ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2017 року
Справа № 922/1154/17
Вищий господарський суд України в складі колегії:
Головуючого судді суддів:
Корсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Спас"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017
у справі
№ 922/1154/17 Господарського суду Харківської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Спас"
про
усунення перешкод у користуванні майном
в судовому засіданні взяли участь представники :
- позивача
не з 'явився
- відповідача
не з 'явився
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Спас" про усунення перешкод у користуванні майном.
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Спас" подало до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" про визнання договору оренди нежитлових приміщень укладеним.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі № 922/1154/17 (суддя Добреля Н.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 (головуючий Фоміна В.О., суддів: Бородіна Л.І., Пуль О.А.) повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Спас" на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Спас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" не скористалось правом, наданим статтею - 111-2 ГПК України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 56, статті 57 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. До позовної заяви додаються, зокрема документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, процесуальним законом покладено на позивача обов'язок надіслати копії позовної заяви з додатками відповідачам, третім особам, які зазначені у позовній заяві. Копії позовної заяви та доданих до неї документів надсилаються цінним/рекомендованим листом з описом вкладення.
Крім того, перелік документів, який направляється іншим сторонам, що міститься в описі повинен відповідати переліку документів, який поданий до суду.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (пункт 6 частини першої статті 63 ГПК України).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів, відповідач, звертаючись із зустрічним позовом, в порушення ст. 56 ГПК України, подав суду на підтвердження надсилання копії зустрічної позовної заяви відповідачу лише розрахунковий документ Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" № ПН215600426655 (фіскальний чек) без опису вкладення.
За таких обставин, місцевий господарський суд на законних підставах повернув зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з посиланням на приписи пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України, а апеляційний господарський суд правомірно залишив без змін ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду.
Доводам скаржника про те, що відправлення було направлено відповідачу з описом вкладення, однак було втрачено у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що посилання суду першої інстанції на нормативний акт, який втратив чинність, не призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи викладене, колегія вважає достатньо обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п.6 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 у справі № 922/1154/17 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
В. А. Корсак
М. В. Данилова
О. М. Сибіга