Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю: представника ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" - Стриж Л.А.; ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського С.В.; арбітражного керуючого Родзинського А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника працівників Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_7

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017

у справі № 922/4054/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2", Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром"

про банкрутство, -

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4054/15 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Харківметал-2" (правонаступник - ТОВ "Видавничий дім "ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ") в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Косиневського М.А.; задоволено клопотання ТОВ "Видавничий дім "ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ" та комітету кредиторів про усунення ОСОБА_9 від виконання обов'язків ліквідатора; усунено ОСОБА_9 від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; клопотання комітету кредиторів та кредиторів про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кошовського С.В. задоволено; призначено ліквідатором ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" арбітражного керуючого Кошовського С.В.; у задоволенні заяв арбітражних керуючих Косиневського М.А., Родзинського А.А., Сисуна О.І. та Цимберова Д.І. на участь у справі відмовлено; зобов'язано ОСОБА_9 протягом 3-х днів передати ліквідатору Кошовському С.В. всю документацію стосовно фінансово-господарської діяльності боржника, а також стосовно проведення ліквідаційної процедури, всі активи, печатки та штампи; відкладено розгляд звіту ліквідатора на 05.12.2017; зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі ліквідаційну процедуру та надати суду звіт про здійснені ним заходи щодо ліквідації банкрута та всі докази її виконання.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Родзинського А.А. залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4054/15 залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 (судді: Плахов О.В. - головуючий, Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) відмовлено представнику працівників боржника - ОСОБА_7 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4054/15.

Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала місцевого суду від 13.09.2017 вже була предметом перегляду Харківського апеляційного господарського суду, за результатами якого прийнято постанову від 23.10.2017.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного господарського суду представник працівників ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_7 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/4054/15 та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги представника працівників боржника ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4054/15 в частині розгляду клопотання ТОВ "Видавничий дім "ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ" та комітету кредиторів про усунення ОСОБА_9 від виконання обов'язків ліквідатора та прийняття судового рішення про про усунення ОСОБА_9 від виконання обов'язків ліквідатора; покласти виконання обов'язків ліквідатора ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" на арбітражного керуючого Родзинського А.А.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Представник працівників ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_7 у касаційній скарзі посилається на те, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/4054/15 було прийнята при неповному дослідженні усіх обставин справи, а висновок апеляційного суду щодо перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Харківської області від 13.09.2017 в повному обсязі не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки арбітражний керуючий Родзинський А.А. звертався до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 в частині призначення ліквідатором ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

На думку заявника касаційної скарги суд апеляційної інстанції фактично позбавив представника працівників боржника доступу до правосуддя, безпідставно відмовивши у прийнятті апеляційної скарги.

Ліквідатор ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" - арбітражний керуючий Кошовський С.В., ТОВ "КУА "Фінекс Капітал", ПАТ "Харківміськгаз", ТОВ "Видавничий дім "ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ", ТОВ "Двійка Монолог", ТОВ "Вівізон-Ліфти України", Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернулись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивами на касаційну скаргу та просили ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/4054/15 залишити без змін, а касаційну скаргу представника працівників ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_7 - без задоволення, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції було обґрунтовано відмовлено ОСОБА_7 у прийнятті апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "КУА "Фінекс Капітал", ліквідатора Кошовського С.В. та арбітражного керуючого Родзинського А.А., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України (1798-12) .

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Родзинський А.А. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просив суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі № 922/4054/15 в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кошовського С.В. і наслідків цього призначення та прийняти в цій частині нове рішення, яким призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського А.А. з визначення відповідних наслідків такого призначення.

Статтею 101 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Із змісту постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №922/4054/15 вбачається, що ухвала господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4054/15 була переглянута апеляційним судом в повному обсязі.

Отже, на момент звернення представника працівників боржника - ОСОБА_7 апеляційною скаргою (03.11.2017) Харківським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Родзинського А.А. вже було переглянуто ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4054/15 (в тому числі, в частині усунення арбітражного керуючого ОСОБА_9 від виконання обов'язків ліквідатора боржника), за результатами розгляду якої винесено постанову від 23.10.2017 про залишення вказаної ухвали без змін.

ГПК (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017) не передбачено можливість повторного перегляду ухвали місцевого господарського суду, яка вже була переглянута в апеляційному порядку.

За наведених обставин та враховуючи відсутність визначеної законодавством можливості повторного перегляду судових рішень суду місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає правомірним висновок апеляційного суду про відмову представнику працівників боржника у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у даній справі.

Такий висновок суду відповідає положенням пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " (зі змінами і доповненнями), згідно яких, якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити в прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на ухвали суду - з посиланням на статті 91, 98 і 106 ГПК України.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє аргументи заявника касаційної скарги про позбавлення його доступу до правосуддя, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України (1798-12) порядок перегляду судових рішень в апеляційному прядку та в даному випадку, як зазначалось вище, відсутність визначеної законодавством можливості повторного перегляду судових рішень суду місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції .

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що, як встановлено апеляційним судом і підтверджується матеріалами справи, до початку судового засідання 23.10.2017 представник працівників боржника - ОСОБА_7 звертався до суду з відзивом на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Родзинського А.А., підтримавши її вимоги в повному обсязі.

Враховуючи викладене, наведені представником працівників ПрАТ "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_7 у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/4054/15 прийнята у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 304, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-

Касаційну скаргу представника працівників Приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/4054/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.