5017/3700/2012 Про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки - 15.03.2018 Прийняття

розглянувши касаційні скарги Заступника Військового прокурора Південного регіону України, Міністерства оборони України та Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 у справі

за позовом Заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1.Міністерства оборони України, 2. Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району до 1. Фермерського господарства "Таврія - К", 2. Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1. Кабінет Міністрів України, 2. Південне оперативне командування

про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки

за участю представників:

від позивача 1 - Барда С.Ю., Цицюра В.І. (в судовому засіданні 01.03.18),

від позивача 2 - не з'явились,

від відповідача 1- Гусаров О.Л.,

від відповідача 2- Кюссе І.Г. - голова Тарутинської РДА,

від Кабінету Міністрів України - не з'явились,

від Південного оперативного командування - не з'явились,

від Генеральної прокуратури України - Яговдік С.М.,

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 (суддя Никифорчук М.І.) задоволено заяву ФГ "Таврія-К" (вх. від 07.09.2016 №2-4695/16) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 у справі № 5017/3700/2012 та скасовано цю ухвалу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 (суддя Никифорчук М.І.) задоволено заяву ФГ "Таврія-К" (вх. від 07.09.2016 №2-4695/16) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 29.06.2016, рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі №5017/3700/2012 в частині визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007 скасовано, відмовлено у задоволенні позову заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України м. Київ та Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району в частині визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 у складі: Діброви Г.І., Лисенко В.А., Колоколова С.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін. Постанова мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази надання Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України згоди на відчуження земельної ділянки, переданої в оренду ФГ "Таврія-К". Також Міністерство оборони України не зверталося з поданням про відмову від земель оборони, що розташовані у Тарутинському районі Одеської області, зокрема, про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону, за рахунок земель якого передано в оренду земельну ділянку за оспореним договором оренди, а рішення стосовно відчуження спірних земельних ділянок Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України не приймалося.

При цьому суд дійшов висновку про необхідність відмови в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 вирішено питання розподілу судового збору.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

Заступник військового прокурора Південного регіону України у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції від 09.08.2017 та рішення господарського суду першої інстанції від 25.05.2017 скасувати, рішення господарського суду першої інстанції від 27.03.2014 залишити в силі.

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства та помилковими висновками щодо пропуску прокурором строку позовної давності. При цьому скаржник погодився з доводами суду апеляційної інстанції щодо помилковості висновків місцевого суду про неможливості визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007 у зв'язку з чинністю розпорядження Тарутинської РДА від 28.12.2007 № 398/А-2007.

Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції від 09.08.2017 та рішення господарського суду першої інстанції від 25.05.2017 скасувати.

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, щодо наявності підстав для прийняття до провадження заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду від 29.06.2016 та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду другої позовної вимоги про повернення земельної ділянки.

Міністерство оборони України у касаційній скарзі просить дві постанови апеляційної інстанції від 09.08.2017 та рішення господарського суду першої інстанції від 25.05.2017 скасувати, рішення господарського суду першої інстанції від 27.03.2014 залишити в силі та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду другої позовної вимоги про повернення земельної ділянки.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Генеральна прокуратура України у відзиві підтримує касаційні скарги та просить постанову апеляційної інстанції від 09.08.2017 та рішення господарського суду першої інстанції від 25.05.2017 скасувати, рішення господарського суду першої інстанції від 27.03.2014 залишити в силі.

Представник Генеральної прокуратури України у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

ФГ "Таврія-К" у відзиві просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Тарутинська районна державна адміністрація у поясненнях на касаційну скаргу просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України (1798-12) межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія-К", згідно якого просив суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.01.2014):

- визнати недійсним договір оренди землі від 28.12.2007 щодо земельної ділянки площею 450,00 га, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія-К";

- витребувати від ФГ "Таврія-К" та зобов'язати останнього повернути Міністерству зі складанням акту прийому-передачі передану райадміністрацією земельну ділянку площею 450,00 га, вартістю 1 483 020,00 грн. за договором оренди від 28.12.2007.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка знаходиться на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району, тобто Тарутинська РДА, укладаючи спірний договір оренди землі і не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 450 га, розпорядилась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) та Земельного кодексу України (2768-14) .

Будь-які дозволи щодо передачі земельних ділянок загальновійськового полігону суб'єктам господарювання, у тому числі і ФГ "Таврія-К", ані Міністерством оборони України, ані Білгород-Дністровською КЕЧ району не надавались.

При цьому постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 скасовані розпорядження Тарутинської РДА "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" від 05.05.2005 та п.1 Розпорядження від 14.12.2005 № 386/А-2005 "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями", якими припинено право користування земельною ділянкою площею 23253,17га, яка була надана в користування військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради, а незаконно вилучена земельна ділянка в подальшому була надана в оренду фізичним та юридичним особам (в тому числі ФГ "Таврія-К").

Крім того, прокурор послався на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 по справі № 916/876/13 (залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013), скасовано розпорядження Тарутинської РДА від 25.12.2007 року № 398/А-2007, а отже підстава передачі земельної ділянки в оренду відпала.

Посилаючись на норми статей 203, 215, 387, 388, 391 ЦК України, статей 179, 208 ГК України прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 у справі № 5017/3700/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 28.12.2007, в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 в частині відмови в позові про витребування земельної ділянки скасовано, справу у вказаній частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 залишено без змін.

17.01.2015 до господарського суду Одеської області від ФГ "Таврія-К" надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 у справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами, в якій господарство просило суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 у частині визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора у вказаній частині відмовити.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2015 заяву ФГ "Таврія-К" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у справі № 5017/3700/2012 рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2015 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2015 у справі № 5017/3700/2012 скасовано, а матеріали справи № 5017/3700/2012 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді ухвалою господарського суду від 29.06.2016 у задоволені заяви ФГ "Таврія - К" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 в частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 в частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 ухвалу господарського суду від 29.06.2016 залишено без змін. У свою чергу постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 залишено без змін.

07.09.2016 до Господарського суду Одеської області від ФГ "Таврія-К" надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 (про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) за нововиявленими обставинами, в якій господарство просило суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити.

За результатами розгляду заяви ФГ "Таврія-К" (вх. від 07.09.2016 № 2- 495/16) Господарським судом Одеської області прийнято ухвалу від 25.05.2017, якою заяву ФГ "Таврія-К" (вх. від 07.09.2016 № 2- 495/16) задоволено, ухвалу від 29.06.2016 скасовано, та рішення від 25.05.2017, яким заяву ФГ "Таврія-К" (вх. від 07.09.2016 № 2-495/16) задоволено, рішення від 27.03.2014 в частині визнання недійсним договору скасовано, в позові в цій частині відмовлено.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) (в редакції до 15.12.2018) передбачено право господарського суду переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до статті 114 ГПК (в редакції до 15.12.2018) рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

З викладеного вбачається, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Якщо заявник чи інша сторона у справі не згодні з результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, вони не позбавлені права на загальних підставах звернутися з заявою про перегляд судового рішення, прийнятого за результатами цього перегляду, відповідно в апеляційному чи в касаційному порядку згідно з частиною сьомою статті 114 ГПК.

Таким чином, приписами процесуального законодавства чітко передбачено порядок розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та прийняття відповідного судового рішення за його результатом, враховуючи особливий характер такої форми судового процесу, який зумовлений, в тому числі, завершеним розглядом справи та наявністю в ній судового рішення по суті спору, що набрало законної сили.

При цьому законодавством з урахуванням принципу забезпечення права на оскарження судового рішення передбачається можливість оскарження судових актів, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, в апеляційному та касаційному порядку.

Однак, суд першої інстанції, приймаючи рішення від 25.05.2017, в порушення вимог процесуального законодавства фактично переглянув за нововиявленими обставинами ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.06.2016, якою вже була встановлено відсутність нововиявлених обставин.

Одночасно місцевий суд залишив поза увагою ту обставину, що ФГ "Таврія-К" вже використало своє право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 29.06.2016, за результатами яких вона була залишена в силі, а відтак ухвала Господарського суду Одеської області від 29.06.2016, якою відмовлено в перегляді рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 за нововиявленими обставинами, набрала законної сили, тобто є остаточною.

Таким чином, прийняте за результатами розгляду заяви ФГ "Таврія-К" від 07.09.2016 № 2-495/16 рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначалося, господарський суд першої інстанції за результатами розгляду заяви від 07.09.2016 № 2-495/16 фактично прийняв два процесуальні документи: ухвалу від 25.05.2017 (якою заяву ФГ "Таврія-К" від 07.09.2016 № 2- 495/16 задоволено, ухвалу від 29.06.2016 скасовано) та рішення від 25.05.2017 (яким заяву ФГ "Таврія-К" від 07.09.2016 № 2-495/16 задоволено, рішення від 27.03.2014 в частині визнання недійсним договору скасовано, в позові в цій частині відмовлено).

З матеріалів справи вбачається, що Міністерство оборони України, звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в тому числі, зазначало про неправомірність прийняття ухвали Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 та наголошувало на тому, що суд першої інстанції незаконно переглянув та скасував ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.06.2016, враховуючи, що таке право у суду першої інстанції взагалі не передбачене положеннями ГПК України (1798-12) .

Однак, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду від 25.05.2017, залишив зазначене поза увагою, тобто не розглянув усі доводи скаржника, які мали значення для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, як того вимагає процесуальне законодавство, та не перевірив законність ухвали Господарського суду Одеської області від 25.05.2017.

Колегія суддів зазначає, що нормами ГПК України (1798-12) (в редакції, чинній з 15.12.2017), зокрема положеннями статті 310, передбачено право касаційної інстанції скасувати судове рішення попередньої інстанції у разі, в тому числі, недослідження зібраних у справі доказів, встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, проте вказаними нормами процесуального законодавства не передбачена можливість направлення справи на новий розгляд у зв'язку із порушенням судом норм процесуального права щодо повноти розгляду доводів апеляційних скарг, які мають визначальне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає за можливе визначитись із законністю ухвали від 25.05.2017.

Як зазначалося вище, розглядаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції допустив грубе порушення процесуального законодавства, переглянувши за нововиявленими обставинами судовий акт, який підлягав оскарженню тільки у встановленому порядку, тобто шляхом подання апеляційної та, в подальшому, касаційної скарг (що вже було зроблено заявником), а відтак прийнята за результатами такого перегляду ухвала також є незаконною.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017, вищевикладеного не врахував та, в порушення приписів процесуального законодавства, не розглянув всі доводи апеляційної скарги, у зв'язку з чим залишив без змін незаконне рішення суду першої інстанції, постанова апеляційного господарського суду також підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 підлягають скасуванню, рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 має бути залишено без змін.

З урахуванням статті 129 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) підлягають стягненню з Фермерського господарства "Таврія - К" витрати зі сплати судового збору у розмірі: 1515,80 грн за розгляд справи судом першої інстанції, 6699 грн за подачу апеляційної скарги, 8568 грн за подачу касаційної скарги. Видача наказів покладається на Господарський суд Одеської області у відповідності до положень ГПК (1798-12) .

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 312, 314, 315, 317, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Заступника Військового прокурора Південного регіону України задовольнити.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

3. Касаційну скаргу Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району задовольнити частково.

4. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 у справі № 5017/3700/2012 скасувати, рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2014 залишити в силі.