Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2017

(суддя - Чонгова С.І.)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017

(головуючий - Яковлєв М.Л., судді: Разіна Т.І., Чорна Л.В.)

у справі № 911/1617/17

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Васильєв Д.В.

В травні 2017 року Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції.

Позов мотивований тим, що рішення комісії від 15.02.2017 про застосування постачальником оперативно-господарських санкцій до споживача здійснено без достатніх правових підстав.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 223, 235, 236, 237, 275 Господарського кодексу України, пункти 3.1., 3.7, 3.24, 6.1., 6.37., 6.41., 6.6., 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) .

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" послалося на правомірність застосування до споживача спірної оперативно-господарської санкції за виявлені ним порушення Правил користування електричною енергією, оскільки актом про порушення, який складено комісією в складі представників енергопостачальної організації, встановлено порушення Правил користування електричною енергією та розраховано вартість недоврахованої енергії відповідно до пункту 2.1.4 Методики.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.07.2017 у справі №911/1617/17 позовні вимоги задоволено. Суд скасував рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", яке оформлено протоколом №090 від 15.02.2017 з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією про нарахування Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Київській області 191 919, 54 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2017 у справі №911/1617/17 залишено без змін.

У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що:

- між Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області (споживачем) та Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальником) 01.04.2010 було укладено договір про постачання електричної енергії №433, за умовами якого, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної ним електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

- згідно п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затверджених в установленому порядку.

- п.п. 2.2.2, 2.3.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 289 кВт дозволеної потужності, в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток №2); споживач зобов'язаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 вказаного договору та режиму роботи електроустановок, а згідно п.п. 2.3.3 договору, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4;

- у відповідності до п.п. 2.3.7 договору, до обов'язків споживача віднесено, забезпечення встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних у випадку, якщо приєднана потужність електроустановок на окремій площадці вимірювання становить 150 кВт і більше та середньомісячний обсяг споживання за попередні 12 розрахункових періодів становить 50 тис. кВт і більше у строки, що передбачені постановою НКРЕ №910 від 17.10.2005 (z1399-05) .

- згідно п.п.2.3.10 договору, споживач зобов'язаний звернутись до постачальника електричної енергії протягом 10 днів наступного розрахункового місяця щодо приведення обліку у відповідності до вимог ПУЕ, якщо середньомісячне споживання електроенергії споживачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців нижче визначеного п. 1.5.17 ПУЕ.

- відповідно до п.п. 3.1.5 договору, постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв, які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії; електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

- договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. У випадку встановлених п. 9.4 договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

- між Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області та Приватним акціонерним товариством "Київобленерго", 15.03.2013, 29.03.2016 та 24.04.2017 укладено договори про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, предметом яких є продаж електричної енергії. Так, зокрема, згідно п. 4.3 вказаних договорів (зміст яких окрім обсягів, вартості поставок електроенергії та терміну дії є ідентичним), визначено, що за вимогою однієї із сторін виконується звірка балансу розрахунків з оформленням акту звірки заборгованості, актів про використану електричну енергію, актів про прийняття-передавання товару. При цьому, інша сторона не має права відмовити у оформлені цих документів.

- представниками енергопостачальної організації - Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", за участю представника споживача 19.12.2016 складено акт про порушення №033547 (а.с.38-40, 78-79), яким встановлено порушення позивачем пункту 10.3 Правил користування електричною енергією.

- на засіданні комісії по розгляду акту про порушення №033547 від 19.12.2016, яке оформлено протоколом №090 від 15.02.2017, було вирішено провести нарахування електроенергії за 1218 днів за спірний період з 26.09.2013 по 25.01.2017 на суму 191 919,54 грн. середньодобовому споживанню;

- підставою перевірки був збій у вересні 2013 року в програмі розрахунків, в результаті чого показники лічильника були завищені і не відповідали звітам споживача, а у подальшому споживач не повідомив постачальника про невідповідність таких показників і продовжив надавати звіти за показниками лічильника, що призвело до неправильних нарахувань за спожиту електричну енергію;

- в акті про порушення та протоколі з розгляду вказаного акту зазначено, що споживачем порушено пункт 10.3 Правил користування електричною енергією;

- причиною виникнення спору у справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для скасування застосованої постачальником оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недорахованої електричної енергії.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності фактів неподання споживачем показників лічильника, його несправності або порушення схеми розрахункового засобу обліку електричної енергії, виявлення без облікового користування електричною енергією споживачем, а також з того, що відповідач не був позбавлений можливості зняття показників лічильника та проведення корегування розрахунків у випадку порушень у роботі програми розрахунків спожитої електроенергії.

Судові рішення обґрунтовані нормами статей 275, 277 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктами 10.3., 6.20., 6.6., 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) ,

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 20.07.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №911/1617/17, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Касаційна скарга мотивована неповним та необ'єктивним дослідженням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" вважає, що споживач скористався помилкою постачальника при формуванні рахунку за жовтень 2013 року, внаслідок чого було вказано невірний показник спожитої електричної енергії, який не відповідав дійсним показникам. Споживач не повідомив постачальника про порушення роботи приладу обліку.

У відзиві на касаційну скаргу Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області заперечує проти її доводів, посилаючись на необґрунтованість доводів Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" щодо порушення роботи приладу обліку та неповідомлення постачальника про ці обставини. Представники постачальника жодного разу не зверталися до споживача провести технічний огляд та/або заміну лічильника. Умови договору про постачання електричної енергії споживачем виконуються належним чином, на його особистому рахунку має місце переплата (у вересні 2013 року - 18 856, 66 грн., у жовтні 2013 року - 6 389, 77 грн.). У зв'язку з цим, відсутні підстави для застосування оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Баранця О.М. і Вронської Г.О. 05.02.2018 передано касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №911/1617/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. 13.02.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 13.03.2018.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відносини між електропостачальною організацією та юридичними особами регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричної енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) .

Відповідно до частини 1-2 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" (663-18) та "Про електроенергетику" (575/97-ВР) .

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (z0417-96) (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 10.3 Правил передбачено, що споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про: 1) порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача; 2) порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача; 3) випадки несправності устаткування і пристроїв релейної захисної автоматики (РЗА) та пристроїв автоматичного частотного розвантаження (АЧР), які належать електропередавальній організації та розташовані в приміщенні або в електроустановках споживача; 4) порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень; 5) виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Додатком № 6 до договору про постачання електричної енергії передбачено, що покази розрахункових приладів обліку електроенергії знімаються станом на 12:00 годин на дату закінчення розрахункового періоду; перелік номерів лічильників, покази яких знімає споживач згідно додатку №7; у разі неподання споживачем даних про показники лічильників, вказаних в пункті 2 цього додатку та у разі відсутності показів цих лічильників, знятих постачальником, визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється у відповідності із Правилами користування електричною енергією; у випадку коли постачальник зняв показники електролічильників, які відрізняються від наданих споживачем, обсяги спожитої електроенергії розраховуються за показами знятими постачальником.

Відповідно до пункту 6.20 Правил користування електричною енергією, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін. У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" під час розгляду даної справи не надано доказів щодо неподання споживачем показників лічильника, доказів його щодо несправності або порушення схеми розрахункового засобу обліку електричної енергії, виявлення безоблікового користування електричною енергією споживачем. Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" додані до матеріалів справи показники лічильника споживача за вересень - жовтень 2013 року, тобто в період коли у програмі постачальника відбувся збій.

Визнавши встановленими зазначені обставини, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали безпідставними посилання Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на порушення споживачем пункту 10.3 Правил користування електричною енергією щодо необхідності повідомлення постачальника електричної енергії про порушення розрахункових засобів обліку.

Крім того, відповідно до абзацу 4 пункту 6.6 Правил користування електричною енергією, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 6.11 Правил користування електричною енергією, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору, у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області надано довідку про розрахунки за електроенергію, відповідно до якої споживачем здійснюється розрахунок за спожиту ним електричну енергію. В свою чергу, постачальник не був позбавлений можливості зняття показників лічильника та проведення корегування розрахунків, у звязку з порушеннями в роботі його програми розрахунків спожитої електроенергії.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в засіданні комісії на час розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією інтереси споживача представляла не уповноважена споживачем особа. При цьому, доказів на підтвердження її повноважень представляти інтереси споживача суду надано не було.

За змістом статей 235, 236 Господарського кодексу України, а також Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України може звернутися до суду з вимогою про скасування такої санкції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 04.04.2011р.у справі № 3-21гс11, від 29.11.2010 у справі № 3-30гс10, від 16.05.2011 у справі №3-37гс11).

З огляду на викладене, встановивши факт відсутності порушень з боку споживача пункту 10.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що комісія постачальника не мала підстав для прийняття рішення про здійснення донарахувань, що є оперативно-господарською санкцією за порушення споживачем господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (2147а-19) ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №911/1617/17- без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.