905/3166/16 Про визнання договору відступлення права вимоги недійсним - 28.11.2017 Прийняття

Департамент міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області (Позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "АзовПерсоналСервіс" (Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір Сервіс" (Відповідач-2) про визнання договору про відступлення права вимоги від 17.10.2016 (далі-Договір) недійсним.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.01.2017 (судді: Кучерява О.О., Кротінова О.В. Левшиній Г.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Суд дійшов висновку, що при укладанні оспорюваного договору сторони фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішення суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, тому договір про відступлення права вимоги від 17.10.2016 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 (судді: Стойко О.В., Марченко О.А., Татенко В.М.) рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2017 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області про визнання договору про відступлення права вимоги від 17.10.2016 недійсним - відмовлено.

Колегія суддів визнала, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки підстав до визнання його недійсним не встановлено, право або законні інтереси позивача спірний Договір не порушує.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" в особі Голови ліквідаційної комісії Нехрещенюка О.Ф. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Скаржник доводить, що оспорюваний правочин порушує його права та інтереси як кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "АзовПерсоналСервіс", оскільки спрямований на ухилення боржника від виконання судових рішень, вважає, що такий правочин впливає на можливість реального задоволення його вимог до боржника, встановлених судовими рішеннями.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліна С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" в особі Голови ліквідаційної комісії Нехрещенюка О.Ф. прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2017.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2017, у зв'язку з призначення Бакуліної С.В. суддею Верховного Суду та відпусткою судді Ходаківської І.П., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Яценко О.В. - головуючий, Поляк О.I., Данилова М.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 строк розгляду справи продовжено та розгляд відкладено на 28.11.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.06.2014 у справі № 905/3512/13, яке набрало законної сили, розірвано договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, будинок 17/25 від 31.08.2010 №1357, загальною площею 1819,90 кв.м, укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс". Скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Наір Сервіс" частини трьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, будинок 17/25, загальною площею 1819, 90 кв.м. (45/100 частки) та зобов'язано її повернути до комунальної власності.

17.10.2016 року між відповідачами був укладений договір про відступлення права вимоги (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого відповідач-1 передає відповідачу-2 належне йому право вимагати від позивача повернення грошових коштів сплачених відповідачем-1 за договором купівлі-продажу 45/100 частини окремої триповерхової нежитлової будівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, 17/25, №1357 від 31.08.2010 (був розірваний на підставі рішення господарського суду донецької області від 03.06.2014 у справі № 905/3512/13), з урахуванням проведених поліпшень предмета договору купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010 в період його знаходження у відповідача-1, що станом на 03.06.2010 складає 7 964 971,00 грн., а відповідач-2 приймає вказане право вимоги, що належить відповідачу-1. Також відповідач-1 передає відповідачу-2 право вимоги від позивача повернення судового збору по справі №905/1290/16, що знаходиться на розгляді господарського суду Донецької області в розмірі 89 531,12 грн.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що з моменту укладення даного Договору відповідач-2 набуває всіх прав відповідача-1 відносно вимоги до позивача щодо повернення грошових коштів в розмірі 7 964 971,00 грн. за 45/100 частини окремої триповерхової нежитлової будівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, 17/25 з урахуванням проведених поліпшень даної будівлі, а також 89 531,12 грн. судових витрат за розгляд справи № 905/1290/16.

Згідно п. 2.1 Договору, за передане право вимоги відповідач-2 сплачує відповідачу-1 суму в розмірі 8 054 502,12 грн. протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту пред'явлення останнім відповідної письмової вимоги, направленої відповідачу-2 рекомендованим листом. Зазначений строк розраховується з моменту отримання відповідачем-2 вказаної вимоги.

Відповідачем-1 18.10.2016 було направлене позивачу повідомлення про відступлення права вимоги з 17.10.2016.

Предметом позову є визнання недійсним зазначеного Договору про відступлення права вимоги від 17.10.2016 з підстав невідповідності його чинному законодавству, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 513- 514 ЦК України.

За змістом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку предметом Договору є право кредитора вимагати компенсацію вартості майна, що виникло через обов'язок повернути це майно.

Касаційна інстанція вважає, що оскільки Відповідачем-1 було уступлено право вимоги за грошовим зобов'язанням, зміна оспорюваним договором отримувача грошових коштів не має суттєвого значення для боржника, тому договір не суперечить закону.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи скарги по суті зводяться до твердження про недобросовісність Відповідача-1 щодо виконання зобов'язань, зокрема встановлених судовими рішеннями, що однак не доводить порушення норм матеріального права при вчиненні оспорюваного правочину, тому на правильність правових висновків суду апеляційної інстанції не впливає, спрямоване на встановлення інших обставин справи, пов'язаних із наявністю у Відповідача-1 зобов'язань перед скаржником, що виходить за межі касаційної перевірки оскаржуваних судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" в особі Голови ліквідаційної комісії Нехрещенюка О.Ф. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 залишити без задоволення.