917/1644/16 Про стягнення суми заборгованості за договором розподілу природного газу - 28.09.2017 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2017 року у справі Господарського суду Полтавської області за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення суми,

У жовтні 2016 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - позивач) звернулось до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 1492351 гривні 33 коп., з яких: 112081 гривня 99 коп. 3 % річних, 1250024 гривні 54 коп. нарахованої пені та 130244 гривні 80 коп. втрат коштів від інфляції.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу № 1-02/02/14-Р від 30 грудня 2015 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13 грудня 2016 року позов задоволено частково.

З Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" стягнуто 130244 гривні 80 коп. втрат коштів від інфляції, 112081 гривню 99 коп. 3 % річних, 625012 гривень 27 коп. пені.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 13 грудня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 13 грудня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2017 року в частині відмови у стягненні 625012 гривень 27 коп. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 625012 гривень 27 коп. пені.

Посилається на те, що суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин ст. 233 Цивільного кодексу України, не з'ясувавши усіх обставин, з'ясування яких передбачене зазначеною нормою.

Зазначає, що всупереч вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуване рішення прийняте з врахуванням лише доводів відповідача, що є порушенням вимог ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

Також вказує, що згідно вимог ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30 грудня 2015 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" подало заяву-приєднання № 1-02/02/14-Р до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", у якій зазначило про ознайомлення з умовами типового договору розподілу природного газу та приєднання до його умов з наступними персоніфікованими даними: персональний EIC-код як суб'єкта природного газу - 56ХQ0000XAK0U00A; назва та опис об'єкта - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"; адреса об'єкта: згідно додатку 1; величина приєднаної потужності об'єкта - 70484 куб.м/год; параметри вузла обліку - згідно додатку № 1.

У додатку 3 заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу сторони визначили договірні (планові) обсяги розподілу природного газу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на 2016 рік з визначенням обсягу розподілу природного газу газорозподільними системами за кожен місяць 2016 року.

Таким чином, 30 грудня 2015 року між ПАТ по газопостачанню та газифікацїї "Полтавагаз" та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" укладено публічний договір розподілу природного газу, п. 1.3 якого встановлено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбувається на межі балансової належності об'єкта споживача за п. 3.2 договору.

Згідно із п. 3.3 договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі свої постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газопостачання.

У пункті 5.2 договору встановлено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процесів, передбачених Кодексом газорозподільних систем.

Пунктами 6.1 - 6.4 договору встановлено, що оплата вартості послуги оператора РГМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Відповідно до п.8.2 цього договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що умовами типового договору розподілу природного газу та заяви-приєднання від 30 грудня 2015 року № 1-02/02/14-Р позивачем надані послуги з розподілу природного газу у кількості 4092,856 тис. куб.м., що підтверджується актами приймання-передачі № У0000019481 від 30 квітня 2016 року на суму 3569134 гривень 15 коп., № У0000023216 від 31 травня 2016 року на суму 1755974 гривень 63 коп., № У0000027105 від 30 червня 2016 року на суму 1557296 гривень, № У0000031142 від 31 липня 2016 року на суму 1412974 гривень 26 коп., № У0000035280 від 31 серпня 2016 року на суму 1515292 гривень 45 коп. та, відповідно, рахунками-зобов'язаннями № У0000018138, № У0000019497, № У0000020313, № У0000022187, № У0000024378, надісланими відповідачу згідно фіскальних чеків та описів вкладення УДППЗ "Укрпошта".

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" оплату за послуги з розподілу природного газу не здійснило, у зв'язку з чим у останнього виник борг.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлені до стягнення суми 3 % річних та втрат коштів від інфляції, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині та наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 130244 гривень 80 коп. втрат коштів від інфляції, 112081 гривень 99 коп. 3 % річних.

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" просило стягнути з відповідача також пеню у сумі 1250024 гривні 54 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судами встановлено, що відповідно до п. 8.2 договору розподілу природного газу від 30 грудня 2015 року у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідачем подано заяву про зменшення нарахованої до стягнення суми пені на 90 %, яка обгрунтована тим, що Полтавське обласне комунальне підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є природним монополістом з постачання теплової енергії у Полтавській області, тарифи на яку є регульованими та затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в межах повноважень, визначених законодавством, а тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води були нижче їх собівартості, що призвело до збитковості підприємства.

Крім того, вказує на те, що на підприємстві склалась складна ситуація у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання, а також дебіторським боргом з боку бюджетних установ та організацій, що станом на 1 жовтня 2016 року склав 4757,7 тис. гривень, та населення - 87035,4 тис. гривень.

Також зазначає, що вживав активних заходів щодо врегулювання питання погашення боргу за спірним договором, що підтверджується листами-пропозиціями, надісланими позивачу щодо прийняття виконання зобов'язання шляхом укладання спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів, виділених з державного бюджету на надання пільг, субсидій і компенсацій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 квітня 2016 року відповідач надіслав ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" лист, у якому запропонував провести часткове виконання зобов'язання з оплати послуг з розподілу природного газу за рахунок коштів, виділених з державного бюджету на надання пільг, субсидій.

Крім того, листами від 28 квітня 2016 року та від 13 травня 2016 року відповідач просив позивача погодити прийняття виконання зобов'язань з оплати послуг з розподілу природного газу за рахунок коштів, виділених з державного бюджету на надання пільг і субсидій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є суб'єктом природної монополії з центрального водопостачання теплової енергії у Полтавській області.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18 квітня 2014 року (217-2014-п) "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" (далі - Порядок) встановлено, що у разі коли теплопостачальна або теплогенеруюча організація: здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та самостійно виробляє всю необхідну для цього теплову енергію, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15 - 26 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості: природного газу - на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками; послуг з транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) - на рахунок оператора газотранспортної системи; послуг з розподілу природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на розподіл природного газу з оператором газорозподільної системи) - на рахунок оператора газорозподільної системи; виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води без урахування вартості природного газу - на поточний рахунок теплопостачальної або теплогенеруючої організації;

Відповідно до п. 23 Порядку нормативи перерахування коштів на січень - жовтень 2016 року та січень - лютий 2017 року розраховуються з урахуванням граничного нормативу перерахування коштів на поточний рахунок теплопостачальної або теплогенеруючої організації (Н гран) (у відсотках).

У разі коли в поточному місяці проведено розрахунки з постачальником природного газу із спеціальними обов'язками відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11 січня 2005 року (20-2005-п) , за природний газ, використаний з 1 вересня 2015 року, обсяг перерахування коштів на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками, розрахований відповідно до цього Порядку за нормативами поточного місяця, підлягає зменшенню згідно із п. 24 Порядку.

Таким чином, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використанням, та не може самостійно визначити порядок сплати боргу, яка у нього виникла.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в житловому фонді та державним бюджетним органам за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Таким чином, підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг.

Судами встановлено, що з балансу про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за дев'ять місяців 2016 року вбачається, що непокритий збиток Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" становить 35217 тис. гривень.

Обсяг боргу населення за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води перед відповідачем станом на 1 жовтня 2016 року становить 87035,4 тис. гривень та 4757,7тис. гривень - інших суб'єктів.

Крім того, встановлено, що відповідач з метою погашення боргу звертався до позивача з пропозиціями виконання зобов'язання шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів, виділених з державного бюджету на надання пільг, субсидій і компенсацій у відповідності до Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України № 493/688 від 3 серпня 2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2015 року за № 1007/27452 (z1007-15) , що підтверджується листами № 29.17/1115 від 14 квітня 2016 року, № 29-17/1267 від 28 квітня 2016 року та № 29-17/1376 від 13 травня 2016 року, отриманими позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, вказані листи були залишені без розгляду.

З огляду на викладене, врахувавши наведені обставини, суди дійшли мотивованого висновку про те, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" здійснювало всі залежні від нього заходи з метою уникнення збільшення боргу та, відповідно, нарахування на нього штрафних санкцій.

Також, апеляційним господарським судом встановлено, що після прийняття рішення судом першої інстанції, за участі сторін спору, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11 січня 2005 року "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) , 13 грудня 2016 року, 11 січня 2017 року укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3092, № 3093, № 21, відповідно, на підставі яких здійснено погашення боргу у повному обсязі, що підтверджено представниками сторін та довідкою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" № 29-17/1644 від 27 січня 2017 року.

Крім того, встановлено, що факт погашення відповідачем боргу за спірний період, на який нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, що є предметом даного спору, підтверджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 5 січня 2017 року у справі № 917/1599/16, прийнятою на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі сплатою боргу.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що підприємство Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що також підтверджується звітами про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2016року та за дев'ять місяців 2016 року, наявністю боргу населення та інших споживачів за послуги з центрального опалення та центрального постачання гарячої води, який становить 91793,1 тис. гривень, відповідно; також враховано статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також здійснені останнім заходи щодо погашення боргу перед позивачем.

З огляду на наведене, суди дійшли висновку про те, що зазначені обставини є винятковими, зобов'язання відповідачем не виконувались з об'єктивних причин, а саме: у зв'язку з важким фінансовим становищем Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", яке виникло з причин, що не залежали від останнього, у зв'язку з різницею у тарифах на теплову енергію та наявністю боргу населення перед відповідачем за теплопостачання, а також враховуючи статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Судами мотивовано відхилено посилання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на збитковість з огляду на те, що згідно звітів про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2016 року та за дев'ять місяців 2016 року підприємство є прибутковим.

Також судами відхилено посилання позивача на ненадання оцінки негативним наслідкам, які спричинені останньому, оскільки позивачем не надано судам попередніх інстанцій будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, встановлено, що позивачем не доведено та не надано будь-яких доказів в підтвердження завдання йому збитків у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором розподілу природного газу № 1-02/02/14-Р від 30 грудня 2015 року.

Враховуючи наведене, взявши до уваги принцип справедливості та розумності, а також інтереси обох сторін, суди попередніх інстанцій повно перевірили та врахували усі доводи сторін, що заслуговують на увагу при вирішенні питання про розмір присудженої пені, та дійшли юридично обґрунтованого висновку про наявність обставин, з якими закон пов'язує право господарського суду зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції та підставно зменшили заявлений до стягнення з відповідача розмір пені на 50 %.

За таких обставин при вирішенні клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили та врахували усі істотні обставини справи, повністю перевірили всі доводи сторін, правильно застосували до спірних правовідносин норми ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, дійшли юридично вірного висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій, та обґрунтовано зменшили розмір стягнутої пені на 50 % до 625012 гривень 27 коп.