Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2017 року у справі Господарського суду Житомирської області за позовом ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" до Приватного акціонерного товариства закритого типу "Фаворит Компані" про стягнення суми,

У квітні 2017 року ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" (далі - позивач) звернулось до Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 2762544 гривень 00 коп. штрафних санкцій згідно договору купівлі-продалу майнових прав № 050913.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року з метою забезпечення позову ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" накладено арешт на майно ПрАТ "Фаворит Компані", належне йому на праві власності (реєстраційний номер запису про право власності № 815719), - цілісний майновий комплекс (15 будівель згідно переліку) загальною площею 6685, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, с. Галіївка, вул. Заводська, буд. 20, в межах суми 2762544 гривні 00 коп.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2017 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, - ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року задоволено.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року скасовано.

Прийнято нове рішення.

У задоволенні заяви ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" від 20 квітня 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2017 року, провадження за поданою апеляційною скаргою припинити.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову у даній справі, місцевий господарський суд виходив з обгрунтованості доводів позивача про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків та не бажає повертати борг, що свідчить про те, що останній намагатиметься відчужити належне йому майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 6685,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 20, с. Галіївка, Чуднівського району Житомирської області, що зробить неможливим виконання рішення суду. Крім того, згідно даних ЄДРЮОФО та ГФ, розміщених у відкритому доступі за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch щодо ПАТ "Фаворит Компані" код ЄДРПОУ 13579674, містяться "Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу)" у розмірі 50 гривень. Зазначив, що вказаної суми недостатньо для задоволення вимог, заявлених у позові - 2762544 гривень 00 коп., та з урахуванням положень ст. 144 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що статутний капітал відповідача в грошовому еквіваленті є недостатнім для гарантування інтересів кредитора (позивача), у зв'язку із чим виконання майбутнього рішення у цій справі може бути утруднене чи неможливе.

Втім суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК (1798-12) підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що нерухоме майно, щодо якого виник спір, є майном, переданим в іпотеку ПАТ "Банк Форум" у забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 1-0008/13/16-KL від 12 вересня 2013 року та за кредитним договором № 1-0012/13/16-KL від 4 жовтня 2016 року, укладеними з ПрАТ "Фаворит Компані", за іпотечним договором №1-0377-13-11-ІЗ від 4 жовтня 2013 року, нотаріально посвідченим за реєстровим № 10506, предметом якого є:

- цілісний майновий комплекс загальною площею 6685,9 кв.м., який складається з: насосна літ. "1-1", цегла, площею 25,0 кв.м., компресорна літ. "К-1", цегла, площею 302,2 кв.м., котельна літ. "М-2", залізобетонні панелі, площею 940,0 кв.м., насосна артсвердловина літ."Н-1", цегла, площею 19,0 кв.м., складські приміщення літ "З-1", цегла, площею 462,8 кв.м., головний виробничий корпус літ. "П-2", цегла, площею 2234,5 кв.м., будинок водопостачання літ. "Р-1", цегла, площею 22,9 кв.м., надвірний туалет літ. "О-1", цегла, площею 105,2 кв.м., прохідна "А-1", цегла, площею 51,1 кв.м., відділення миття автомобілів та видачі сировини літ. "Б-1", цегла, площею 126,2 кв.м., адміністративно-побутовий корпус літ. "В-1", цегла, площею 888,4 кв.м., гараж літ. "Г-1", шлаконабивні, площею 463,5 кв.м., прохідна № 2 літ. "Д-1", цегла, обкл.цеглою, площею 52,7 кв.м., склад літ. "Ж-1", цегла, площею 946,3 кв.м., оперативна літ "Є-1", цегла, площею 46,1 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Галіївка Чуднівського району Житомирської області, вул. Заводська № 20, який належить іпотекодавцю ПрАТ "Фаворит Компані" (код ЄДРПОУ 13579674) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 26 квітня 2013 року.

На вказане майно за іпотечним договором накладено заборону відчуження у 2013 році, яку зареєстровано в реєстрі за № 10507.

Частиною 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала порушує права заявника апеляційної скарги, який є іпотекодержателем спірного майна та у відповідності до умов договору п. 6.1 іпотечного договору має право на позасудовий порядок звернення стягнення на спірне майно.

Встановлено, що ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" звернулося з позовом про стягнення 2762544 гривень 00 коп. штрафу у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу майнових прав №050913 від 5 вересня 2013 року, умови якого не містять будь-яких умов щодо забезпечення виконання зобов'язань за цим договором іпотекою.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову вказаним вимогам не відповідає з огляду на те, що не містить зазначення того, в чому саме полягає ймовірність та обгрунтованість припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що призведене до утруднення виконання рішення суду.

За таких обставин, вірно застосувавши норми ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд дійшов юридично правильного висновку про необгрунтованість вжиття місцевим господарським судом заходів забезпечення позову та підставно скасував ухвалу суду.

Враховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2017 року - без зміни.