904/11325/16 Про стягнення пені, інфляційної суми заборгованості та річних за неналежне виконання розрахунків за договором в частині своєчасної оплати природного газу - 26.09.2017 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про стягнення пені у розмірі 78836,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 89 435,85 грн. та 3% річних в сумі 5 048,58 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1534/15-КП-4 від 31.12.2014 року в частині своєчасної оплати природного газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 року у справі № 904/11325/16 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю; стягнуто з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафогаз України" пеню у сумі 78 836,38 грн., інфляційних витрат у розмірі 89 435,85 грн., 3% річних у розмірі 5048,58 грн., та 2 599,81 грн. витрат із сплати судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 року у справі № 904/11325/16 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафогаз України" просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заперечує проти доводів викладених у ній, зазначаючи про їх безпідставність і необґрунтованість, та просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, заслухавши представників сторін та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1534/15-КП-4, на підставі позивачем у період з січня 2015 року по грудень 2015 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 574 768,31 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 282 477 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 на суму 62 212,46 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2015 на суму 82 656,23 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 на суму 17 656,84 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2015 на суму 11 176,17 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.11.2015 на суму 48 215,29 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 на суму 70 376,32 грн.

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В пункті 9.3 договору сторони домовились про те, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

В порушення умов договору відповідач поставлений у спірний період природний газ оплатив з порушенням визначених у пункті 6.1 договору термінів.

Предметом спору у даній справі, провадження у якій порушено 08.12.2016 року, є вимога позивача до відповідача про стягнення сум пені, інфляційних та 3% річних, нарахованих на несвоєчасно сплачену в період з 15.02.2015 року по 31.01.2016 року заборгованість за спожитий у 2015 році природний газ за договором № 1534/15-КП від 31.12.2014 року .

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, пославшись на приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , визнав обгрунтованими позовні вимоги за відсутності доказів набуття боржником статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто відсутності доказів включення його до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, визначеного цим Законом, внаслідок чого його було би звільнено від нарахування заявлених сум.

Так, статями 1, 3 цього Закону визначено учасників процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті теплоносії, та користування зазначеним реєстром, затвердженого 21.02.2017 року Постановою Кабінету Міністрів України № 93 (93-2017-п) , рішення про включення підприємства до реєстру або про відмову в його включенні приймається керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви про включення підприємства до реєстру та розміщується на офіційному веб-сайті Мінрегіону.

Враховуючи вимоги Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) та вказаного Порядку, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача з 30.11.2016 року виникло право на списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних, але не автоматично, як він зазначає у відзиві на позовну заяву, а відповідно до певної процедури, яка має засвідчуватись певними документами.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що для списання пені, 3% річних та інфляційних втрат в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради мало набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

Проте, внаслідок відсутності доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, суд першої інстанції вказав про наявність права у позивача на стягнення цих сум у судовому порядку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову, вірно зазначивши про помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності включення боржника до вищевказаного реєстру та набуття статусу учасника процедури врегулювання заборгованості у визначеному порядку, оскільки заборгованість боржника перед стягувачем виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу і була погашена станом на дату набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , відмовив у стягненні з відповідача неправомірно нарахованих позивачем на заборгованість, погашену (сплачену) відповідачем до набрання чинності вказаним Законом, пені, 3 % річних та інфляційних втрат всупереч частини 3 статті 7 вказаного Закону.

Відповідно до преамбули Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) цей закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону:

- процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості;

- реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - це державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства;

- учасники процедури врегулювання заборгованості - це підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

При цьому згідно з частиною 1 статі 1 цього Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є:

- кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;

- кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

- заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

В силу статті 2, частини 1 статті 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31.12.2016 року.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) набрав чинності 30.11.2016 року.

Як зазначалось вище, заборгованість за поставлений позивачем відповідачу газ на підставі договору купівлі-продажу природного газу, погашена останнім до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , а тому, в силу приписів частини 3 статті 7 вказаного Закону, у позивача були відсутні підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової й електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, що свідчить про правильність здійсненого висновку суду апеляційної інстанції на підставі вірно встановлених обставин справи згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовані вищевикладеним, зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтями - 111-5, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.