Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Грек Б.М., Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі № 904/6369/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспецодяг" до приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" про стягнення заборгованості,

У червні 2017 року ТОВ "Євроспецодяг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" про стягнення заборгованості в сумі 5 436 150 грн., 147 656 грн. інфляційних сум та 3% річних у сумі 41 106,23 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2016 року № 1.

Під час розгляду справи ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до ТОВ ТОВ "Євроспецодяг" про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2016 року № 1.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" звернулося до суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду першої інстанції та заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 року (судді: Білецька Л.М., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) клопотання ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" про відстрочення сплати судового збору відхилено та повернуто апеляційну скаргу без розгляду.

У касаційній скарзі ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним судову ухвалу скасувати та справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Євроспецодяг" до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній судову ухвалу, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що звертаючись до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви, без надання доказів сплати судового збору, ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" було заявлено клопотання про відстрочення від його сплати на підставі ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", яке мотивовано тяжким фінансовим станом підприємства, з посиланням на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 року у даній справі, якою з метою забезпечення позову накладено арешт в межах суми позову - 5 624 912,23 грн. на грошові кошти ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс".

Висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду мотивовано тим, що до неї не додано доказів сплати судового збору, а також відсутністю підстав для відстрочення відповідачу за первісним позовом сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Водночас, відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підпунктом 3.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 (va007600-13) роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

За змістом статей 33, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як свідчать матеріали справи, що ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" в обгрунтування клопотання про відстрочення судового збору вказувало на тяжке фінансове становище, зумовлене накладенням арешту на грошові кошти підприємства в межах суми позову.

Однак, заявником не було подано доказів на підтвердження обставин свого скрутного фінансового становища, який перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Зокрема, такими доказами могли б бути документи фінансово-господарської діяльності підприємства, довідки установ банку про недостатність коштів на рахунках тощо.

Разом з цим, як уже було зауважено, ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" звернулось до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1 600 грн. (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік").

Враховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 1600 грн.

Сплата судового збору у такому розмірі не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя в розумінні Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року.

Отже, враховуючи неподання ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також доказів, які б свідчили про його скрутне фінансове становище, висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена судова ухвала як обґрунтована й законна підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року - без змін.