917/610/17 Про скасування рішення про порушення правил користування електричною енергією - 28.02.2018 Прийняття

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 для розгляду справи №917/610/17 визначено колегію суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 (колегія суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.) відкрито касаційне провадження у справі №916/610/17 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Пономаренка Ігоря Івановича та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2018.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за №411 від 26.02.2018 у зв'язку перебуванням судді Стратієнко Л.В. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/610/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/610/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді Мамалуй О.О., Баранець О.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа-підприємець Пономаренко Ігор Іванович (далі - ФОП Пономаренко І.І.) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж, оформленого Протоколом засідання комісії з розгляду Акта про порушення №00001562 від 16.03.2017.

1.2. Позовна заява мотивована невідповідністю складеного відповідачем Акта про порушення вимогам п.6.4.1 Правил користування електричною енергією, п.4.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (z0782-06) (далі - Методика) та Додатку №3 до Методики. Відтак, на переконання позивача, спірний протокол є неправомірним та таким, що не містить відомостей щодо доведеності фактів використання позивачем необлікованої електричної енергії.

2. Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.07.2017 позов задоволено. Скасовано рішення Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду Акта про порушення №00001562 від 29.03.2017. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж на користь ФОП Пономаренко І.І. судовий збір у розмірі 1600 грн.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж 1760,00 грн суми судового збору.

2.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.01.2012 між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж та ФОП Пономаренко І.І. укладено договір про постачання електричної енергії №4960 (далі - Договір), згідно з яким ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж є постачальником електричної енергії, а ФОП Пономаренко І.І. - споживачем.

Відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.4. Договору відповідач для забезпечення потреб електроустановок продає електричну енергію позивачу, а останній, у свою чергу, сплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатків до нього.

У пункті 2.1. Договору сторони погодили, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Судами встановлено, що на розрахунковий засіб обліку позивача - НІК 2301 АП1 заводський номер 060845 встановлена пломба - індикатор впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів М 7010763, яку споживач - ФОП Пономаренко І.І. прийняв на збереження, що підтверджується актом про пломбування від 16.01.2012.

Під час перевірки правильності електроспоживання за адресою: провулок Кооперативний, павільйон №7 у м. Полтава, повноважними представниками Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", в присутності позивача виявлено порушення останнім п. 10.2.26 ПКЕЕ, п. 2.1. Методики "пошкодження пломб, встановлених у місцях указаних в акті про пломбування, а саме: пошкодження пломби - індикатора впливу постійного (змінного) магнітного або електричних полів". Пломбою - індикатором впливу магнітного або електричного полів зафіксовано, що відбувся вплив зазначених полів на засіб обліку, пошкодження цілісності пломби - індикатора М 7010763 - спрацьована" та складено Акт про порушення № 00001562.

29 березня 2017 року на виконання п.п.6.40, 6.41, 6.42 "Правил користування електричною енергією" Акт №00001562 від 16.03.2017 розглянуто комісією, якою за участю позивача відповідно до Методики нараховано та затверджено протоколом №00001562 фінансово-господарські санкції у сумі 51 130,78 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги ФОП Пономаренко І.І., суд першої інстанції зазначив таке.

Із складеного відповідачем акта вбачається, що втручання споживача у засоби обліку обумовлене лише тим, що пломба-індикатор М 7010 763 спрацювала та зафіксувала вплив магнітного або електричного полів. При цьому, сторонами подано суду фотознімки пломби-індикатора М 7010 763 з чітким відображенням круглої правильної форми магнітної суспензії. За технічною характеристикою виготовлювача такої пломби ознаками спрацювання охоронної пломби "Магне Т" є порушення геометрії магнітної суспензії під впливом магнітного поля вище порогу спрацювання індикатора. В залежності від сили магніту та місця його дії відносно магнітного індикатора, відбувається безповоротне зміщення суспензії індикатора, з порушенням її початкової геометрії; в тому числі розмірів, форми, симетрії. В акті про порушення № 00001562 від 16.03.2017 опис форми магнітної суспензії відсутній, а запис про те, що пломба спрацювала, не може розцінюватись як належний доказ вини споживача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина споживача у порушенні ПКЕЕ не доведена належними доказами, а протокол № 00001562 засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 29.03.2017 про застосування до ФОП Пономаренко І.І. фінансово-господарської санкції у сумі 51 170,78 грн підлягає скасуванню.

2.5. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи ФОП Пономаренко І.І. у задоволенні позову, зазначив таке.

Позивач погодився та визнав порушення, зафіксовані в акті про порушення №00001562, що підтверджується його підписом.

У роз'ясненні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 5848/26/47-13 від 23.08.2013 зазначено, що "у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів експертиза приладу обліку електричної енергії не проводяться".

Тобто спрацьована пломба-індикатор є підтвердженням факту втручання в роботу приладу обліку електричної енергії та не потребує проведення експертиз.

Судом досліджено, що наявні у матеріалах справи примірники акта про порушення, надані позивачем і відповідачем, відрізняються, зокрема, тим, що наданий позивачем примірник акта містить додатковий запис "Зауваження до складеного акта: 3 актом не погоджуюся підпис Пономаренко І.І.". За висновком суду, позивач змінив зміст власного примірника, вчинивши зауваження до складеного акта.

Водночас, суд дійшов висновку, що факт відсутності спрацювання пломби - індикатора дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів М 7010763 неможливо встановити, спираючись лише на фотознімки та пояснення позивача.

Таким чином, зазначивши, що Акт про порушення №00001562 від 16.03.2017 складено у відповідності до вимог ПКЕЕ, Методики та Договору, апеляційний господарський суд відмовив ФОП Пономаренко І.І. у задоволенні позовних вимог.

Крім того, як зазначено судом, 12.09.2017 відповідач подав клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи. Клопотання було відхилене судом апеляційної інстанції з посиланням на ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд дійшов висновку про відсутність необхідності у призначенні судової електротехнічної експертизи, зокрема, зазначивши, що в клопотанні відповідача не зазначено, які саме спеціальні знання в галузі права необхідні для вирішення справи по суті.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду апеляційної інстанції, ФОП Пономаренко І.І. звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.2017 у справі №917/610/17.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог, скаржник посилається на нехтування апеляційним господарським судом приписів статей 4-2, 4- 7 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не заслухав його пояснень стосовно предмета спору.

3.3. Скаржник також вказує на те, що суд апеляційної інстанції не спростував висновок суду першої інстанції про те, що в акті про порушення №00001562 відсутній опис форми магнітної суспензії, а запис про те, що пломба спрацювала, не може розцінюватись як належний доказ вини споживача.

3.4. ФОП Пономаренко І.І. вважає необґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про те, що наявність підпису споживача на примірнику акта відповідача не є визнанням позивачем порушення ПКЕЕ. Підпис фіксує лише присутність при проведенні технічної перевірки об'єкту, а не згоду споживача та визнання порушень, як це трактує апеляційний господарський суд в постанові, що оскаржується.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж зазначає про необґрунтованість вимог касаційної скарги ФОП Пономаренко І.І. та просить відмовити у їх задоволенні.

3.6. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 просить залишити без змін, як таку, що винесена з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

3.7. Відповідач наполягає на тому, що Акт про порушення разом з Додатком №1 до нього складені у відповідності до вимог п.6.41 ПКЕЕ та глави 4 Методики. Зазначені документи підписані представниками відповідача та позивачем. Позивач погодився та визнав порушення зафіксовані в Акті про порушення, що підтверджується його підписом.

3.8. Посилаючись на роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №5848/26/47-13 від 23.08.2013 та постанови Вищого господарського суду України у справах №№904/638/16, 914/2860/15, 904/10396/15, 917/2051/16 та 914/924/16, відповідач вважає, що експертиза приладу обліку електричної енергії проводитись не повинна, оскільки спрацьована пломба-індикатор є підтвердженням факту втручання в роботу приладу обліку електричної енергії.

3.9. 17 лютого 2018 року ФОП Пономаренко І.І. подав відповідь на відзив, до якого долучено, як зазначає позивач, фото розрахункового засобу обліку НІК 2301АП1 заводський номер 0608455 з пломбою індикатором М 7010763.

Скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції не аналізував змісту акта про порушення №00001562, а наведена відповідачем судова практика лише підтверджує необхідність проведення судової електротехнічної експертизи, а не навпаки, як стверджує ПАТ "Полтаваобленерго".

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

4.2. Господарський кодекс України (436-15)

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин

1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Стаття 224. Відшкодування збитків

1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 235. Оперативно-господарські санкції

1. За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

2. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

3. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій

1. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

2. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

3. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Стаття 275. Договір енергопостачання

1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

4.3. Закон України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 26. Обов'язки та відповідальність споживачів енергії

Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику

1. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

2. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією.

4.4. Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики "Про затвердження Правил користування електричною енергією" №28 від 31.07.1996 (z0417-96) (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій)

1.1. Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

3.3. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

5.1. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

6.40. У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (z0782-06) .

6.41. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

6.42. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

6.43. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

8.1. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право:

15) контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів;

16) складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

4.5. Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" №562 від 04.05.2006 (z0782-06) (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій)

1.1. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (1357-99-п) .

1.2. Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

1.3. Енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори).

2.1. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

4.6. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 32. Поняття і види доказів

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

4.7. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (в редакції, чинній з 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. Оцінка аргументів скаржника і висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції доказів у справі, перевагу одних доказів над іншими та необхідність суду касаційної інстанції повторно оцінювати наявні у матеріалах справи та додатково подані позивачем докази.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Як правильно встановлено судами, спір у цій справі стосується правовідносин, що виникли у сфері надання послуг з електропостачання, а саме, встановлення факту пошкодження ФОП Пономаренко І.І. пломби-індикатора впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

5.2.2. З аналізу нормативного документу, зазначеного у п.4.5. цієї постанови, вбачається, що індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів встановлюються енергопостачальником на прилади обліку електричної енергії споживача з метою запобігання розкраданню електричної енергії.

5.2.3. Задовольняючи позов ФОП Пономаренко І.І., суд першої інстанції на підставі оцінки наявних у матеріалах справи фотокопій пломби-індикатора М 7010 763 зазначив, що вони не підтверджують факт втручання споживача в роботу засобу обліку електричної енергії, оскільки не відбулось безповоротного зміщення магнітної суспензії індикатора з порушенням її початкової геометрії, зокрема, розмірів, форми та симетрії.

5.2.4. Натомість апеляційний господарський суд вказав, що факт відсутності спрацювання пломби - індикатора дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів М 7010763 неможливо встановити, спираючись лише на фотознімки та пояснення позивача.

5.2.5. Тобто спірним питанням під час розгляду цієї справи є встановлення факту спрацювання (пошкодження) пломби-індикатора споживача під дією постійного (змінного) магнітного поля або встановлення факту відсутності такого впливу.

Зі змісту судових рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Тобто для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити факт спрацювання (пошкодження) індикатора впливу постійного (змінного) магнітного поля №М7010763.

Суд касаційної інстанції відзначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, які достовірно встановлені господарським судом.

Отже, за умови існування між сторонами спору про пошкодження пломби-індикатора та суперечності наявних у матеріалах справи доказів, для правильного вирішення справи необхідним є достовірне встановлення факту наявності або відсутності впливу на пломбу-індикатор, передану на зберігання споживачу, зокрема, за допомогою застосування спеціальних знань з електротехнічної галузі. Натомість, суд апеляційної інстанції ухвалив постанову без з'ясування таких фактичних обставин справи, що призвело до передчасних висновків про відмову позивачу у задоволенні позову.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частин 3, 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

6.2. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

6.3. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, зокрема, й розглянути питання про можливість призначення експертизи, та відповідно до норм чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами такого розгляду.

7. Судові витрати

7.1. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судового витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.