923/1213/16 Про відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян - 08.11.2017 Прийняття

У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - відповідач) про стягнення 111 963, 98 грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян від 04.04.2016 № 651200-222/16.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.04.2017 у справі № 923/1213/16 (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 111 963,98 грн. боргу та судовий збір.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (судді: Діброва Г.І. - головуючий, Принцевська Н.М., Лисенко В.А.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 48, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач посилається на відсутність бюджетних асигнувань на компенсацію витрат за надання комунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2016 між сторонами укладено договір про відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян № 651200-222/16 (далі - договір), за умовами якого позивач на пільгових умовах надає телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонплата за користування телефоном) громадянам Цюрюпінского (нова назва - Олешківського) району, які мають пільги відповідно до чинного законодавства України, а відповідач фінансує протягом поточного року витрати позивача за надані пільги з телекомунікаційних послуг шляхом безпосереднього перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Умовами п. 3.1 п. п. 3.1.2 договору встановлено, що позивач зобов'язується надавати відповідачу щомісячно: до 5-го числа місяця наступного за звітним періодом акт виконаних робіт, з вказаною сумою, яка підлягає компенсації, де окремим рядком зазначені додаткові роботи, якщо вони мали місце та поіменні списки громадян по категоріям пільг, що користуються пільгами відповідно; в останній робочий день місяця акти звірки розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою № 3-пільга "Акти звірки розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги", затверджені наказом Мінпраці та соціальної політики України від 28.03.2003 № 83, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 (117-2003-п) ;

Пунктом 8.1 договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 та одночасно на підставі ст. 631 ЦК сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2016 та вважаються пролонгованими до проведення остаточних розрахунків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на виконання умов договору та ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" у період з 01.01.2016 по 01.09.2016 надавалися телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян на території Олешківського району на загальну суму 111 963,98 грн., про що свідчать надані розрахунки та підписані сторонами акти звіряння розрахунків.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ № 256 від 04.03.2002 (256-2002-п) (далі - Порядок) передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Пунктом 8 Порядку передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та ст. ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст. 202 ГК України, яка кореспондується зі ст. 599 ЦК України, визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання з надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Олешківського району у січні-вересні 2016 року позивачем виконане у повному обсязі, тоді як відповідачем грошові зобов'язання в сумі 111 963,98 грн. з оплати вартості виконаних робіт виконані не були.

У свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на обставину відсутності відповідного бюджетного фінансування на відшкодування витрат на пільги з телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим, на думку відповідача, строк виконання його обов'язку щодо оплати позивачу вартості виконаних робіт ще не настав.

У той же час приписами ч. 2 ст. 218 ГК України, ч. 2 ст. 617 ЦК України та з огляду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Викладене узгоджується з і з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням викладеного оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 617 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 18.04.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №923/1213/16 залишити без змін.