Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:

Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Ковтонюк Л.В., Ємельянова А.С.

розглянувши касаційні скарги

1.Управління комунального майна Хмельницької міської ради 2.Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності 3.Виконавчого комітету Хмельницької міської ради

на постанову

Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2017

у справі

№ 924/1063/16 Господарського суду Хмельницької області

за позовом

1.Управління комунального майна Хмельницької міської ради 2.Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів-

1.Хмельницька міська рада 2.Виконавчий комітет Хмельницької міської ради

про

звільнення ТОВ "Либідь" частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв. м. по вул. Кам 'янецькій, 21/1-А у м. Хмельницькому по акту приймання-передачі балансоутримувачу - міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності та стягнення неустойки в сумі 48 037,68 грн

за участю представників сторін:

позивача 1: Стасишена І.М.,

позивача 2: Богачова Л.М.,

відповідача: Потапова М.В.,

третьої особи 1: Кучевська Г.В.,

третьої особи 2: не з'явився,

У листопаді 2016 року Управління комунального майна Хмельницької міської ради (позивач 1), Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради (позивач 2) звернулись до господарського суду Хмельницької області з позовом про звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю ''Либідь'' частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 21/1-А у м. Хмельницькому.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь" звільнити частину підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул. Кам'янецькій, 21/1-А у м. Хмельницькому та передати по акту приймання-передачі на користь балансоутримувача - Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради. Присуджено до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради неустойка в сумі 48037,68 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 у справі №924/1063/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Управління комунального майна Хмельницької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн. Стягнуто з Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, Управління комунального майна Хмельницької міської ради, Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності та Виконавчий комітет Хмельницької міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просили постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. - 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 09.11.2011 між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь" (орендар) та Міським комунальним підприємством по утриманню не житлових приміщень комунальної власності (отримувач коштів, балансоутримувач) укладено договір індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, відповідно до п.п.1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська загальною площею 695 м-2 (в т.ч. площа загального користування - 311,3 м-3), вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до Звіту про оцінку майна 1067404,00 грн. станом на 30.09.2011. Майно передається в оренду під розміщення власних павільйонів, організації торгівлі, при умові збереження функціонального призначення переходу строком на чотири роки одинадцять місяців: "02" листопада 2011 року по "02" жовтня 2016 року.

На виконання рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №41 від 24.01.2013 було укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 16.05.2013. Пунктом 1 вказаного договору було змінено сторону Орендодавця з територіальної громади міста Хмельницького, в особі управління житлово-комунального господарства, на управління комунального майна та доповнено договір стороною міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (Отримувач коштів, Балансоутримувач).

Судами також встановлено, що Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради 22.07.2016 №02-08-1151 на адресу позивача було направлено попередження проте, що договір оренди продовжено не буде.

Згідно листа ТОВ "Либідь" №449 від 01.08.2016, адресованого міському голові Симчишину О.С., відповідно до Положення про передачу в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради №11 від 31.10.2013, ТОВ "Либідь", як добросовісний орендар, просило продовжити договір оренди частини підземного пішохідного переходу площею 695 кв.м, розташованого по вул. Кам'янецькій, 21/1-А на той самий термін (4 роки 11 місяців), надавши в тимчасове оплатне користування (оренду) для організації торгівлі й розміщення торгівельних павільйонів. Даний лист було зареєстровано у Центрі надання адміністративних послуг Хмельницької міської ради.

03.08.2016, на заяву позивача №449 від 01.08.2016, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради було підготовлено повторну відповідь про те, що договір продовжено не буде.

27.09.2016 Управління комунального майна направило ТОВ "Либідь" лист із попередженням №936 про закінчення строку дії договору оренди.

Листом від 03.10.2016 №951 управління комунального майна Хмельницької міської ради повідомила позивача про припинення дії договору оренди нерухомого майна з 03.10.2016.

Згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №730 від 27.10.2016 "Про відмову в продовженні строку оренди підземного пішохідного переходу по вулиці Кам'янецькій, 21/1-А" було вирішено відмовити ТОВ "Либідь" у продовженні договору оренди частини підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецька, 21/1-А загальною площею 695 кв.м.

27.10.2016 Управління комунального майна Хмельницької міської ради звернулось до ТОВ "Либідь" із листом за вих.№1060 про те, що договір оренди від 09.11.2011 є припиненим із 01.10.2016, тому вимагало негайно повернути орендоване майно, передавши його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Оскільки об'єкт оренди не був повернутий балансоутримувачу, позивачі - Управління комунального майна Хмельницької міської ради та Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький звернулися до суду з позовом про звільнення ТОВ "Либідь" частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул. Кам'янецькій, 21/1 у м. Хмельницькому та передачі по акту приймання-передачі балансоутримувачу - Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності; також про стягнення неустойки в сумі 48 037,68 грн. на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав про те, що договір оренди припинив свою дію з 03.10.2016, а відповідач в порушення умов договору майно не повернув, вимоги орендодавця, викладені у листах про припинення дії договору оренди та про повернення орендованого майна балансоутримувачу, не виконав, тому дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні, яке має бути повернуто балансоутримувачу - Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності по акту приймання-передачі. Крім того, суд першої інстанції вважав правомірними вимоги про стягнення із відповідача на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради неустойки в сумі 48 037,68 грн. за весь час користування майном (із 03.10.2016 по 01.11.2016) відповідно до поданого розрахунку.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд посилаючись на положення статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", дійшов висновку, що в установленому законом порядку у Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності міста Хмельницького (позивач 2), не виникло право господарського відання чи інше речове право на об'єкт нерухомого майна, що належить до комунальної власності - підземний перехід на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська площею 1461,5 кв.м., який за рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 41 від 24.01.2013 р. підлягав передачі на баланс підприємства, тому вважав про те, що через відсутність будь-яких речових прав на вказане майно, у позивача 2 були відсутні й належні правові підстави щодо подальшого розпорядження вказаним майном, в тому числі й щодо укладення від свого імені договорів стосовно цього майна та передання його, чи його частини, іншим особам. При цьому також вказав на те, що укладення позивачами 16.05.2013 договору про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 09.11.2011, щодо заміни сторони орендодавця в Договорі, здійснено в порушення рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 41 від 24.01.2013, а також без врахування відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто без належних правових підстав і повноважень та з порушення їх господарської компетенції. Отже апеляційний суд зробив висновок, що судом першої інстанції невірно встановленні обставини моменту виникнення, наявності чи відсутності речового права оренди відповідача за договором від 16.05.2013 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 09.11.2011, внаслідок цього суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачам на підставі вказаного договору належить право вимагати від ТОВ "Либідь" виконання зобов'язань саме перед ними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , так і норми Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) .

Згідно ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

В силу ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження договору, а лише можливість продовження договору з дотриманням певної процедури. Статтею 181 ГК України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів.

Із умов договору оренди від 09.11.2011 (із врахуванням змін, внесених додатковими договорами від 01.12.2011, від 16.05.2013) вбачається, що чинність даного договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено - на чотири роки одинадцять місяців: з "02" листопада 2011 року по "02" жовтня 2016 року.

Оскільки Управління комунального майна попереджало відповідача про припинення дії договору та про відмову в його продовженні, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди припинив свої дію 03.11.2016.

Відповідно до п.2.3 сторони домовились, що у разі припинення договору майно повертається користувачем балансоутримувачу. Користувач повертає майно балансоутримувачу в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна користувачу цим договором, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання передачі.

Згідно п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" (v0012600-13) після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Згідно ст. 785 ЦК України, у випадку припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вірно встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення п.п.2.3, 2.4 договору, майно не повернув, вимоги орендодавця, викладені у листах про припинення дії договору оренди та про повернення орендованого майна балансоутримувачу, не виконав.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 730 від 27.10.2016 було відмовлено ТОВ "Либідь" у продовженні договору оренди частини підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецька, 21/1-А загальною площею 695 кв.м., і вказане рішення органу місцевого самоврядування у встановленому порядку не оскаржувалось та не скасоване.

Отже, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні, яке має бути повернуто балансоутримувачу - Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності по акту приймання-передачі.

Що стосується висновків апеляційного господарського суду, що через відсутність будь-яких речових прав на вказане майно, у позивача 2 були відсутні правові підстави щодо подальшого розпорядження вказаним майном, в тому числі й щодо укладення від свого імені договорів стосовно цього майна та передання його, чи його частини, іншим особам, колегія вважає вказати наступне.

Так, в матеріалах справи наявне рішення №41 від 24.01.2013 про передачу нерухомого майна комунальної власності - підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська із балансу Управління житлово-комунального господарства на баланс Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.

Вказаним рішенням було зобов'язано Управління комунального майна укласти додаткові угоди до договорів оренди про внесення змін та доповнень.

На виконання вказаного рішення, 16.05.2013 додатковою угодою до зазначеного вище договору оренди змінено сторону орендодавця на Управління комунального майна Хмельницької міської ради, доповнено договір третьою стороною - Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (Отримувач коштів, Балансоутримувач), а також уточнено адресу майна, зокрема: вул. Кам'янецька, 21/1-А.

З додатку до рішення № 41 також вбачається, що спірне майно було передано на баланс саме Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності міста Хмельницького (позивачу 2), тому висновки апеляційного суду стосовно відсутності у позивача 2 правових підстав щодо подальшого розпорядження вказаним майном, в тому числі й щодо укладення від свого імені договорів та передання його, чи його частини іншим особам, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Висновки апеляційного господарського суду с приводу не подання доказів державної реєстрації прав за додатковою угодою від 16.05.2013 до договору оренди, як то передбачено нормами ст. 794 ЦК України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки діючим на той час законодавством було передбачено, що саме нотаріус, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, здійснює державну реєстрацію прав власності цього майна . Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 01.01.2013 діючій на момент нотаріального посвідчення додаткового договору від 16.05.2013, державна реєстрація прав була здійснена нотаріусом - Поліщук Н.В. та вчинено таку дію.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач визнав зміну сторін по договору оренди ще до укладення додаткового договору оренди від 16.05.2013. При цьому, 01.02.2013 ТОВ "Либідь" прийняло орендоване майно від балансоутримувача, отримувача коштів - Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності та здійснювало оплату орендної плати із 01.02.2013 згідно виставлених рахунків Отримувача коштів - Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про повернення майна із оренди шляхом оформлення такого повернення відповідним документом (актом) відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення із відповідача неустойки у сумі 48 037,68 грн. на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради за період користування майном з 03.10.2016. по 01.11.2016., колегія суддів вважає зазначити про таке.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов'язку із повернення речі.

Аналогічне положення встановлено у пункті 9.3 договору оренди, згідно якого за користування приміщенням без дозволу виконавчого комітету та договору оренди орендар сплачує орендодавцю (отримувачу коштів) неустойку у розмірі подвійної плати за оренду вказаного приміщення.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги про стягнення із відповідача на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради неустойки в сумі 48 037,68 грн. за весь час користування майном (із 03.10.2016 по 01.11.2016) є правомірними та також підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивачів щодо законності повернення орендованого майна та сплати відповідної неустойки, оскільки процедура (порядок) повернення майна із оренди визначена самим договором. Доводи відповідача про необхідність реєстрації змін до договору оренди судом оцінюються критично, оскільки відповідний договір оренди (із наступними змінами) посвідчений нотаріально, набув чинності та не передбачав переходу власності на об'єкт оренди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повне задоволення позовних вимог та зобов'язання ТОВ "Либідь" звільнити частину підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул. Кам'янецькій, 21/1-А у м. Хмельницькому та передати по акту приймання-передачі на користь балансоутримувача - Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради.

Оскільки вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо спірних правовідносин сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а вірне по суті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання касаційних скарг покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Управління комунального майна Хмельницької міської ради, Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності та Виконавчого комітету Хмельницької міської ради задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі № 924/1063 /16 скасувати.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 у справі № 924/1063/16 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради 1654 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" на користь Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності 3308 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 3840 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області .