Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано - магнієвий комбінат" про стягнення 342 019, 25 грн,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ВАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Запорізький титано - магнієвий комбінат" (далі - ДП "Запорізький титано - магнієвий комбінат") про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 позов задоволено, стягнуто з ДП "Запорізький титано - магнієвий комбінат" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" пеню в сумі 250 593 грн 12 коп., 3% річних в сумі 57 828 грн 19 коп., інфляційні втрати в сумі 33 597 грн 94 коп. та судовий збір в сумі 6 840 грн 18 коп.

На виконання рішення Господарським судом Запорізької області видано наказ від 16.12.2014 № 908/4482/14.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 здійснено заміну Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго")(01.02.2017 зареєстровано зміни до установчих документів про зміну найменування ВАТ "Запоріжжяобленерго" на ПАТ "Запоріжжяобленерго") 07.03.2017 звернулось до Господарського суду Запорізької області із скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, в якій просило визнати бездіяльність державного виконавця щодо невиконання наказу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 у справі № 908/4482/14 протиправною та зобов'язати державного виконавця здійснити заходи примусового виконання рішення у справі № 908/4482/14, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а саме, накласти арешт на кошти та інше майно боржника в межах суми заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 (суддя Колодій Н.А.) скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено частково, визнано бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 у справі № 908/4482/14 протиправною. В частині вимог про зобов'язання державного виконавця здійснити заходи примусового виконання рішення у справі № 908/4482/14 - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ не надано жодного документа, який би свідчив про належне виконання своїх обов'язків передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) щодо вжиття заходів примусового виконання рішення суду у цій справі.

Ухвала в частині відмови в позові мотивована тим, що під час розгляду скарги стягувача боржником самостійно за платіжним дорученням від 25.05.2017 № 73383 перераховано суму 383 745,37 грн з призначенням платежу: згідно рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 у справі № 908/4482/14 та виконавчий збір за виконавчим провадженням № 46671435. Розпорядженням від 29.05.2017 № 46671435/5 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ прийнято рішення про перерахування грошових коштів в розмірі 348 859,43 грн на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго", згідно з наказом господарського суду Запорізької області від 16.12.2014р. № 908/4482/14.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у складі: Москальової І.В., Гези Т.Д., Дучал Н.М. ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін за тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, залишити скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" без задоволення в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм матеріального і процесуального права.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені ГПК України (1798-12) межі такого перегляду, колегія суддів виходить із наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 позов задоволено, стягнуто відповідача на користь позивача пеню в сумі 250 593 грн 12 коп., 3% річних в сумі 57 828 грн 19 коп., інфляційні втрати в сумі 33 597 грн 94 коп. та судовий збір в сумі 6840 грн. 18 коп.

На виконання рішення господарським судом Запорізької області видано наказ від 16.12.2014 № 908/4482/14.

Судами встановлено, що 02.03.2015 державним виконавцем Заводського ВДВС Запорізького МУЮ відкрито виконавче провадження № 46671435 з примусового виконання наказу.

29.04.2015 постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області приєднано виконавче провадження № 46671435 до зведеного виконавчого провадження № 39950057, яке веде відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

29.01.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження № 46671435 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

11.02.2016 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ прийнято до виконання виконавче провадження № 46671435 з примусового виконання наказу № 908/4482/14 від 16.12.2014.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ від 23.08.2016 з урахуванням ухвали господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 по справі №908/4482/14, та відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" здійснено заміну сторони виконавчого провадження - боржника з ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на правонаступника - ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

ПАТ "Запоріжжяобленерго" звертаючись із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначив про те, що державним виконавцем не вжито жодних заходів примусового виконання рішення суду і станом на день подачі скарги рішення суду не виконано.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Згідно приписів статті 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) (далі - ГПК України (1798-12) ) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Відповідно до статті 116 ГПК України (у відповідній редакції) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13 Закону). Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч. 3 ст. 13 Закону). Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження (ч. 5 ст. 13 Закону).

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

За положеннями частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

За приписами статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна (коштів) боржника застосовується. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Судами при розгляді скарги на дії виконавчої служби встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в період з 02.03.2015 по 29.05.2017 державними виконавцями не здійснювались будь-які виконавчі дії направлені на примусове виконання рішення суду, відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ суду не надано жодного документа, який би свідчив про належне виконання своїх обов'язків передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) щодо вжиття заходів примусового виконання рішення суду у цій справі.

Взявши до уваги обставини, встановлені у справі, а також те, що виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 у справі № 908/4482/14 перебувало на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ з 11.02.2016, тобто більше року, а загальний строк перебування наказу від 16.12.2014 № 908/4482/14 на виконанні становить більше двох років, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги ПАТ "Запоріжжяобленерго" та визнання бездіяльності державного виконавця щодо невиконання наказу Господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 у справі № 908/4482/14 протиправною.

Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками судів попередніх інстанцій.

Судова колегія також погоджується з відмовою у задоволенні скарги ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо зобов'язання державного виконавця здійснити заходи примусового виконання рішення, оскільки станом на день прийняття ухвали судом першої інстанції боржником за платіжним дорученням від 25.05.2017 № 73383 перераховано на депозитний рахунок ПВР ДДВС МЮУ суму 383 745,37 грн з призначенням платежу: згідно рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 у справі № 908/4482/14 та виконавчий збір за виконавчим провадженням № 46671435.

Аргументи, викладені в касаційній скарзі щодо здійснення відділом примусового виконання рішень заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду про часткове задоволення скарги позивача на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі № 908/4482/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.