911/1573/17 Про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах - 16.03.2018 Прийняття

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області про стягнення 62 670,85 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 3, 63 Закону України "Про телекомунікації", стаття 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (256-2002-п) .

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області послалось на відсутність відповідних бюджетних призначень для здійснення компенсації.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2017 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" 62 670,85 грн. заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 - без змін.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини:

- Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 надавало пільговим категоріям споживачів телекомунікаційні послуги на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 645 662,97 грн.;

- заборгованість Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області перед Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" становить 62 670,85 грн. (з урахуванням часткової компенсації в сумі в сумі 582 992,12 грн.), що підтверджується залученими до матеріалів справ актами звірки взаємних розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (а.с.13-42);

- несплата Управлінням соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі стала підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" з позовом до суду про стягнення з Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області боргу у розмірі 62 670,85 грн.;

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Управлінням соціального захисту населення Славутицької міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення; неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування витрат. Суди попередніх інстанцій також послалися на практику Європейського суду з прав людини, за змістом якої невиправдане посилання на відсутність належного фінансування заходів соціального захисту або відсутність бюджетних коштів не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності боржника або для виправдання бездіяльності відповідного органу.

Судові рішення обґрунтовані, зокрема, нормами статей 3, 63 Закону України "Про телекомунікації", статей 19, 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", пунктами 2, 3, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (256-2002-п) , статтями 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №911/1573/17, Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про Державний бюджет України за 2016 рік" (928-19) не передбачені субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян і, як наслідок, в Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області відсутня вина в несвоєчасному виконанні зобов'язання.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" заперечує проти її доводів, посилаючись на те, що законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Боржник, як юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Крім того, заборгованість підтверджується підписаними сторонами актами звірки розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги. Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради є належним відповідачем у справі, оскільки є розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2018 касаційну скаргу прийнято до касаційного провадження та призначено її до розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Вронської Г.О. і Баранця О.М. 22.01.2018 передано касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №911/1573/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 31.01.2018 касаційну скаргу прийнято до письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) .

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" (3551-12) , "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (203/98-ВР) , "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) . Норми цих Законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікація надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Статтями 89, 102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (256-2002-п) . Відповідно до пункту 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у місті Славутич є Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється останнім за рахунок державних субвенцій.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої-четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

Разом з тим, в листі Міністерства фінансів України від 30.06.2011 № 31-07310-10-24/16584 "Щодо порядку обліку бюджетних зобов'язань" зазначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України. Разом з тим, деякі програми, які відносяться до програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів). У зв'язку з цим, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентської плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В свою чергу, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" зобов'язане дотримуватися положень законодавства про соціальний захист, здійснюючи при цьому підприємницьку діяльність з надання послуг зв'язку, які мають оплатний характер. Покладення на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" витрат, пов'язаних з наданням послуг пільговим верствам населення, без їх відшкодування відповідним органом суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності, встановленим статтею 3 Цивільного кодексу України

Також, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, встановивши, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" надавались на виконання імперативних законодавчих приписів і те, що Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області (як уповноважений державою орган) в силу закону має відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 15.05.2012 у справі № 11/446, від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16.

У спірних правовідносинах саме Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області (як розпорядник коштів) виступає як зобов'язана сторона і є належним відповідачем у справі.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегією суддів відхиляються доводи Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області, викладені у касаційній скарзі, оскільки вони спрямовані на встановлення нових обставин та переоцінку доказів. Окрім того, наведені доводи були розглянуті та їм було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №911/1573/17 - без змін.