910/3069/17 Про визнання незаконним та скасування рішення міської ради Про передачу публічному акціонерному товариству земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення - 28.11.2017 Прийняття

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 689/1693 (ra0689023a-16) "Про передачу публічному акціонерному товариству "Укрпромтеплиця" земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва, а також про скасування зазначеного рішення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №910/3069/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Заступник прокурора міста Києва з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2017 (головуючий: суддя Бакуліна С.В., судді: Поляк О.І., Ходаківська І.П.) у справі №910/3069/17 касаційна скарга Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 09.11.2017 Вищий господарський суд України відклав розгляд справи.

Згідно Указу Президента України № 357/2017 від 10.11.2017 (357/2017) суддю Бакуліну С.В. призначено суддею Верховного Суду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.11.2017 № 08.03-04/6068 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 910/3069/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В., судді - Кравчук Г.А., Поляк О.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів.

Публічне акціонерне товариство "Укрпромтеплиця" та Київська міська рада у письмових запереченнях та відзиві на касаційну скаргу просили оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 28.11.2017 з'явився прокурор, представники відповідача та третьої особи.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 689/1693 (ra0689023a-16) "Про передачу публічному акціонерному товариству "Укрпромтеплиця" земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Укрпромтеплиця" для будівництва багатоповерхових житлових будинків (у тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва (п.1 рішення); передано Публічному акціонерному товариству "Укрпромтеплиця" в оренду на 6 років земельну ділянку площею 3,1131 га (кадастровий номер 8000000000:72:263:0002) для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва (п.2 рішення).

Звертаючись до суду з даною позовною заявою, прокурор обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що земельна ділянка була передана за відсутності плану зонування або детального плану території, яка повинна бути затверджена відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) ; що спірну земельну ділянку відведено без врахування містобудівної документації; що при прийнятті спірного рішення цільове призначення спірної ділянки (земельна ділянка відноситься до земель промисловості) не змінено та не переведено її до земель житлової і громадської забудови.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" рішення з питань та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими, районними, обласними радами та їх виконавчими органами, місцевими державними адміністраціями міст Києва та Севастополя в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури (п. 7 ст. 1 Закону України "Про основи містобудування").

Згідно зі ст.ст. 20, 21 Закону України "Про основи містобудування" регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства. Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та планів земельно-господарського устрою.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Приписами ст.ст. 123 та 124 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 29.12.2011 №1041/7277 (ra1041023-11) "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Укрпромтеплиця" на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення".

Рішенням Київської міської ради від 20.12.2016 № 681/1685 (ra0681023a-16) "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Народного ополчення, Ернста, Івана Пулюя, вздовж річки Совки та верхнього каскаду Совських ставків у Солом'янському районі м. Києва" внесені зміни до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 (ra0518023-13) "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" та затверджено детальний план територій в межах вулиць Народного ополчення, Ернста, Івана Пулюя, вздовж річки Совки та верхнього каскаду Совських ставків у Солом'янському районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників як основа визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови, розташування червоних ліній вулиць і доріг та ландшафтної організації місцевості.

20.12.2016 Київською міською радою прийнято рішення № 689/1693 (ra0689023a-16) "Про передачу публічному акціонерному товариства "Укрпромтеплиця" земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва.

Крім того, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в листі від 07.03.2017 № 055-4249 зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:263:0002 потрапляє в межі детального плану території в межах вул. Народного Ополчення, Ернста, Івана Пулюя, вздовж річки Совки та верхнього каскаду Совських ставків у Солом'янському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 681/1685 (ra0681023a-16) .

Також господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що в матеріалах проекту землеустрою міститься лист КО "Інститут генерального плану м. Києва" від 29.08.2011 № 01-1429, з якого вбачається, що до генерального плану розвитку міста Києва вносились зміни щодо функціонального призначення земельної ділянки на вул. Петра Радченка, 27-29 на житлову багатоповерхову забудову; висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2012 №12-0116-В, яким погоджено відведення земельної ділянки для будівництва житлових будинків.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Переглядаючи справу у повному обсязі за приписами ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 689/1693 (ra0689023a-16) "Про передачу Публічному акціонерному товариству "Укрпромтеплиця" земельної ділянки для будівництва багатоповерхових житлових будинків (в тому числі соціальне житло, доступне та інше) з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Петра Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва" відповідає вимогам чинного законодавства.

Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками останніх про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

В силу приписів ст. - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 910/3069/17 відсутні.