804/3359/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 18.02.2020 Прийняття

-визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці ДФС із прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014 р. №110120000/2014/400065/1 та видачі картки відмови Дніпропетровської митниці ДФС у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2014 р. №110120000/2014/00249.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що позивач є імпортером кормових добавок Л-Лізін на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07.03.2014 р. № АСІ_С_01, укладеного з компанією "Golden Gain INC.LTD" (KNP). Митна вартість цього товару у ВМД № 110120000/2014/415933 була визначена позивачем у розмірі 1546 дол. США за одну тону, що відповідає контрактній (договірній) ціні. На підтвердження митної вартості до Дніпропетровської митниці позивачем були подані усі можливі документи, які не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, проте, Дніпропетровська митниця не врахувала їх при перевірці заявленої митної вартості і запропонувала подати додаткові документи. ПрАТ "АПК-Інвест" 27.11.2014 року через декларанта ТОВ "Укрсервіс" були надані на вимогу митниці додаткові документи - бухгалтерські виписки, листування з продавцем та з компанією про маршрут морського судна, однак інформація, яку вони містили, також не була врахована Дніпропетровською митницею, яка визначила самостійно митну вартість товару, що призвело до збільшення зобов`язання позивача із сплати у якості фінансової гарантії податку на додану вартість у розмірі 38561,40 грн. та мита на суму 11767,57 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 28 листопада 2014 року про коригування митної вартості товарів №110120000/2014/400065/1; визнана протиправною та скасована картка відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску-пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 листопада 2014 року №110120000/201400249. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції (в частині задоволених позовних вимог) відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції при розгляді справи норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що під час митного оформлення товару позивач на вимогу митниці не надав відомості, що свідчать про вартість страхування. Подані позивачем документи містять розбіжності, зокрема у морському коносаменті від 26.09.2014 року № МSС0ІХТ397051 зазначено інший морський транспортний засіб, ніж той, що прибув у порт призначення; надані на підтвердження оплати за поставлений товар платіжні доручення від 12.09.2014 року № 35, від 07.10.2014 року № 47 містять посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 07.03.2014 року без посилання на додаток до контракту, інвойс, рахунок проформу, тощо. При цьому просив врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 17.06.2014 року у справі № 21-148а14; поліс транспортного страхування вантажу від 25.09.2014 року № 11136191900141895583 не містить відомостей про вартість страхування. Крім того, додані позивачем документи не містять відомостей про числові значення витрат, що унеможливлює здійснення обчислення повноти включення таких витрат до заявленої митної вартості товару.

Позивач з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до суду касаційної інстанції не звертався.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 07.03.2014 р. між ПрАТ "АПК- ІНВЕСТ" (покупець) та Компанією "Golden Gain INC.LTD" (KNP) (продавець) укладено Контракт №АСКЗ_01, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець - придбати зареєстровані та дозволені для використання кормові добавки Л-Треонін 98,5% у вигляді порошку, L-Лізін моногідрохлорид 98,5% кормовий у вигляді порошку. Кількість, якість, вартість та умови поставки кожної окремої партії товару вказані у відповідних додатках до Контракту, які є невід`ємною його частиною. Пунктом 3 Контракту передбачено, що поставка кожної партії товару за даним контрактом здійснюється на умовах СЕН порт Одеса/Іллічівськ/Південий у відповідності до Інкотермс 2010. У випадку, якщо в Додатку на відповідну партію товару, Сторони передбачили інші умови поставки, застосовуються умови поставки, визначені Додатком (арк. справи 45-54). Загальна вартість Контракту на момент його укладання, складає 3 000 000 дол. США. До ціни товару та загальної вартості Контракту включена вартість: вантажних робіт, пакування та маркування товару, транспортування до місця постачання товару, вартість покриття ризиків до моменту постачання товару, анотацій до товару з призначеннями до використання (п.п.2.1, п.п.2.2 Контракту). Додатком №3 від 02.09.2014р., у відповідності до умов укладеного Контракту, сторони домовились про поставку товару - L-Лізін моногідрохлорид 98,5% кормовий у вигляді порошку кількістю 54 тонн за ціною 1 546дол. США за тонну, на загальну суму 83484 доларів США. Пунктом 4 Додатку №3 до Контракту №AGLG_01 від 07.03.2014 визначені умови поставки: СІЕ порт Одеса, Україна (арк. справи 55).

З метою митного оформлення товару в режимі імпорту, 18 листопада 2014 року ПрАТ "АПК- Інвест" до МП "Дніпропетровськ-Річпорт" Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію № 110120000/2014/415933 на зазначений товар у кількості 54000 кг за ціною договору - 1 546дол. США за тонну, загальна вартість 83484 дол. США.

На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України ПрАТ "АПК-Інвест" були подані наступні документи: 2730 - 995/1 від 14/11/2014 - СМП (товарно-транспортна накладна); 2730 - 995/2 від 14/11/2014 - СМР (товарно-транспортна накладна); 2761- МЗСЕІХТ397051 від 26/09/2014 - коносамент; 3001 - 35 від 12/09/2014 - платіжний документ про сплату за партію товару; 3001-41 від 07/10/2014 - платіжний документ про сплату за партію товару; 3008 - 11136191900141895583 від 25.09.2014 - страховий поліс; 3014- б/н від 10.09.2014 - прайс-лист виробника; 3014 - б/н від 18.09.2014 - прайс-лист продавця; 3016 - 3931 від 17.11.2014 - висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза; 3105 - 21713000474 від 18.09.2014 - інвойс; 3141 - б/н від 18.09.2014 - пакувальний лист; 3325 - \/І\/43 від 02.09.2014 - рахунок-проформа; 4100 - А61_С_01 від 07.03.2014 - контракт; 4103 - З від 02.09.2014 - додаток до контракту; 6018 - АА-03947-04-12 від 17.12.2012 - державна реєстрація кормової добавки; 7001 - 614150600380889 від 18.09.014 - сертифікат походження товару; 9000 - сертифікат якості від 27.07.2014; 9000 - сертифікат якості від 03.08.2014; 9000 - екологічна декларація №71657 від 28.10.2014; 9000 - паспорт безпеки продукту від 27.05.2014; 9000 - лист роз`яснення продавця щодо умов поставки та їх зазначення в декларації від 26.09.2014; 9000 - лист роз`яснення продавця щодо умов страхування від 26.09.2014; 9000 - лист роз`яснення продавця щодо завантаження- перевантаження вантажу за зміни морського судна від 26.09.2014; 9000 - лист роз`яснення продавця щодо порту відправлення товару від 26.09.2014; 9000 - лист роз`яснення продавця щодо отримання оплати від 08.10.2014; 9610 - 021720140670322912 від 22.09.2014 - експортна декларація.

Здійснюючи перевірку поданих декларантом документів, митний орган встановив, що у морському коносаменті від 26.09.2014 р. № МЗС61ХТ397051 зазначено інший морський транспортний засіб (судно МЗС "КАННА"), ніж той, що прибув у порт призначення згідно екологічної декларації від 28.10.2014 р. № 71657 (т/х "МІМЕПУА"). Цей же транспортний засіб вказаний у графі 21 МД. Наявність різних морських транспортних засобів, різних місць завантаження свідчить, на думку митного органу, про проведення відповідних навантажувально-розвантажувальних операцій та пов`язані з цим витрати, що є складовими митної вартості. Крім того, номер поданого до митного оформлення коносаменту від 26.09.2014 р. № МЗСІІХТ397051 не співпадає з номером коносаменту, вказаному в митній декларації країни експорту від 22.09.2014 р. (графа ''Номер коносаменту" 1776ММММХЕ3905). Позивачем до митного оформлення надані платіжні доручення від 12.09.2014 р. № 35, від 07.10.2014 р. № 47. Разом з цим, ці документи містять посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 07.03.2014 р. № AGLG_01 (без посилання на додаток до контракту, інвойс, рахунок проформу тощо), що не надає можливості ідентифікувати ці платіжні доручення з імпортованою партією товару.

З урахуванням положень статті 53 Митного кодексу України, митниця зобов`язала позивача протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності): транспортні (перевізні) документи; документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третіми особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). Також позивача повідомлено, що у відповідності до ч. бет. 53 Митного кодексу України (4495-17) він має право за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

В рамках проведення консультацій 27.11.2014 р. позивачем надано відповідачу наступні додаткові документи: лист ПрАТ "АПК-Інвест" від 19.11.2014 б/н щодо запиту інформації у постачальника про відомості, зазначені в експортній декларації; лист постачальника "Golden Gain Inc. LTD" від 21.11.2014 б/н щодо заповнення експортної декларації (англійська версія та переклад); лист ПрАТ "АПК-Інвест" від 19.11.2014 б/н щодо запиту інформації у постачальника відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару та включення вказаних витрат до ціни товару; лист шипінгової компанії ТОВ "Stoles Logistic" від 20.11.2014 р. №227 щодо надання інформації про перевантаження товару в транзитних портах (ИІМСВО, РІВАЕІІЗ); лист постачальника " Golden Gain Inc. LTD " від 21.11.2014 б/н щодо включення витрат на перевантаження в транзитних портах до ціни товару (англійська версія та переклад); лист ПрАТ "АПК-Інвест" від 19.11.2014 б/н щодо запиту інформації у постачальника про вартість страхування; лист постачальника " Golden Gain Inc. LTD " від 21.11.2014 б/н щодо неможливості надання конфіденційної інформації про вартість страхування (англійська версія та переклад); копія рахунку 6323 "Розрахунки з іноземними постачальниками за сировину та матеріали"; копія рахунку 3713 "Розрахунки з нерезидентами за виданими авансами за отримані товари". За результатами вивчення додаткових документів відповідачем встановлено, що документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано.

Незважаючи на надані додаткові документи відповідачем митна вартість ввезеного позивачем товару була визначена за методом 2а) - методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та ґрунтується на раніше визнаних митним органом митних вартостях у співставних обсягах, у період, найближчий до дати митного оформлення товарів, що оцінюються, МД від 25.11.2014 р. №209120000/4/847659 з рівнем митної вартості 1,77 дол. США/кг. У зв`язку з цим було прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.11.2014 р. № 110120000/2014/400065/1, а також відмовлено в митному оформленні товару карткою від 28.11.2014 р. № 110120000/2014/00249.

З приводу викладеного колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 50 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Отже з аналізу положень Митного кодексу України (4495-17) , митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні товару, погодившись, тим самим, із доводами відповідача щодо наявності законних підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю, у зв`язку з не поданням позивачем документів, які б містили відомості про вартість страхування, та документів, які містять відомості про числові значення витрат.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції зазначив, що документи, які були надані позивачем митному органу, не дають підстав для обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару.

Зокрема суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи в частині відсутності у Додатку № 3 до Контракту №AGLG_01 умови поставки товару. Так, пунктом 4 Додатку № 3 від 02.09.2014 року дійсно передбачено, що продавець постачає покупцю товар на умовах GIF порт Одеса, України (а.с.55). Крім того, зазначеними умовами Правил ІНКОТЕРМС 2010 встановлений обов`язок продавця за власний рахунок укласти договір перевезення та застрахувати вантаж. Тобто вартість навантажувальних робіт як складова фрахту під час доставки товару та вартість страхування до порту призначення на час поставки товару включені у його вартість, як складові митної вартості.

Доводи відповідача про наявність у платіжних дорученнях № 35 від 12.09.2014 року та № 47 від 07.10.2014 року посилання лише на контракт, що унеможливлює встановлення сплати за конкретну партію товару суд апеляційної інстанції не прийняв з огляду на те, що зі змісту п. 2 Додатку № 3 від 02.09.2014 року до контракту, оплата за товар здійснюється у два етапи: перший - 70% від вартості партії товару в якості авансового платежу; другий - ЗО % від фактичної вартості кожної поставленої партії товару на протязі 2-х банківських днів проти коносаменту. Загальна вартість товару Лізін моногидрохлорид зазначена - 83484 дол. США. 70 % від цієї суми складає - 58438,80 дол. США, яка і була сплачена платіжним дорученням № 35 від 12.09.2014 року (а.с.30). Решта коштів - 25045,20 дол. США, сплачених 07.10.2014 року платіжним дорученням № 47 складає ЗО % (а.с.31). Тобто, на час митного оформлення товару позивач надав належні документи на підтвердження здійсненого розрахунку.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

По-перше: умовами контракту, укладеного між позивачем та "Golden Gain Inc. LTD не було передбачено включення в ціну товару вартості страхування, проте, з врахуванням того, що постачання товару здійснено на умовах GIF, на підтвердження включення суми страхування у вартість товару позивач надав митному органу Страховий поліс № 11136191900141895583 від 25.09.2014 року, який підтверджує сплату страхувальником "Golden Gain Inc. LTD" узгодженого зі страховим полюсом розміру страхового внеску за товар L-Лизинг Гідролхлорид 98,5% на загальну суму 91 833 дол. США, а також листи-відповіді від компанії"Golden Gain Inc. LTD" від 21.11.2014 року, відповідно до якого вартість страхування включено у вартість товару згідно з додатком № 3 від 02.09.2014 року до контракту від 07.03.2014 року № AGLG_01. Тобто позивач вчинив всі залежні він нього дії для документального підтвердження митної вартості товарів в частині надання митному органу на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МК України страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, що не спростовано відповідачем.

По-друге, зміна судна у морському транзитному порту була обумовлена між сторонами, та включення вантажно-розвантажувальних робіт, пов`язаних зі зміною судна включена у вартість поставленого товару, що також повідомлено компанією "Golden Gain Inc. LTD" на запит позивача від 19.11.2014 року (арк. справи 106). До того ж зазначено, що інформацію стосовно маршруту морського судна розміщено на офіційному сайті судохідної лінії "MSC";

По-третє, суд касаційної інстанції не приймає доводи скаржника "про непідтвердження сплати митної вартості товару за платіжними дорученнями № 35 від 12.09.2014 року та № 47 від 07.10.2014 року, у зв`язку з тим, що останні містять посилання лише на контракт і це не відповідає висновку щодо відповідності документу, викладеному в постанові Верховного Суду України від 17.06.2014 року у справі № 21-148а14", оскільки вказані платіжні доручення містять: назву підприємства, посилання на контракт та суму оплати за контрактом, а в наведеному судовому рішенні Верховний суд України констатував факт, що "поданий позивачем банківський документ не можна вважати банківським платіжним документом, оскільки він не містить посилання на відповідну специфікацію до контракту, назву товару, за який здійснено оплату, а також суму, що заявлена в декларації.

Враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження контракту, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Митниця прийняла рішення та оформила картки відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України (4495-17) .

Крім цього суд касаційної інстанції зазначає, що судовим рішенням у справі № 804/5862/16, яке набрало законної сили 17 травня 2017 року сума ПДВ задекларована позивачем (зокрема у митній декларації №110120000/2014/416475 від 28 листопада 2014 року) підлягає поверненню позивачу саме в порядку № 618 шляхом звернення декларанта із заявою та складання і подання відповідного висновку митницею.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду апеляційної апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування вказаного рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.