44/282-б Про задоволення клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури у справі про банкрутство та продовження повноважень ліквідатора боржника - 12.09.2017 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та касаційну скаргу ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі № 44/282-б Господарського суду міста Києва про банкрутство Акціонерного страхового товариства "Вексель", -

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі № 44/282-б (суддя Пасько М.В.):

1. Задоволено клопотання ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. про продовження строку ліквідаційної процедури у справі та його повноважень строком на три місяці.

2. Продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. на три місяці, тобто до 02.06.2017.

3. Задоволено заяву (у формі скарги) ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" про зобов'язання Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) вчинити дії.

4. Зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати ліквідатору Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражному керуючому Кудляку Є.В. відомості щодо залишку коштів Акціонерного страхового товариства "Вексель" у фонді захисту потерпілих, а також розміру інвестиційного прибутку, нарахованого за 2010-2017 роки, а також відомості щодо розміру коштів, витрачених на покриття заборгованості по фондах.

5. Зобов'язано МТСБУ виконати норми ст. 51.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у строк до 02.06.2017 та прийняти від ліквідатора всі матеріали щодо укладених Акціонерним страховим товариством "Вексель" договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

6. Кошти Акціонерного страхового товариства "Вексель", які знаходяться у фонді захисту потерпілих МТСБУ включити до ліквідаційної маси Акціонерного страхового товариства "Вексель" та направити на погашення вимог кредиторів.

7. Зобов'язано МТСБУ у строк до 02.06.2017 здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно реєстру вимог кредиторів у справі №44/282-б.

8. Зобов'язано МТСБУ повернути різницю коштів фонду захисту потерпілих на рахунок банкрута, який використовується в ліквідаційній процедурі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено частково.

Скасовано п. 6, п. 8 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі №44/282-б.

Відмовлено в задоволенні заяви (у формі скарги) ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. в частині включення до ліквідаційної маси Акціонерного страхового товариства "Вексель" та направлення на погашення вимог кредиторів коштів акціонерного страхового товариства "Вексель", які знаходяться у фонді захисту потерпілих Моторного (транспортного) страхового бюро України; зобов'язання Моторного (транспортного) страхового бюро України повернути різницю коштів фонду захисту потерпілих на рахунок Акціонерного страхового товариства "Вексель", який використовується у ліквідаційній процедурі у справі № 44/282-б.

В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі №44/282-б залишено без змін.

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить (з урахуванням уточнень представника у судовому засіданні) скасувати п.5 та п.7 ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 в частині залишення без змін п. 5, п.7 ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви (у формі скарги) ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. про зобов'язання МТСБУ виконати норми ст. 51.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у строк до 02.06.2017 та прийняти від ліквідатора всі матеріали щодо укладених Акціонерним страховим товариством "Вексель" договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також про зобов'язання МТСБУ у строк до 02.06.2017 здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно реєстру вимог кредиторів, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ліквідатор Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.03.2017 залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 розгляд касаційних скарг відкладено на 12.09.2017р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.04.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Акціонерного страхового товариства "Вексель".

Постановою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 визнано Моторне (транспортне) страхове бюро України учасником провадження у справі № 44/282-б про банкрутство Акціонерного страхового товариства "Вексель".

02.03.2017 ліквідатор звернувся до суду із заявою (у формі скарги) про зобов'язання Моторне (транспортне) страхове бюро України вчинити певні дії.

Розглянувши подану заяву ліквідатора та задовольнивши її, суд першої інстанції зобов'язав МТСБУ надати ліквідатору відомості щодо залишку коштів Акціонерного страхового товариства "Вексель" у фонді захисту потерпілих, а також розміру інвестиційного прибутку, нарахованого за 2010-2017 роки, а також відомості щодо розміру коштів, витрачених на покриття заборгованості по фондах; зобов'язав МТСБУ виконати норми ст. 51.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у строк до 02.06.2017 та прийняти від ліквідатора всі матеріали щодо укладених Акціонерним страховим товариством "Вексель" договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; включив до ліквідаційної маси банкрута кошти Акціонерного страхового товариства "Вексель", які знаходяться у фонді захисту потерпілих МТСБУ та направив їх на погашення вимог кредиторів; зобов'язав МТСБУ у строк до 02.06.2017 здійснити виплати третім (потерпілим особам за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) згідно реєстру вимог кредиторів у справі №44/282-б; зобов'язав МТСБУ повернути різницю коштів фонду захисту потерпілих на рахунок банкрута, який використовується в ліквідаційній процедурі.

Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції послався на те, що недостатність коштів у страховика АСТ "Вексель" встановлена судом 18.05.2010 при прийнятті постанови про визнання боржника АСТ "Вексель" банкрутом, тому з 18.05.2010 у МТСБУ виник обов'язок з виконання зобов'язань АСТ "Вексель" за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що були укладені боржником з особами, визнаними кредиторами у справі №44/282-б.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції частково спростував висновки суду першої інстанції та скасував ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси банкрута коштів, які знаходяться у фонді захисту потерпілих МТСБУ та зобов'язання МТСБУ повернути різницю коштів фонду на ліквідаційний рахунок страховика-банкрута, а саме, п. 6 та п. 8 ухвали, оскільки ухвала в цій частині не відповідає вимогам чинного законодавства, а в решті оскаржувану ухвалу залишив без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується в повній мірі з висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 15.06.2005 між АСТ "Вексель" та МТСБУ укладений договір №085 про співпрацю, у пункті 3.2.4 якого сторони погодили, що у разі неплатоспроможності (банкрутства) страховика (після підтвердження такого Уповноваженим органом з регулювання ринків фінансових послуг) МТСБУ зобов'язується здійснювати виплати страхових відшкодувань за зобов'язаннями страховика згідно з договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до абз. 3, 5 п. 43.4 ст.43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється.

Забороняються будь-які стягнення з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, крім пов'язаних з регламентними виплатами, що проводяться відповідно до цього Закону за рахунок такого фонду. У разі банкрутства страховика або його ліквідації залишки коштів, сплачених ним до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, не можуть бути включені до ліквідаційної маси і залишаються у централізованих страхових резервних фондах МТСБУ.

Згідно п. 51.9 п.51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п'ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов'язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.

У разі якщо стосовно страховика здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства, а також у разі його ліквідації зазначені кошти не підлягають поверненню.

Інвестиційний дохід повертається лише разом зі сплаченими гарантійними внесками. В разі неповернення таких внесків, інвестиційний дохід також не підлягає поверненню.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в разі ліквідації страховика та за умов недостатності коштів для розрахунку за страховими зобов'язаннями, МТСБУ приймає на себе такі страхові зобов'язання, при цьому, залишки коштів, які були сплачені до МТСБУ, не включаються до ліквідаційної маси та не підлягають поверненню страховику.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції, який спростовує помилкові висновки суду першої інстанції про необхідність включення до ліквідаційної маси банкрута коштів, які знаходяться у фонді захисту потерпілих МТСБУ та зобов'язання повернути різницю коштів фонду на ліквідаційний рахунок страховика-банкрута.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції правомірно скасував п.6 та п.8 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017, які не відповідають вимогам Закону та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора АСТ "Вексель" в цій частині.

Колегія суддів вважає помилковими доводи ліквідатора про те, що суд апеляційної інстанції повинен був керуватись п.51.9 ст.51 в редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року №1961-IV до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 05.07.2012 № 5090-VI (5090-17) (у редакції, яка діяла станом на час визнання АСТ "Вексель" банкрутом - 18.05.2010), оскільки відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 05.07.2012 № 5090-VI (5090-17) норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.

Отже, вказані в п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вимоги Закону стосуються тільки договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не підлягають застосуванню до правовідносин, які склалися між АСТ "Вексель" та МТСБУ в межах даної справи.

Крім цього, вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції від 01.07.2004 року № 1961-IV (1961-15) також не передбачали можливість віднесення коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор АСТ "Вексель" звернувся до суду із заявою про зобов'язання МТСБУ вчинити певні дії на користь третіх (потерпілих) осіб - кредиторів боржника.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що постановою про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи.

Згідно п.6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п.6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Отже, факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника, та неможливість у зв'яжу із цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями, може підтверджуватись ухвалою господарського суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, складеними за результатами закінчення ліквідаційної процедури боржника (здійснення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки, продажу, майна боржника та задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеному Законом).

До завершення ліквідаційної процедури та винесення господарським судом відповідної ухвали, питання про розмір коштів та майна боржника для визначення достатності чи недостатності для задоволення вимог кредиторів ще не є вирішеним, оскільки вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, можуть бути задоволені у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури.

Оскільки звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс АСТ "Вексель", з яких би вбачалося, що у боржника відсутні активи для розрахунку з кредиторами за зобов'язаннями у встановленому порядку не затверджувався, а прийняття постанови від 18.05.2010 про визнання АСТ "Вексель" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не свідчить про недостатність коштів та майна страховика-банкрута для виконання зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, звернення ліквідатора АСТ "Вексель" до суду із заявою про зобов'язання МТСБУ у встановлений судом строк здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкового страхування згідно реєстру вимог кредиторів є передчасним.

Вказані обставини та вимоги чинного законодавства суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зобов'язання МТСБУ у строк до 02.06.2017 здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно реєстру вимог кредиторів у справі №44/282-б.

У зв'язку з цим колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 в частині залишення без змін п. 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення, яким скасувати п.7 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі №44/282-б та відмовити в задоволенні заяви (у формі скарги) ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. в частині зобов'язання Моторне (транспортне) страхове бюро України у строк до 02.06.2017 здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно реєстру вимог кредиторів у справі №44/282-б.

Також пунктом 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 зобов'язано МТСБУ виконати норми ст. 51.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у строк до 02.06.2017 та прийняти від ліквідатора всі матеріали щодо укладених Акціонерним страховим товариством "Вексель" договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п. 51.7 ст. 57 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, вказаний Закон передбачає зобов'язання страховика передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом).

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що п.5 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 відповідає вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , а саме, ст. 51.7 цього Закону та не порушує прав та законних інтересів МТСБУ, а посилання заявника касаційної скарги МТСБУ на неправомірність п.5 ухвали суду від 02.03.2017 є необґрунтованими.

Згідно п.2 ч.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 в частині залишення без змін п. 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Скасувати п.7 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі № 44/282-б.

Відмовити в задоволенні заяви (у формі скарги) ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. в частині зобов'язання Моторне (транспортне) страхове бюро України у строк до 02.06.2017 здійснити виплати третім (потерпілим) особам за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно реєстру вимог кредиторів у справі № 44/282-б.