Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Бакуліної С.В. (доповідач),

суддів :

Поляк О.І., Ходаківської І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області

на ухвалу

Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2017

у справі № 927/571/17

Господарського суду

Чернігівської області

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області

про стягнення 272 562,74 грн

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017 у справі № 927/571/17 (суддя Скорик Н.О.) позов задоволено повністю; стягнуто з Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ПАТ "Укртелеком" 272562,74 грн боргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2017 у справі № 927/571/17 (головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкінської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017 у справі № 927/571/15 повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ).

В касаційній скарзі Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області просить скасувати вказану ухвалу апеляційного суду та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Крім того, скаржник просить повністю скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення господарським судами першої інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 2, 4, 22, 23, 32, 42, 48, 81, 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 4, 55 Господарського кодексу України, приписів Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) .

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Сторони не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга належить до часткового задоволення з огляду на таке.

За приписами ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Повертаючи Управлінню соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області його апеляційну скаргу, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що до вказаної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлюються пільги щодо сплати судового збору.

Так, відповідно до п.19 ч.1 вказаної статті Закону України "Про судовий збір" (3674-17) (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (1774-19) , який набрав чинності з 01.01.2017) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

При цьому звільнення від сплати судового збору за приписами вказаної статті не вимагає обов'язкового звернення до суду з відповідним клопотанням та прийняття за наслідками його розгляду пов'язаного з цим судового акта, оскільки таке звільнення здійснюється в силу прямого припису закону. Суд повинен лише пересвідчитися, чи відноситься заявник до числа осіб, яких за законом звільнено від сплати судового збору, за необхідності витребувавши у нього відповідні документи, якщо їх немає у матеріалах справи.

Однак, суд апеляційної інстанції, виносячи оскаржувану ухвалу з посиланням на п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, не перевірив, чи належить Управління до органів, звільнених від сплати судового збору відповідно до п.19 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", та не встановив пов'язаних з цим обставин.

Таким чином, апеляційний суд не дотримався вимог ч.1 ст.4-7 та ч.1 ст. 43 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала господарського суду апеляційної інстанції про повернення скарги підлягає скасуванню, а справа - передачі до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Що стосується доводів касаційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті рішення від 13.07.2017 у цій справі, то суд касаційної інстанції зазначає, що за змістом ст. 107 ГПК України в касаційному порядку можуть переглядатися рішення місцевого господарського суду лише після їх перегляду в апеляційному порядку, а відтак касаційна скарга у вказаній частині розгляду не підлягає.

Керуючись ст.ст.- 111-5, - 111-7, - 111-8, п.3 ч.1 ст.- 111-9, ч.1 ст.- 111-10, ст.ст.- 111-11, - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2017 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2017 у справі № 927/571/17 Господарського суду Чернігівської області скасувати.

Справу № 927/571/17 направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області.