Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2017 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Черкаській області про стягнення 380 817,50 грн.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (далі - ТОВ "Газпостач-Черкаси") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (далі - ГУ Національної поліції у Черкаській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Черкаській області (далі - ГУ ДКСУ в Черкаській області), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.04.2017 № 335, просило стягнути з ГУ Національної поліції у Черкаській області на користь ТОВ "Газпостач-Черкаси" 269 163,90 грн основного боргу, 130 966,74 грн збитків, 2 271,30 грн пені та 243,35 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині обсягів споживання природного газу та здійснення його оплати.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.05.2017 (суддя Єфіменко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 (колегія суддів: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л., Разіна Т.І.), позов задоволено.

Вирішено стягнути з ГУ Національної поліції у Черкаській області на користь ТОВ "Газпостач-Черкаси" 269 163,90 грн основного боргу, 130 966,74 грн збитків, 2 271,30 грн пені та 243,35 грн - 3% річних.

Судові рішення мотивовано посиланнями на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати спожитого природного газу, що є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити заборгованість, 3 % річних, пеню та збитки за споживання природного газу у обсягах, що перевищують договірні зобов'язання.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі ГУ Національної поліції у Черкаській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 22, 526, 549, 550, 610, 625, 655, 712, 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі ГУ Національної поліції у Черкаській області просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу ГУ Національної поліції у Черкаській області від інших учасників судового процесу до Верховного Суду не надходив.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.10.2016 між ТОВ "Газпостач-Черкаси" (постачальник) та ГУ Національної поліції в Черкаській області (споживач) було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № ЧГ-16/628/415/16 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ, а споживач - прийняти та оплатити газ у відповідності до умов цього договору.

Згідно пункту 1.2 договору постачальник передає споживачу газ в обсягах 152 360 куб. м. Обсяги є плановими та можуть зменшуватись або збільшуватись.

09.12.2016 додатковою угодою № 20161201 до договору ціну за одну тисячу метрів кубічних природного газу було встановлено на рівні 7 375 грн, крім того ПДВ 20 % - 1 475 грн, разом з урахуванням ПДВ - 8 850 грн.

За умовами пункту 3.1.1.1 договору споживач здійснює оплату за поставлений постачальником природний газ за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених його кошторисом, у суворій відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України (2456-17) та по мірі надходжень коштів на розрахунковий рахунок споживача на відповідні цілі протягом десяти днів з дня його отримання.

Строк дії договору пунктом 10.1 договору сторонами визначено до 31.12.2016.

Додатковою угодою від 31.12.2016 № 20170101 до договору сторонами було погоджено продовжити строк дії договору (частина 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі") якою передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Пункт 10.1 договору викладено у наступній редакції:" Договір набирає чинності з моменту його підписання, застосовується до правовідносин, які виникли між сторонами з 11.10.2016 та діє до 31.03.2017, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання".

Додатковою угодою від 05.01.2017 № 20170102 до договору сторонами було погоджено, що у зв'язку з продовженням строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року (частина 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі") сума додаткової угоди становить 191 717,52 грн з ПДВ, що складає 20 % від загальної суми визначеної у договорі, а планові обсяги постачання природного газу в 2017 року становитимуть 21,6629966 тис. куб.м.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що по акту приймання-передачі природного газу від 23.01.2017 № 10004470 позивач передав, а відповідач прийняв 20,846 тис.куб.м. природного газу на суму 184 487,06 грн, який відповідачем оплачений.

Згідно акта приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 та рахунку від 31.01.2017 № ЧГ-0000220 відповідачем отримано понад договірний обсяг природного газу в об'ємі 30,414 тис.куб.м. на загальну суму 269 163,90 грн. Ці документи надіслано на адресу відповідача супровідним листом від 16.02.2017 № 171 та отримано останнім, про що свідчить відмітка про отримання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а матеріали справи не містять ні доказів оплати, ні доказів неотримання або відмові від отримання відповідачем природного газу в об'ємі 30,414 тис.куб.м. вартістю 269 163,90 грн, в зв'язку з чим судами правильно вирішено стягнути зазначені кошти із відповідача разом із 243,35 грн - 3 % річних, які є складовою частиною боргу.

Крім того, згідно пункту 7.2.1 договору в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно із статтею 611 ЦК України та статтею 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На підставі пункту 7.2.1 договору позивачем здійснено нарахування відповідачу 2 271,30 грн пені, розмір якої є арифметично вірним та обґрунтовано задоволений до стягнення судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1.13 договору відносини сторін, які не врегульовані даним договором, регулюються Законом України "Про ринок природного газу" (329-19) , Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (z1382-15) , Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних мереж, що ухвалені у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 10 Розділу ІІ Правил постачання природного газу - споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з добової норми, якщо інший режим споживання не передбачено в укладеному договорі постачання природного газу.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі 5% від підтвердженого обсягу природного газу.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.

Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

Судами встановлено, що обсяг природного газу в об'ємі 29,5970034 тис.куб.м. за січень 2017 року (різниця між договірним обсягом природного та фактичним обсягом споживанням природного газу) становить небаланс природного газу.

На підставі пункту 2 частини 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, позивачем за січень 2017 року нараховані відповідачу збитки в розмірі 130 966,74 грн, розраховані за формулою: В = (Vф - Vn) х Ц х К, де:

Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц- ціна природного газу за договором постачання природного газу;

К- коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5 ((51,26 тис.куб.м - 21,6629966 тис. куб.м) х 8 850 грн х 0,5 = 130 966,74 грн).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що розмір збитків за перевищення обсягу споживання відповідачем природного газу у січні 2017 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 130 966,74 грн.

Доводи касаційної скарги ГУ Національної поліції у Черкаській області про порушення судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) , оскільки ГУ Національної поліції у Черкаській області використавши у січні 2017 року 21,6629966 тис.куб.м. природного газу на суму 191 717 грн, як продовження дії попереднього договору на 20 %, не може бути споживачем без проведення тендерної процедури закупівлі газу, спростовуються частиною 5 статті 36 названого закону, а також тим, що використавши 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному у 2016 році відповідач не був позбавлений можливості припинити споживання ним природного газу у надлишковому обсязі, як передбачено пунктом 10 Розділу ІІ Правил постачання природного газу.

Отже, уклавши додаткову угоду від 31.12.2016 № 20170101 до договору, якою строк його дії продовжено до 31.03.2017 та додаткову угоду від 05.01.2017 № 20170102 до договору, якою визначено суму додаткової угоди та планові обсяги постачання природного газу в 2017 році, сторонами дотримано вимог частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а договір на час виникнення спірних правовідносин сторін був діючим, тому посилання ГУ Національної поліції у Черкаській області на безпідставне стягнення судами пені на підставі договору, який припинив свою дію, є помилковими.

Твердження ГУ Національної поліції у Черкаській області у касаційній скарзі про відсутність у його діях наявності складу правопорушення необхідного для настання господарсько-правової відповідальності, встановленої статтею 224 ГК України та статтею 22 ЦК України, відхиляються судом, оскільки підставою для стягнення із відповідача збитків у даній справі є порушення ним Правил постачання природного газу.

Статтею 300 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, згідно з якими, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, судові рішення у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) , Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2017 у справі №925/282/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.