2/125-09-5564 Про відмову поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду у справі про визнання боржника банкрутом - 26.09.2017 Прийняття

у провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 2/125-09-5564 про банкрутство ТОВ "Альянс-Юг" (далі - боржника), порушена ухвалою від 09.11.2009 за заявою боржника за особливостями провадження відповідно до статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) ); постановою місцевого господарського суду від 01.12.2009 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ухвалою суду від 23.08.2016 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваль І.В.

04.01.2017 до місцевого господарського суду надійшла заява ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за вих. № 11/2-59359 від 29.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, в якій забезпечений кредитор просив визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Альянс-Юг", проведеного 20.12.2016 (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.01.2017 у справі № 2/125-09-5564, а.с. 1 - 4).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2017 (суддя Лепеха Г.А.) в задоволенні позовної заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від 04.01.2017 (вх. № 53/17) про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута відмовлено (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.01.2017 у справі № 2/125-09-5564, а.с. 17 - 18).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 04.04.2017 забезпечений кредитор - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - скаржник) звернулося до Одеського апеляційного господарського суду шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцевого господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2017 як таку, що винесена з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та прийняти постанову, якою визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Альянс-Юг".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Лавриненко Л.В., Лашина В.В.) у задоволенні заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.01.2017 у справі № 2/125-09-5564 відмовлено; апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" із доданими до неї документами повернено скаржнику без розгляду; матеріали оскарження ухвали у справі № 2/125-09-5564 повернено до Господарського суду Одеської області (том 14, а.с. 219 - 222).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 18.04.2017 про відмову у поновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги та її повернення скаржнику, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована порушенням апеляційним судом положень статті 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 91, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), що полягало в неналежній оцінці апеляційним судом об'єктивних обставин, які наводились скаржником як поважні причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 19.01.2017 про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута за заявою банку як забезпеченого кредитора.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2017 прийнято касаційну скаргу скаржника до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.09.2017 о 10 год. 10 хв.; зобов'язано ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги № 11/2-10970 від 30.03.2017 з додатками на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.01.2017 у даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 розгляд касаційної скарги скаржника відкладено на 26.09.2017 о 10 год. 00 хв. із зобов'язанням ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до 26.09.2017 надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги № 11/2-10970 від 30.03.2017 з додатками на ухвалу місцевого господарського суду від 19.01.2017 у даній справі з відмітками Господарського суду Одеської області та Одеського апеляційного господарського суду про її одержання.

26.09.2017 до початку розгляду справи по суті через канцелярію Вищого господарського суду України скаржником подано документи, витребувані ухвалою суду касаційної інстанції від 12.09.2017 (вх. № 9069 Д5/16350).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - Прудку О.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, зокрема, відповідно до пункту 10 частини 1 зазначеної статті - ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, положення якого визначають порядок продажу майна ТОВ "Альянс-Юг" в ліквідаційній процедурі, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (зокрема, ухвали, винесені за результатами розгляду спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону у процедурі банкрутства), крім випадків, передбачених ГПК України (1798-12) та цим Законом.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі № Б29/162-10.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі № 39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції прийнято 19.01.2017 та надіслано її копію забезпеченому кредитору - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", який не брав участі в судовому засіданні від 19.01.2017 при розгляді його вимоги про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Альянс-Юг"; при цьому, в межах строку, визначеного статтею 93 ГПК України, зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцевого господарського суду лише 04.04.2017, тобто з пропуском п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції більш як на два місяці, що не заперечується скаржником.

Апеляційним судом встановлено обставини подання скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовано тим, що в судовому засіданні від 19.01.2017 представник ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" участі не брав, тому банку не були відомі мотиви прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні його заяви про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі; при цьому, копія ухвали суду першої інстанції від 19.01.2017 надійшла на адресу банку лише 30.01.2017, що унеможливило її оскарження в апеляційному порядку в межах строку, визначеного частиною 1 статті 93 ГПК України; також, скаржник зазначив про відсутність у нього можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, так як його кошторисом, як банку, що ліквідується, затвердженим на момент винесення ухвали суду від 19.01.2017, не було передбачено витрат на сплату судового збору. Зазначені обставини заявник апеляційної скарги вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 19.01.2017 у даній справі.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не надано апеляційному суду належних та достатніх доказів на підтвердження його доводів, викладених у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження; при цьому, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", банк не був позбавлений можливості при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2017 заявити клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору за апеляційний перегляд судового рішення.

Зазначене стало підставою для відмови ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у поновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 19.01.2017 у даній справі та її повернення скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, про що прийнято ухвалу від 18.04.2017, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 19.01.2017, який пропущено скаржником більш як на два місяці, зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням положень статей 43, 93, 97 ГПК України, статті 8 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, з наведенням мотивів такої оцінки доказів (неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження), а також підстав, за яких подана скаржником заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не може бути задоволена.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду від 19.01.2017 зареєстрована 23.01.2017 та оприлюднена 25.01.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) , що дозволяло скаржнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії ухвали від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на встановлені апеляційним судом обставини одержання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" копії оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду 30.01.2017, банк не був позбавлений можливості ознайомитися з її мотивувальною частиною та оскаржити зазначену ухвалу в апеляційному порядку в максимально стислі строки, заявивши при цьому клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору з наданням апеляційному суду доказів на підтвердження його складного матеріального становища як банку, що ліквідується. Однак, банк реалізував своє процесуальне право на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 19.01.2017 у даній справі лише у квітні 2017, тобто із спливом більш як двох місяців після набрання оскаржуваною ухвалою законної сили, що не узгоджується з принципом юридичної визначеності судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей - 111-5, - 111-7 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та скасування ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у даній справі, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду за змістом оскаржуваної ухвали, а спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті - 111-7 ГПК України, тому є необґрунтованими.