912/1008/17 Про стягнення заборгованості на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян - 07.11.2017 Прийняття

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кіровоградської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради (далі - Управління) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 379 704,59 грн. на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017 у справі № 912/1008/17 (суддя Наливайко Є.М.) позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 (колегія суддів у складі: Кощеєв І.М. - головуючий, Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017 у справі № 912/1008/17 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 912/1008/17, Управління звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Управління до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.11.2017 о 10 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу відповідача, який надійшов до Вищого господарського суду України 27.10.2017, позивач проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

07.11.2017, до початку судового засідання, до Вищого господарського суду України від відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність його представника.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. - 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ПАТ "Укртелеком" є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статуту та внутрішніх актів ПАТ "Укртелеком".

Згідно з п. 2.2.1 статуту ПАТ "Укртелеком" одним з основних видів його діяльності є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі, послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку, радіозв'язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 28.09.2006 № 384 ПАТ "Укртелеком" включено до Реєстру Операторів, провайдерів телекомунікацій за № 74.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ПАТ "Укртелеком" у 2016 надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, які проживають на території міста Олександрія Кіровоградської області.

Також ПАТ "Укртелеком" були надані Управлінню, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою № 2-пільга.

Проте, витрати ПАТ "Укртелеком", понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 Управлінням не були відшкодовані, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 379 704,59 грн.

Позивачем неодноразово направлялись листи Управлінню з вимогами щодо необхідності відшкодування витрат, понесених ПАТ "Укртелеком", внаслідок надання телекомунікаційних послуг громадян на пільгових умовах.

Невідшкодування відповідачем відповідних витрат, понесених позивачем, стало підставою для звернення ПАТ "Укртелеком" з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з п.п 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) .

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: Закон України "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (203/98-ВР) , Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , Закон України "Про прокуратуру" (1697-18) , Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (203/98-ВР) тощо.

Загальні засади фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Статтями 89, 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (256-2002-п) (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у місті Олександрія Кіровоградської області є Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ПАТ "Укртелеком", як оператор телекомунікацій, належним чином виконував свої зобов'язання щодо надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян та кожного місяця направляв відповідачу акти звіряння розрахунків на підтвердження надання телекомунікаційних послуг громадянам та організаціям, що мають пільги.

Враховуючи викладене, встановивши, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались на виконання імперативних законодавчих приписів і те, що відповідач (як уповноважений державою орган) в силу закону має відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про виникнення у Управління обов'язку щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у сумі 379 704,59 грн.

Отже, суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з наведенням відповідного мотивування, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про те, що між сторонами не виникло договірних зобов'язань про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення такого договору, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо з законів України і не залежать від їх волевиявлення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. - 111-5 та ч.ч. 1, 2 ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Право на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Великої Британії").

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Колегія суддів касаційної інстанції, перевіривши повноту доказів, фактичним обставинам даної справи № 912/1008/17, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіривши мотиви, підстави, нормативно-правове обґрунтування оскаржуваних судових актів, беручи до уваги доводи касаційної скарги та враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, дійшла висновку про правильність підстав, на яких ґрунтувалися рішення судів нижчих інстанцій (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96) та, відповідно, про відсутність у суду касаційної інстанції підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017 у справі № 912/1008/17 залишити без змін.