ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2017 року
Справа № 5023/615/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Шевчук С.Р.,
Владимиренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року у справі № 5023/615/12 господарського суду Харківської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 7822325,13 грн.,
за участю представників:
Стягувача: Смоляоець О.В., дов. № 258/16 від 27.12.2016 року,
Яковенка П.А., дов. № 260/16 від 27.12.2016 року,
Боржника: Закаблукова А.С., дов. № 473 від 07.04.2017 року.
В с т а н о в и в :
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", Стягувач) у березні 2017 року звернулась до господарського суду Харківської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу - дублікату наказу господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року у даній справі до виконання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року, у задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у даній справі, відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 4, - 4-2, - 4-3, 32 - 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду у даній справі та задовольнити його заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу у даній справі до виконання.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
Згідно частини 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року.
Разом з тим, статтею 23 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Також, частинами 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.
Водночас, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, а також, наданих доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, можливість поновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов'язана з наявністю поважних причин його пропуску, а тому, подання заяви стягувачем із зазначенням лише того, що такий строк ним було пропущено з поважних причин, однією такою підставою для поновлення бути не може.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2012 року у справі № 5023/615/12 позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було задоволено частково, зменшено розмір пені на 50%, відстрочено виконання рішення на три місяці - до 01.07.2012 року та стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (далі - Ізюмське КП, Боржник) на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії основний борг за поставлений природний газ у розмірі 6832688,27 грн., пеню у розмірі 267984,70 грн., 3% річних у розмірі 170577,32 грн., інфляційні витрати у розмірі 283090,13 грн. і 64380,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного судового рішення господарським судом Харківської області 10.04.2012 року було видано відповідний наказ, в якому зазначалось, що він набирає чинності 10.04.2012 року та дійсний для пред'явлення до виконання до 11.04.2013 року, у зв'язку з чим, 04.05.2012 року Стягувач подав до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - ВДВС) заяву про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом.
В наступному, постановою ВДВС від 17.05.2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу, яке виконувалось в межах зведеного виконавчого провадження.
Разом з тим, 30.11.2012 року Ізюмською міською радою було прийнято рішення № 1489 про припинення Ізюмського КП шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію, у зв'язку з чим, державним виконавцем, на підставі ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", 12.12.2012 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а наказ передано до ліквідаційної комісії.
Проте, 28.12.2012 року рішенням Ізюмської міської ради № 1598 рішення Ізюмської міської ради № 1489 від 30.11.2012 року "Про припинення Ізюмського комунального підприємства теплових мереж шляхом ліквідації" було скасовано та припинено повноваження ліквідаційної комісії.
Водночас, ухвалою господарського суду Харківської області від 30.12.2012 року було винесено ухвалу про відстрочку виконання рішення господарського суду у даній справі до 28.02.2013 року.
В подальшому, 21.10.2013 року Стягувач направив голові ліквідаційної комісії Ізюмського КП заяву про повернення на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12, посилаючись на скасування рішення Ізюмської міської ради № 1489 від 30.11.2012 року та припинення повноваження ліквідаційної комісії Ізюмського КП рішенням Ізюмської міської ради № 1598 від 28.12.2012 року.
Однак, наказ господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12 Стягувач так і не отримав, у зв'язку з чим, 27.11.2013 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" видала довідку № 31/10-5415 про втрату наказу господарського суду Харківської області у даній справі, а в грудні 2013 року подала до господарського суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у даній справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року, у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 10.04.2012 року у даній справі до виконання та видачу дублікату наказу від 10.04.2012 року, було відмовлено.
Проте, за результатами касаційного перегляду вказаних судових рішень, Вищий господарський суд України своєю постановою від 14.08.2014 року скасував ухвалу господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року та прийняв нове рішення, яким у задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, відмовив, а заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у даній справі задовольнив, зобов'язавши місцевий господарський суд видати Стягувачу дублікат наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у даній справі, виданий на виконання рішення цього господарського суду від 22.03.2012 року.
У зв'язку з цим, на виконання вказаної постанови від 14.08.2014 року, господарським судом Харківської області 02.09.2014 року видано дублікат наказу у даній справі, який разом із супровідним листом № 026792/1 від 02.09.2014 року було направлено Стягувачу та отримано останнім 08.09.2014 року.
У березні 2017 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" знову звернулась до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу - дублікату наказу господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року у даній справі до виконання, з посиланням на те, що строк пред'явлення такого наказу було пропущено через зміни в організаційній структурі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням вимог ст.ст. 43, 53, 119 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 23, 30 Закону України "Про виконавче провадження", та представлених матеріалів справи, встановивши, що вказані Стягувачем у заяві причини про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання дублікату наказу господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року у даній справі не є поважними і такими, що могли бути перешкодою для пред'явлення цього виконавчого документу до виконання у встановлений законом строк, за відсутності інших поважних причин, а також, з урахуванням значного терміну пропуску такого строку, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви та про відмову у задоволенні заяви Стягувача про поновлення пропущеного строку пред'явлення дублікату наказу господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року до виконання.
На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, про відмову у задоволенні заяви про поновлення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7 - 111-9, - 111-11, - 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року у справі № 5023/615/12 - без змін.
Головуючий - суддя
Судді
Малетич М.М.
Шевчук С.Р.
Владимиренко С.В.