарський кодекс України (436-15) Стаття 307 частина 5

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами

30. Статут залізниць України (457-98-п)

Стаття 46

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Стаття 119

За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

31. Правила зберігання вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00)

Пункти 5, 8

Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

32. Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (z0165-99) Пункти 3, 6, 8-10, 12

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

33. Правила розрахунків за перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) Пункт 2.6

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

34. Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (z0341-09)

Розділ ІІІ пункт 2 підпункт 2.1

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

35. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

36. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

37. Суд зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється у касаційному порядку виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідача.

38. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

39. Суд відхиляє аргументи відповідача про неправильну оцінку доказів щодо зайнятості колій на станції призначення і наявності вини відповідача у цьому, оскільки, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. При цьому позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення вказаних обставин.

40. Суд також відхиляє аргументи відповідача про те, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано те, що акти загальної форми, надані позивачем, не відповідають пункту 6.4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (z0165-99) та статті 119 Статуту залізниць України (457-98-п) , оскільки зазначені правила взагалі не містять пункт 6.4, а наведеною статтею Статуту не встановлено вимоги до складання актів загальної форми.

41. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

43. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

44. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №904/6287/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.