925/260/17 Про стягнення заборгованості та санкцій за користування земельною ділянкою комунальної власності - 09.11.2017 Прийняття

Черкаська міська рада звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до ПП "Добробут-Черкаси" про стягнення 85 834,60 грн. заборгованості та санкцій за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.04.2017 (суддя Скиба Г.М.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача ґрунтуються лише на припущеннях та загальних розрахунках очікуваних платежів, хоча договір оренди землі тривалий час не укладався з вини позивача. Крім того, позивач не спростував належними доказами проведені відповідачем оплати за землю, що підтверджуються платіжними дорученнями.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у складі: Станіка С.Р., Гончарова С.А., Куксова В.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Черкаська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ПП "Добробут-Черкаси" заборгованість в сумі 20 997,46грн. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що рішенням Черкаською міської ради № 4-62 від 04.10.2007 ПП "Добробут-Черкаси" надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 3212 м2 по бульв. Шевченка, 202 в м. Черкаси під розміщення та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового буднику.

Рішенням Черкаською міської ради № 5-1149 від 16.09.2010 ПП "Добробут-Черкаси" надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 3212 м2 по бульв. Шевченка, 202 в м. Черкаси під розміщення та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового буднику.

14.11.2012 між Черкаською міською радою (орендодавець) та ПП "Добробуд-Черкаси" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішень Черкаською міської ради № 5-1149 від 16.09.2010 та від 04.10.2007 № 4-62 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 202 (п. 1 Договору). Державна реєстрація договору проведена 05.08.2013, номер запису № 2005859.

Згідно п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 3 212 кв. м. під розміщення та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями.

За функціональним використанням ділянка віднесена:

- на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним будівництвом;

- після завершення будівництва - до категорії земель змішаного використання (землі житлової забудови та комерційного використання).

Згідно п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:

- землі під поточним будівництвом - 730 408, 80 грн.;

- землі житлової і громадської забудови - 146 0817, 60 грн.;

- 1 м2 земель комерційного використання - 1137, 00 грн.

Відповідно до п. 9 Договору, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється:

- у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього Договору платіж 21912 грн. - землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво, на нормативний термін будівництва, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію;

- у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього Договору платіж 14608,00 грн. - землі житлової і громадської забудови;

- у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього Договору платіж 34, 00 грн. - за 1 кв.м. земель комерційного використання.

Пунктом 13 Договору визначено, що умови цього договору про розмір орендної плати переглядаються у разі, зокрема, проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься шляхом внесення відповідних змін та доповнень до цього Договору.

З 05.08.2013, тобто, з початку дії Договору, розмір орендної плати становив 1 217,33 грн. на місяць, що становить 1% від грошової оцінки землі для земель житлової і громадської забудови (14 608, 00 грн./12 = 1217,33 грн. щомісяця).

Позивач, звертаючись з позовом, зазначив, що розмір орендної плати був змінений у зв'язку з внесеннням змін до ст. 288 Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.04.2014, відповідно до яких розмір орендної плати не може бути меншим 3-х відсотків від грошової оцінки землі.

Оскільки відповідно до п. 5 Договору грошова оцінка земельної ділянки для земель житлової і громадської забудови становить 1 460 817,60 грн., то розрахунок вказаної суми (виходячи із 3% від грошової оцінки землі) наступний: 1 460817,60 х 3% /12 = 3 652,04 грн.

Таким чином, з 01.04.2014 розмір орендної плати має становити 3 652,04 грн. щомісячно (що складає 3% від грошової оцінки землі).

З 01.01.2015, у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,249) розмір орендної плати становив 4 561,40 грн. у місяць (3652,04 х 1,249 = 4561,40).

З 01.01.2016, у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,433) розмір орендної плати становить 6536,49 грн. у місяць (4561,40 х 1,433 = 6536,49).

З 05.08.2013, тобто з дати державної реєстрації Договору, по 31.12.2016 (останній звітний місяць) за грошовими зобов'язаннями, передбаченими умовами Договору, позивачем відповідачу було нараховано: 175 624, 63 грн. орендної плати згідно пункту 9 Договору, а також 42 155, 08 грн. упущеної вигоди (не отриманого прибутку) за період користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення про надання земельної ділянки до дати набрання чинності Договору, тобто, з 16.09.2010 по 04.08.2013, що передбачено підпунктом "і" пункту 31 Договору.

Позивачем приведено розрахунок розміру упущеної вигоди:

- дата рішення про надання земельної ділянки - 16.09.2010.

- дата набуття чинності договору - 05.08.2013.

Розмір орендної плати в рік - 14 608,00 грн. (п. 9 Договору).

Розрахунок:

Вересень 2010 року (за 15 днів з 16 по 30 число) - 4598,55 грн. (14608,00 : 12 : 30 х 15 = 608,67);

Жовтень - грудень 2010р. (за 3 місяці) - 3652,00 грн. (14608,00 : 12 х 3 = 3652,00);

Січень - грудень 2011р. (за 12 місяців) - 14608,00 грн.

Січень - грудень 2012р. (за 12 місяців) - 14608,00 грн.

Січень - липень 2013р. (за 7 місяців) - 8521,33 грн. (14 608,00 : 12 х 7 = 8521,33 грн.);

Серпень 2013р. (за 4 дні з 1 по 4 число) - 157,07 грн. (14 608,00 : 12 :31 х4= 157,07 грн.).

Разом : 608,67 + 3652,00 + 14608,00 + 14608,00 + 8521,33 + 157,07 = 42155, 08 грн.

Всього за двома грошовими зобов'язаннями позивачем нараховано 217 779, 71 грн. орендної плати (175624,63 грн. + 42155,08 грн. = 217779,71 грн.).

Відповідач за цей період користування земельною ділянкою сплатив позивачу лише 133 941,84 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 83 837,87 грн. (217 779, 71 грн. - 133 941,84 грн. = 83 837,87 грн.).

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ПП "Добробуд-Черкаси" 83 837,87 грн. - заборгованості, з яких 42 155,08 грн. - упущена вигода, 41 682, 79 грн. - заборгованість по орендній платі за Договором та 1 996, 73 грн. - пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 42 155, 08 грн. упущеної вигоди згідно п.п. "і" п. 31 Договору, оскільки рішення про надання відповідачу в оренду земельної ділянки було прийнято 16.09.2010, однак, договір про оренду був укладений лише 05.08.2013, судом першої інстанції було зазначено наступне.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною: матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції зазначив про те, що вимоги позивача в частині стягнення суми упущеної вигоди ґрунтуються лише на припущеннях та загальних розрахунках очікуваних платежів, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вчинення позивачем дій, спрямованих на укладання договору оренди з відповідачем раніше за дату підписання та реєстрації наведеного договору та відмовив у позові в цій частині.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 41 682, 79 грн. (83 837,87 грн. - 42 155, 08 грн.) заборгованості по сплаті орендних платежів згідно п. 9 Договору, мотивованої тим, що відповідач сплачував орендну плату без урахування змін, внесених до Податкового кодексу України (2755-17) , щорічної індексації грошової оцінки землі судом першої інстанції було зазначене наступне.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

Згідно ст. 23 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до п. 36 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.04.2014), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 288.5. Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції чинній станом на 01.04.2014), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України (в редакції чинній станом на 01.04.2014), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно п. п. 288.5.2. п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України (в редакції чинній станом на 01.04.2014), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Посилаючись на те, що вищевказані приписи визначають нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі, і в той же час, передбачають підставу для перегляду встановленого розміру орендної плати у випадку не відповідності такого приписам Податкового кодексу України (2755-17) , а після виявлення позивачем невідповідностей умов договору оренди вимогам чинного законодавства України, останній не був позбавлений можливості звернутися до відповідача із пропозицією про внесення змін до договору оренди та приведення його у відповідність до норм Податкового кодексу України (2755-17) , чого позивачем не було зроблено, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові в цій частині.

Суд також відмовив у задоволенні вимоги позивач про стягнення пені, зазначивши, що вони є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди від 14.11.2012, а в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 83 837,87 грн. відмовлено.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, Черкаська міська рада зазначила, що судом першої інстанції серед іншого не взято до уваги розрахунок заборгованості, зроблений департаментом фінансової політики Черкаської міської ради з урахуванням отриманого відповідачем 19.02.2015 дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 20 997, 46 грн. При цьому, в прохальній частині апеляційної скарги позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 20 997, 46 грн. (при тому, що в позовній заяві заявлено до стягнення 85 834,60 грн.)

Апеляційна інстанція, переглянувши рішення місцевого господарського суду, не надала оцінки вимозі позивача, викладеній в апеляційній скарзі, щодо задоволення позову в сумі 20997,46 грн. (Розрахунок Департаменту фінансової політикм Черкаської міської ради від 18.04.2017).

В касаційній скарзі також міститься прохання рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ПП "Добробут-Черкаси" заборгованість в сумі 20 997,46 грн.

Касаційна інстанція позбавлена можливості розглянути згадану вимогу касатора та надавати їй оцінку, оскільки вона не була предметом розгляду апеляційної інстанції, а в силу ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції при перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не взяв до уваги, що за змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Таким чином, без з'ясування правовідносин сторін з огляду на положення вищенаведеного законодавства, без оцінки умов договору оренди щодо можливості зміни розміру орендної плати, без врахування правових висновків Верховного Суду України щодо можливості чи неможливості стягнення орендної плати без внесення змін до договору оренди землі,суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції щодо відмови в позові.

З огляду на те, що в силу статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити частково.

Постанову від 15.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/260/17 господарського суду Черкаської області скасувати; справу № 925/260/17 направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.