904/8564/16 Про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу - 09.11.2017 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ) про стягнення: 26 006 577,74 грн. основного боргу, 10 046 015,40 грн. пені, 1 148 917,91 грн. - 3 % річних, 5 528 024,47 грн. інфляційних втрат та 4 483 875,19 грн. - 7% штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 (суддя Мартинюк С. В.) провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 26 006 577,74 грн припинено.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" пеню в розмірі 183 608,81 грн., суму 3 % річних в розмірі 19 672,38 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 746,59 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи спільні протокольні рішення, про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором які виникли на підставі договору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 (судді: Кощеєв І.М., Євстигнеєв О.С., Чус О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 залишено без зміни.

Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, процентів річних та інфляційних скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, вимоги позову в цій частині задовольнити.

Скаржник доводить, що висновки судів щодо зміни протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за послуги з транспортування природного газу порядку і строків проведення розрахунків за договором не відповідають нормам ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, оскільки такими протокольними рішеннями не змінювалися умови договору, тому з огляду на факт прострочення виконання зобов'язання з оплати послуг балансування природного газу, суди неправомірно відмовили в стягненні нарахованих відсотків річних, інфляційних та пені.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліна С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судові рішення перевіряються касаційною інстанцією в межах доводів касаційної скарги, зокрема, що стосується підстав для стягнення заявленого розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки в решті скаржник просить оскаржуване судове рішення залишити без зміни.

Судом встановлено, що 17.12.2015 р. між ПАТ "Укртрансгаз" ( Оператор ) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" ( Замовник ) було укладено Договір транспортування природного газу № 1512000702, відповідно до п. 2.1. якого, Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу ( далі - послуги ) на умовах, визначених у цьому договорі, Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Між сторонами укладено спільні протокольні рішення, про організацію взаєморозрахунків, за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 9/убг від 05.12.2016 року,, № 10/убг від 05.12.2016 року, № 11/убг від 05.12.2016 року, № 12/убг від 05.12.2016 року, № 13/убг від 05.12.2016 року, № 14/убг від 05.12.2016 року,№ 38 від 20.01.2017 року,№ 193 увід 17.01.2017 року.

Предметом вказаних спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку за договором № 1512000702 від 17.12.2015 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) .

Зі змісту вказаних спільних протокольних рішень вбачається, що сторони дійшли згоди про те, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Таким чином, слід погодитися з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Положеннями ч. 1 ст. 230, ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зокрема, у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких, зазвичай, визначається обліковою ставкою Національного банку України та не може перевищувати подвійної облікової ставки, що діяла у відповідний період.

Відповідно до п. 13.5. договору, у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначено вище, враховуючи підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також те, що для застосування санкцій, передбачених умовами договору, стягнення 3% річних та інфляційних втрат, необхідно щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями, касаційна інстанція визнає правомірними висновки, що за заявлений Позивачем період, задоволенню підлягає пеня в розмірі 183 608,81 грн., а в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Обов'язковою умовою для застосування відповідальності за неналежне виконання особою взятих на себе грошових зобов'язань, а також 3% річних та інфляційних втрат є наявність прострочення боржником виконання такого зобов'язання.

На підставі ст. 625 ЦК України, Позивачем нараховано Відповідачу 3 % річних в розмірі 1 148 917,91 грн. за період з 01.02.2016 р. по 23.12.2016 р. та інфляційні в розмірі 5 528 024,47грн. за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року.

Разом з тим, касаційна інстанція погоджується з висновками господарського суду про відсутність підстав для нарахування інфляційних за вищезазначений період, у зв'язку із підписанням спільних протокольних рішень, якими змінено строки виконання боржником зобов'язань, відповідно сума 3% річних складає 19 672,83 грн.

Доводи касаційної скарги судом відхиляються, оскільки правильності правових висновків не спростовують, зводяться до їх заперечення на підставі тлумачення норм права без огляду на встановлені обставини, що стосуються спільних протокольних рішень, що є намаганням встановити інші обставини, а відтак виходить за межі касаційної перевірки оскаржуваних судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 108, - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 904/8564/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни.