Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

ТОВ "Рекламна агенція Х1" - Родзинського А.А. (керівник),

ТОВ "Аккобудсерівс" - ліквідатора арбітражного керуючого Черкасова С.А. (посвідчення № 979),

ПАТ "ОТП Банк" - Костиневського М.А., (посвідчення на право зайняття адвокатською діяльністю № 313), який діє на підставі договору про надання адвокатських послуг від 01.12.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017

(колегія суддів: Бородіна Л.І. - головуючий, Здоровко Л.М., Лакіза В.В.)

у справі

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс"

про визнання банкрутом, -

1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2013 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ "Аккобудсервіс" про порушення справи про банкрутство до розгляду на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону, чинній з 19.01.2013.

2. Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 19.03.2013 порушено провадження по справі № 922/952/13-г про банкрутство ТОВ "Аккобудсервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено засідання господарського суду на 09.04.2013.

3. Постановою Господарського суду Харківської області від 09.04.2013 по справі № 922/952/13-г боржника - ТОВ "Аккобудсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

4. Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2016 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ТОВ "ТДМ-Стиль" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчених 30.09.16 приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровими №№ 499, 500, укладених між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Титар Т.В. та ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5", зобов'язавши: 1) заявника надати суду докази оплати судового збору за кожну окрему вимогу заяви; 2) ліквідатора Капустіна В.В. надати суду письмові пояснення щодо реалізації майна банкрута (нежитлової будівлі літ. "А-2" заг.пл. 3270,4 кв.м. за адресою: пр. Перемоги, буд. 55-Е та нежитлова будвіля літ. "Б-1" заг.пл. 398,2 кв.м. за адресою: вул. Котельніківська, 2 у м. Харкові). Цією ж ухвалою суд залучив до участі в розгляді заяви ТОВ ІК "НКМ5", що є покупцем зазначеного нерухомого майна та зобов'язав його надати суду відзив на заяву про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. Крім того, з метою повного та об'єктивного розгляду заяви, суд витребував у приватного нотаріуса ХМНО Клопотової Л.Ю. належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу майна, зареєстровані 30.09.16 р. за №№ 499, 500.

5.Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі №922/952/13-г (суддя Міньковський С.В.) відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ІК "НКМ5" про зупинення розгляду заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ"; відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ІК "НКМ5" про відкладення розгляду заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ"; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ІК "НКМ5" про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ІК "НКМ5" про залишення заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" без розгляду; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про забезпечення вимог кредиторів; задоволено заяву ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 398,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідчений 30.09.2016 приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровими №499, укладений між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія" "НКМ5"; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 55Е, посвідчений 30.09.2016р. приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровими №500, укладений між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ5; вирішено стягнути з арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича в доход Державного бюджету України штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, в сумі 1700,00 грн. (т.26,а.с.290-299).

Короткий зміст заяви про визнання правочинів недійсними та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

6. В обґрунтування своїх вимог ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" у своїй заяві посилається на те, що майно, яке є предметом спірних договорів вибуло з ліквідаційної маси банкрута та, відповідно, з його власності внаслідок реалізації майна на аукціоні, проведеному 13.07.2015р. Укладання ліквідатором спірних договорів купівлі-продажу щодо майна, яке не належить банкруту, на думку скаржника, свідчить про порушення вимог законодавства при їх укладенні та є підставою для визнання їх недійсними (т.26,а.с.3,4).

7. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 922/952/13-г ухвалу господарського суду Харківської області 25.07.2017р. у справі №922/952/13-г вирішено скасувати в частині задоволення заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 398,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідченого 30.09.2016р. приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим № 499, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія" "НКМ5", та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 55Е, посвідченого 30.09.2016р. приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим № 500, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія" "НКМ5. Прийнято в скасованій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" від 17.10.2016р. про визнання недійсними договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 398,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідченого 30.09.2016р. приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим № 499, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестиційна компанія" "НКМ5", та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 55Е, посвідченого 30.09.2016р. приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим № 500, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія" "НКМ5.

8. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 922/952/13-г мотивована наступним:

8.1. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" не є учасником спірного правочину, а визнання спірних договорів недійсними не забезпечить реального захисту його прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ".

8.2. Також в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012р., від 26.06.2013р. та від 14.10.2014р.

8.3. З наведеного в постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок, що ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" неправильно обраний спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а отже заява не повинна розглядатися, оскільки обраний спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

8.4. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив про право ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" звернення у справі про банкрутство з заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки придбане ним майно вдруге продане ліквідатором ТОВ "Аккобудсервіс", а отже вказані договори безпосередньо вливають на його права та обов'язки, як особи яка придбала спірне майно за результатами аукціону, проведеного 13.07.2015 та оформленого протоколом №1. Проте, як зазначалось вище, обраний ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" спосіб захисту не призведе до відновлення його порушеного права, оскільки майно, яке є предметом спірних договорів неодноразово відчужене після проведення аукціону 13.07.2015.

8.5. Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі № 922/952/13-г прийнята з неповним дослідженням всіх обставин справи та з порушенням вимог матеріального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги ПАТ "ОТП Банк", ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ5" та ТОВ "Рекламна агенція Х1" підлягають задоволенню, ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі № 922/952/13-г слід скасувати в частині задоволення заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 398,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 2, посвідченого 30.09.2016 приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим № 499, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія" "НКМ5", та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 55Е, посвідченого 30.09.2016 приватним нотаріусом Харківського МНО Клопотовою Л.Ю. за реєстровим № 500, укладеного між ТОВ "Аккобудсервіс" в особі Тітар Тетяни Володимирівни та ТОВ "Інвестіційна компанія" "НКМ5", та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.2016р., укладених між ТОВ "Аккобудсервіс" та ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ5", зареєстрованих в реєстрі за реєстровими номерами 499, 500.

9. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями статей 203, 216, 388 Цивільного кодексу України та положеннями статей 38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі в тексті - Банк) через Харківський апеляційний господарський суд подало касаційну скаргу у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 по справі № 922/952/13-г та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у вказаній справі.

11. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, Банк в своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

11.1. Суд апеляційної інстанції не врахував те, що відсутність доказів сплати ТОВ "ІК"НКМ5" за майно, встановлює наявність між ліквідатором та покупцем зловмисної домовленості та порушення положень ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому існують всі наявні підстави для задоволення заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного Суду від ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ5" та ТОВ "Рекламна агенція Х1" надійшли відзиви на касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" у яких учасники справи просять суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Банку, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

13. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 922/952/13-г відкрито касаційне провадження у справі № 922/952/13-г за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 на 29 березня 2018 року.

14. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін виходячи з наступного.

15. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що відсутність доказів сплати ТОВ "ІК"НКМ5" за майно, встановлює наявність між ліквідатором та покупцем зловмисної домовленості та порушення положень ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому існують всі наявні підстави для задоволення заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, колегія суддів зазначає наступне.

18. Відповідно статті 13 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

19. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

20. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

21. Відповідно до положень ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

22. Згідно приписів ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

22.1. було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

22.2. було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

22.3. вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

23. Разом з тим, відповідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

24. Норма ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Положення ст. 216 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню лише до сторін недійсного правочину (угоди). У разі ж встановлення обставин перебування проданого за недійсним правочином майна у третьої особи (яка не є стороною недійсного правочину) має бути застосований інший спосіб повернення майна. У такому разі застосовуються способи захисту, передбачені, зокрема нормами ст. ст. 387, 388, 392 Цивільного кодексу України.

25. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

26. За таких обставин, колегія суддів вважає неаргументованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що відсутність доказів сплати ТОВ "ІК"НКМ5" за майно, встановлює наявність між ліквідатором та покупцем зловмисної домовленості та порушення положень ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому існують всі наявні підстави для задоволення заяви ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, оскільки ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ" обрало засіб захисту, який не передбачений в положеннях ст. 216 ЦК України, щодо визнання недійсними наступних правочинів купівлі-продажу майна.

27.Враховуючи наведені обставини, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 922/952/13-г підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

28. Оскільки підстав для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції немає, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на ПАТ "ОТП Банк.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 922/952/13 г залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 922/952/13-г залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.