331/7035/16-а Про визнання протиправним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - 18.02.2020 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2016 (ухвалену в складі: головуючого судді Жукової О.Є.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А., суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.)

в с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Запорізького обласного військового комісаріату (далі- відповідач 1, військкомат), Міністерства оборони України (далі- відповідач 2, Міноборони), в якому просив:

визнати рішення відповідачів про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправним та зобов`язати відповідачів здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, в порядку та розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п) .

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом II групи, яку встановлено 19.02.2014, про що свідчить посвідчення від 20 лютого 2014 року, в якому вказане, що пред`явник цього посвідчення є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Із заявою від 01.04.2016 про надання одноразової грошової допомоги позивач звернувся до військкомату та листом № 20с від 28.07.2016 з додаванням витягу з протоколу засідання комісії, отримав відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони України неправомірно відмовило йому в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, яка передбачена Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , оскільки з моменту встановлення інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вперше ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_2 26 листопада 2008 року, тоді як 19 лютого 2014 року, згідно виписки із акту-МСЕК серії АВ № 0280513 ОСОБА_2 повторно встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безстроково, а тому при вирішенні питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги не може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (975-2013-п) .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

06.02.2017 ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій невірно трактували норми матеріального права, допустили неповноту дослідження обставин по справі, що призвело до помилкових висновків про відсутність у позивача права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги на умовах, визначених Порядком №975, оскільки встановлення причинного зв`язку інвалідності (інвалідність пов`язана з проходженням військової служби на підставі свідоцтва про захворювання № 419) є окремим страховим випадком. Та ж обставина, що встановлена йому з 19.02.2014 група інвалідності ІІ пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії на підставі Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Південного регіону (протокол № 245 від 16.12.2013), є окремою страховою подією, що дає підстави для отримання ним одноразової грошової виплати. Витягом з протоколу засідання № 245 від 16.12.2013 також підтверджено скасування попередньої постанови ВЛК по причинному зв`язку захворювань.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі -КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019, проведеного у зв`язку із зміною спеціалізації головуючого судді Шарапи В.М., визначено новий склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Губська О.А., судді Білак М.В., Калашнікова О.В.

Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2019 задоволено заяви суддів Губської О.А., Білак М.В., Калашнікової О.В. про самовідвід та передано цю справу до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України (2747-15) , Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 25.07.2019 визначений новий склад суду, а саме: головуючий суддя: Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в попереднє судове засідання.

Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 проходив військову, 19.03.1997 - звільнений з військової служби.

26.11.2008 на підстави постанови ВЛК військової частини А-3309 та свідоцтва про хворобу № 419 від 15.10.1996 встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до протоколу ВЛК за № 245 від 16.12.2013 скасована постанова ВЛК військової частини А-3309 у свідоцтві про хворобу № 419 від 15.10.1996, викладено висновок про те, що захворювання старшого прапорщика у відставці ОСОБА_1, 1952 року народження, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно виписки із акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки від 19.02.2014 серії АВ № 0280513 ОСОБА_2 при повторному огляді встановлена безстроково ІІ група інвалідності, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, безстроково.

01.04.2014 ОСОБА_2 подав заяву до Запорізького обласного Військового комісару, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (975-2013-п) .

Подані документи направлені обласним військовим комісаріатом до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо можливості виплати заявникові одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 975.

Згідно витягу з протоколу № 53 від 08 липня 2016 року, затвердженого 11.07.2016 Запорізький обласний військовий комісаріат листом від 28.07.2016 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав призначення одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (975-2013-п) . Рішення відповідача про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги мотивоване тим, що постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (975-2013-п) не підлягає застосуванню до осіб, яким визначено інвалідність до 01 січня 2014 року, а Закони та інші нормативно- правові акти згідно Конституції України (254к/96-ВР) не мають зворотної дії в часі.

Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 331/7035/16-а (2-а/331/222/2016) подана 06.02.2017, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України (2747-15) в редакції, чинній до 08.02.2020).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю ІІ групи.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII (2011-12) .

Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі- Закон №2011-XII (2011-12) ) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Разом з тим слід зазначити, що з метою упорядкування законодавства щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, визначення цієї допомоги виключно як виплати соціального характеру до Закону № 2011-ХІІ (2011-12) Законом України від 4 липня 2012 року № 5040-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" (5040-17) (далі - Закон № 5040-VI (5040-17) ) були внесені, зокрема, такі зміни: статтю 16 викладено в новій редакції, та доповнено цей Закон статтями 16-1-16-4. У Прикінцевих положеннях Закону № 5040-VI (5040-17) встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту дев`ятого статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (975-2013-п) , прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

При цьому, пунктом 2 наведеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності цим Порядком, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги.

На час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги (01.04.2014) було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності.

Отже, ключовим правовим питанням у справі є окреслення обставин, з яким пов`язується дата виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону №2011-XII.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що первинно друга група інвалідності встановлена позивачу у 2008 році, тобто у ОСОБА_1 не виникало право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та Постановою КМ України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) .

Водночас, суди констатували, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови № 499 від 28 травня 2008 року, яка набрала чинності 04.06.2008.

Позивач, не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, зазначає в касаційній скарзі про те, що постанова ВЛК військової частини А -3309 по причинному зв`язку захворювань за свідоцтвом про хворобу №419 від 15.10.1996 скасована (відмінена) рішенням Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, оформленим протоколом від 16.12.2013 №24.

Цим рішенням причину інвалідності позивачу встановлено, як "захворювання, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

Колегія суддів зазначає, що повноваження ВЛК, порядок проходження медичного огляду і встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців, а також оформлення результатів такого огляду визначені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402 (Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1. Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За змістом пункту 2.3.4 Положення №402 ЦВЛК має право розглядати, переглядати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Пунктом 21.7 цього Положення передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у якій зазначається, що військовослужбовець (військовозобов`язаний, резервіст) проходив військову службу (збори) в момент одержання поранення (контузії, травми, каліцтва). Детальне зазначення обставин отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) у довідці обов`язкове. При цьому ВЛК бере до уваги оригінал довідки, складеної не пізніше ніж через 30 діб після одержання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва). На військовослужбовців за контрактом довідка оформляється у двох примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії задовільної якості указаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (військового лікувального закладу).

Постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення (пункт 20.7 цього Положення).

Відповідно до пункту 21.13 Положення №402 за наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень).

Отже, за наявними в матеріалах справи доказами судами встановлено, що при повторному огляді позивача 19.02.2014 ВЛК за наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, попередня постанова скасована та змінене формулювання причинного зв`язку захворювання позивача.

Водночас, колегія суддів зазначає, що залежно від ступеня втрати здоров`я інвалідність поділяється на три групи (I, II та III). Причинами інвалідності є: загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, чи захворювання, пов`язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, чи захворювання, не пов`язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов`язків військової служби тощо.

Таким чином, в межах цієї справи встановлено, що прийняття рішення ВЛК у формі протоколу від 16.12.2013 за № 245 та скасування попередньої постанови ВЛК відбулось щодо формулювання причинного зв`язку захворювання позивача шляхом доповнення первинного висновку "захворювання пов`язане з проходженням військової служби" словами "в країнах, де велись бойові дії".

Зміна (перегляд) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, не скасовує встановлення самої групи інвалідності ОСОБА_1, тим більше, що первинно інвалідність йому встановлена також як особі при проходженні військової служби. Тобто, за правилами пункту 2 Порядку 975, застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, а саме Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" (328-16) №328 від 03.11.2006, яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року та Порядок №499.

Рішенням Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленим протоколом від 08.07.2016 №53, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що інвалідність позивачу встановлена до 01.01.2014, тому Порядок №975 застосуванню не підлягає.

Позивач, оскаржуючи вказане рішення відповідача, як в суді першої, так і апеляційної інстанції наполягав на тому, що 01.04.2014 звернувся до військкомату із заявою, у якій просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням вперше з 19.02.2014 ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованих висновків щодо юридичних наслідків, які настають у разі скасування Комісією попередньої постанови ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, а отже і правильних висновків про те, що при вирішенні питання про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги не може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (975-2013-п) .

Правові висновки, які суди поклали в основу своїх рішень ґрунтуються на фактичних підставах та вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX, -