Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Фізичної особи - підприємця

Деревянка Євгенія Ігоревича - не з'явився,

Головного управління Держгеокадастру

у Харківській області - не з'явився,

Барвінківської районної державної

адміністрації Харківської області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Деревянка Євгенія Ігоревича

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 (у складі колегії суддів: Істоміна О.А. (головуючий), Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.)

у справі № 922/2397/16

за позовом Фізичної особи - підприємця Деревянка Євгенія Ігоревича

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області,

про поновлення договору оренди землі,

У липні 2016 року Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Деревянко Є.І. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про поновлення договору оренди землі від 13.01.2006 (далі - Договір оренди), в якому просив визнати укладеною з 01.01.2016 додаткову угоду до Договору оренди, зареєстрованого у Барвінківському районному відділу реєстрації земель по Мечебилівській сільській раді 03.02.2006 за № 040668400001, у редакції пункту 1 проекту додаткової угоди, відповідно до якої сторони домовилися поновити термін дії Договору оренди земельних ділянок, кадастровий № 6320484000:04:000:0091, № 6320484000:04:000:0092, на 15 років на тих самих умовах за винятком розміру орендної плати, а саме: у розділі 9 "Орендна плата" цього Договору слова та цифри "щорічно 0,75 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки" замінити на "щорічно 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Позов обґрунтовано тим, що позивач як орендар земельної ділянки має право на поновлення дії Договору оренди і в порядку, передбаченому частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки завчасно повідомив орендодавця про свій намір та надав усі необхідні документи, і в порядку, передбаченому частиною 6 цієї норми, з огляду на те, що після закінчення дії Договору оренди, за відсутності заперечення орендодавця про поновлення цього Договору продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, тому Договір оренди вважається поновленим в силу закону. Проте відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2017 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач не надав доказів звернення до ГУ Держгеокадастру із вимогою продовжити Договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах, і відповідну додаткову угоду в строк, установлений законом укладено не було, тому немає підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі саме на умовах, запропонованих позивачем (зі зміною таких істотних умов як строк дії договору та розмір орендної плати). Крім того, суди зазначили, що відповідач не відмовив позивачеві в укладенні додаткової угоди на умовах попереднього Договору, як і не зволікав з її укладенням, тому порушення, передбаченого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", права позивача на пролонгацію договору не встановлено.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2017 року ФОП Деревянко Є.І. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, а справу направити на новий розгляд.

Касаційну скаргу ФОП Деревянко Є.І. обґрунтовує неналежною оцінкою судом апеляційної інстанції обставин справи щодо обґрунтованості заявлених вимог про поновлення договору оренди землі. Зокрема, позивач зазначає, що своєчасне повідомлення відповідача про намір продовжити дію договору та подання необхідного пакета документів, а також належне виконання умов договору є підставою для поновлення Договору оренди відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на подану касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру зазначило, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, з наданням належної оцінки всім поданим сторонами доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи.

Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області (далі - Барвінківська РДА) не скористалася передбаченим процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій у справі установлено, що 13.01.2006 між Барвінківською РДА та приватним підприємцем Деревянко Є.І. укладено Договір оренди земельної ділянки, загальною площею 61,4481 га для сільськогосподарського використання на строк до 01.01.2016 включно, з установленням орендної плати в розмірі 0,75 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на 01.01.2006 становила 572 904,90 грн. Відповідно до пункту 8 цього Договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення Договору оренди на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору оренди письмово повідомити орендодавця про намір продовжити чи припинити його.

Причиною виникнення спору між сторонами у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для поновлення Договору оренди.

Законом України "Про оренду землі" (161-14) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1- 5 статті 33 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

За змістом статей 319, 626 ЦК реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою (частини 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом частин 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

В обох із зазначених випадків поновлення договору оренди землі, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", обов'язковим є укладення додаткової угоди.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що з пропозицією поновити дію договору оренди землі та з проектом додаткової угоди про поновлення такого договору позивач звернувся до закінчення строку дії Договору оренди, як це передбачено його умовами, тобто до виникнення підстав для автоматичної пролонгації договору. Однак як свідчить офіційна переписка між сторонами з приводу поновлення дії Договору, позитивного рішення з цього питання прийнято не було з огляду на недосягнення між сторонами згоди щодо таких істотних умов Договору як строк його дії та розмір орендної плати. При цьому позивач, надавши проект додаткової угоди, фактично запропонував інші умови, домовленості щодо яких сторони не досягли.

Також судами установлено, що відповідач не відмовляв позивачеві в укладенні додаткової угоди, а також не встановлено обставин зволікання в її укладенні, оскільки всі відповіді було направлено відповідачем на адресу позивача у місячний строк із дня відповідного звернення останнього, з аргументованим посиланням на певні недоліки при оформленні документів та зауваження щодо розміру орендної плати.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт не звернення позивача з пропозицією про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, а отже і не підтвердження юридичного факту поновлення такого договору на умовах попереднього договору у строк, встановлений законом, дійшли обґрунтованого висновку, що право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору не було порушено.

У сукупності оцінивши надані сторонами докази, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Деревянка Євгенія Ігоревича залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 922/2397/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.