910/32493/15 Про часткове задоволення заяви розпорядника майна ПАТ арбітражного керуючого про витребування майна із чужого незаконного володіння та витребування з чужого незаконного володіння зазначеного майна - 05.09.2017 Прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 (суддя Чеберяк П.П.) у межах справи № 910/32493/15 про банкрутство частково задоволено заяву розпорядника майна ПАТ "Завод комунального машинобудування" арбітражного керуючого Левченко Н.П, про витребування майна із чужого незаконного володіння; витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Укравто", правонаступником якого є ТОВ "Автометрополіс" у власність ПАТ "Завод комунального машинобудування" 0,25 часток нерухомого майна - приміщення загальною площею 4532,4 кв. м, (малярно-рихтувальний цех (літ. І), склад запчастин (літ. З), станція технічного обслуговування (літ. Е), розташованого за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 у власність ПАТ "Завод комунального машинобудування" 0,25 часток нерухомого майна - приміщення загальною площею 4 532,4 кв. м, (малярно-рихтувальний цех (літ. І), склад запчастин (літ. З), станція технічного обслуговування (літ. Е), розташованого за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 у власність ПАТ "Завод комунального машинобудування" (ідентифікаційний код 05453404) 1/2 часток нерухомого майна - приміщення загальною площею 4 532,4 кв. м, (малярно-рихтувальний цех (літ. І), склад запчастин (літ. 3), станція технічного обслуговування (літ. Е), розташованого за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 (колегія суддів у складі: С.В. Сотніков, В.В. Андрієнко, В.О. Пантелієнко) ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 у справі № 910/32493/15 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без змін.

В касаційній скарзі (з урахуванням додаткових пояснень) Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Автометрополіс" просить скасувати вказані вище постанову суду апеляційної інстанції від 30.05.2017 та ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2016, відмовити в задоволенні заяви розпорядника майна ПАТ "Завод комунального машинобудування" арбітражного керуючого Левченко Н.П. про витребування майна із чужого незаконного володіння. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 317, 319, 331, 388, 392 ЦК України, ст.ст. 43, 47 ГПК України.

Ліквідатор ПрАТ "Завод комунального машинобудування" арбітражного керуючого Левченко Н.П. проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав викладених у запереченнях на касаційну скаргу (з урахуванням доповнень), просить касаційну скаргу ТОВ "Автометрополас" залишити без задоволення, оскаржувана судові рішення залишити без змін.

ПАТ "Альфа-Банк" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з викладеними в ній аргументами, просить ухвалу суду першої інстанції від 26.12.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 30.05.2017 залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 порушено провадження у справі № 910/32493/15 про банкрутство ПАТ "Завод комунального машинобудування"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Альфа-Банк" на суму 27 431 999,57 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченко Наталію Петрівну.

29.07.2016 розпорядник майна ПАТ "Завод комунального машинобудування" арбітражний керуючий Левченко Н.П. звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання права власності за боржником та витребування майна із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Укравто", ОСОБА_8, ОСОБА_9, а саме нерухомого майна - приміщення загальною площею 4532,4 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог розпорядник майна послався на те, що вказане нерухоме майно належало боржникові на праві власності, про що свідчать наведені вище правовстановлюючі документи, а саме: наказ Фонду державного майна від 17.12.1995 № 1796-ВАТ, Свідоцтво про право власності, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва 12.11.2004 та свідоцтво про відповідність закінченого будівництвом об'єкта № 2600000437 від 29.12.2009 та передавалось останнім в оренду третім особам.

Однак, в ході проведення інвентаризації майна боржника розпорядником майна було встановлено, що боржник за місцем державної реєстрації відсутній, будь-якого майна та активів боржника не виявлено.

З Інформаційної довідки від 03.07.2016 № 62621793 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за параметрами запиту: "право власності за адресою по АДРЕСА_1", право власності на нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 4532,4 кв. м, по АДРЕСА_1, зареєстровано за третіми особами, а саме: на власників з частками: 1/2 частки всіх приміщень належить ОСОБА_9, 1/4 частки всіх приміщень належить ОСОБА_8 та 1/4 частки всіх приміщень належить ТОВ "Торгова мережа "Укравто".

Перехід права власності значної частини активів у вигляді нерухомого майна загальною площею 4532,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яке в подальшому частково відчужувалося на користь останніх набувачів - ф.о. ОСОБА_9 та ОСОБА_8, відбулося з підстав, невідомих ні боржнику, ні розпорядку майна та під час провадження у справі про банкрутство ТОВ "Завод комунального машинобудування", за відсутності будь-яких договірних відносин або правочинів, направлених на відчуження спірного майна,

Вказане стало підставою для звернення розпорядника майна боржника із заявою про витребування з чудового незаконного володіння вказаного майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Укравто", ОСОБА_8, ОСОБА_9, визнання ПАТ "Завод комунального машинобудування" власником нерухомого майна - приміщення загальною площею 4532,4 кв. м по АДРЕСА_1 на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист відносин власності в Україні здійснюється на загальних засадах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним кодексом України (435-15) .

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власнику належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положення частини другої ст. 328 ЦК України закріплюють презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Отже, власник не зобов'язаний у кожному конкретному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.

Статтею 392 ЦК України передбачене право особи, яка вважає себе власником майна, пред'явити позов про визнання права власності до осіб, які не визнають, заперечують або оспорюють це право власності та не перебувають із власником у договірних або інших зобов'язальних правовідносинах. Така вимога може бути додатковою до іншої - зокрема до позову про витребування майна із чужого володіння.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно положень цієї статті, позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

При цьому, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Таким чином, враховуючи наведене майно може бути витребуване від особи, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

У частині 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з ч. 2 ст. 388 названого Кодексу, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскільки за ст. 388 ЦК України добросовісне набуття можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

Таким чином, враховуючи зміст п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети та втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна, без погодження з власником.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого незаконного володіння (віндикація).

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захистові шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача. Тобто, особливістю віндикаційного позову є відсутність спору з приводу належності позивачеві майна на праві власності

Разом з тим, ст. 331 ЦК України визначено підстави набуття права власності на новостворене майно. Так, вказана стаття передбачає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому, ст. 331 ЦК України не містить положень, відповідно до яких реконструкція існуючого об'єкта нерухомого майна призводить до виникнення нового об'єкта нерухомого майна та взагалі не містить терміну "реконструкція". Виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення ст. 331 ЦК України не передбачено. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.15 по справі № 6-1858цс15.

Новоствореним об'єктом нерухомості вважається виключно об'єкт, створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто не є новоствореним об'єктом нерухомого майна вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.Зазначена правова позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 по справі № 6-1213цс16.

Крім того, ст. 346 ЦК України не передбачено припинення права власності особи у зв'язку з реєстрацією права власності іншими особами під час його неодноразового відчуження, у тому числі передачі майна до статутного капіталу іншого товариства, що відбулось поза межами волі власника.

Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи заяву ПАТ "Завод комунального машинобудування" про витребування майна з чужого незаконного володіння виходив з того, що за наявними документами боржника, а саме наказу Фонду державного майна від 17.12.1995 №1796-ВАТ щодо перетворення Орендного підприємства "Київкомунмаш" у ВАТ "Завод комунального машинобудування", правонаступником якого є боржник, до якого додано перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Завод комунального машинобудування", територіальне відділення ФДМ України по м. Києву передало боржнику ряд об'єктів нерухомості, зокрема об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі отриманих Інформаційних довідок від 20.03.2016 № 55521219 та № 55520986, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ПАТ "Завод комунального машинобудування" по АДРЕСА_3 та по коду ЄДРПОУ 05453404 нерухомого майна не зареєстровано.

Листом від 11.05.2016 за вих. № 5944 (И-2016) Київське міське бюро технічної інвентаризації повідомило, що за ПАТ "Завод комунального машинобудування" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 12.11.2004, наказ № 1598-В зареєстроване нерухоме майно по АДРЕСА_1 - нежила будівля - складський майданчик матеріалів та обладнання (літ. Д) заг. пл. 564,0 кв. м та нежила будівля - крита стоянка для автомобілів (літ Е) заг. пл. 1621,4 кв. м.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві листом від 22.04.2016 за вих. № 33-26-7777.22-5929/2-16 повідомило, що Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до 01.01.2013 року за ПАТ "ЗКМ" зареєстровано право оренди на земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності Київської міської ради, а саме: земельну ділянку площею 1,1064 га за кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 7,1870 га за кадастровим номером НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1; право користування якими посвідчене договором оренди земельної ділянки від 14 березня 2003 № 75-6-00045.

Вказані земельні ділянки згідно з рішенням Київради від 28.03.2002 № 380/1814 (ra0380023-02) були передані ВАТ "Завод комунального машинобудування" в довгострокову оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд у Святошинському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди (лист регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 08.11.2000 № 30-03/5689).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.07.2008 № 917 ВАТ "Завод комунального машинобудування" було надано дозвіл на проектування та реконструкцію частини комплексу будівель та споруд з новим будівництвом під автоцентр на вул. Пшеничній 4 у Святошинському районі, на земельній ділянці, яка передана ВАТ "Завод комунального машинобудування" згідно з рішенням Київради від 28.03.2002 № 380/1814 (ra0380023-02) та право користування якою посвідчене договором оренди земельної ділянки від 14.03.2003 № 75-6-00045.

Згідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 22.04.2016 № 10126-50/2204/05 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видала замовнику будівництва - ВАТ "Завод комунального машинобудування" дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр за адресою: АДРЕСА_1.

Замовником частково завершено будівельні роботи з реконструкції частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр за адресою: АДРЕСА_1, зокрема - Перша черга вказаного об'єкту була прийнята в експлуатацію, про що на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 31.08.2009 видано свідоцтво про відповідність закінченого будівництвом об'єкта № 2600000437 від 29.12.2009, загальна площа завершеного будівництвом об'єкту - 4532,4 кв. м.

Водночас, згідно відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно 03.06.2016 під час процедури розпорядження майном боржника у справі № 910/32493/15 про банкрутство ПАТ "Завод комунального машинобудування", відбулась реєстрація права власності на спірне нерухоме майно загальною площею 4532,4 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1, за третьою особою - ТОВ "Торгова мережа "Укравто", яким в подальшому відчужено частини вказаного об'єкту на користь фізичних осіб, а саме: 09.06.2016 1/4 частку об'єкта було продано ОСОБА_8, а 23.06.2016 1/2 частку об'єкта було продано ОСОБА_9

Встановивши відсутність між ПАТ "Завод комунального машинобудування" та ТОВ "Торгова мережа "Укравто" будь-яких договірних відносин, не вчинення ПАТ "Завод комунального машинобудування" будь-яких правочинів, направлених на відчуження спірного майна, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про вибуття нерухомого майна із власності боржника не з його волі іншим шляхом, що є підставою для задоволення заяви ПАТ "Завод комунального машинобудування" про витребування майна.

Разом з тим, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції розглядаючи справу належним чином не врахували вимоги ст. 387 ЦК України, оскільки за віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, так як призначення такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи, також унеможливлюється звернення з віндикаційним позовом у тих випадках коли майно було спожито, втрачене або зіпсоване незаконним володільцем і у таких випадках інтереси власника можуть захищатись іншими, передбаченими законом способами.

Поза увагою судів залишилися доводи відповідача про те, що Свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації від 29.12.2009 підтверджується введення в експлуатацію лише першої черги вказаного об'єкту, в той час як відповідач згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29898367 від 03.06.2016 набув право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна загальною площею 4532,4 кв.м. по АДРЕСА_1.

Поясненням ПАТ "Завод комунального машинобудування" з приводу обставин щодо новостворених приміщень з посиланням на судові рішення у справі № 35/256 господарського суду м. Києва також не надано належної правової оцінки.

Відтак, судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено існування спірного майна на момент звернення розпорядником майна банкрута із заявою про його витребування із чужого незаконного володіння, а також належним чином не перевірено доводи сторін про реконструкцію або ж будівництво нового об'єкту.

Тобто, судами не було належним чином досліджено правових підстав для звернення заявника з віндикаційним позовом з огляду на наявність спору про право власності на спірне нерухоме майно, про визнання якого й було заявлено ПАТ "Завод комунального машинобудування" у своїй заяві від 22.07.2016 № 02-03/119, вимоги якої в цій частині судами розглянуті не були, що свідчить про суперечливість висновків судів попередніх інстанцій.

Не з'ясованими залишилися питання замовника і платника вартості робіт фінансування по реконструкції частини комплексу будівель і споруд за договором Генпідряду та джерело фінансування будівництва, хоча це також впливає на правильне вирішення спору.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися договори купівлі-продажу (відступлення) майнових права, укладені боржником з ТОВ "Бонео", ТОВ Компанія ММК", ТОВ "АвтоІнтернешнл Метрооліс", акти приймання-передачі майнових прав на нерухоме майно, наявність доказів, що підтверджують їх виконання, в розрізі заперечень боржника щодо перебування спірного нерухомого майна станом на 16.03.2016 в оренді ТОВ "АвтоІнтернешнл Метрополіс" відповідно до договорів оренди нерухомого майна від 13.02.2013 і яке у вересні, листопаді 2014 року було передано в суборенду ТОВ "Авто Метрополіс".

Твердження судів про перебування земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, в довгостроковій оренді ПАТ "Завод комунального машинобудування" відповідно до рішенням Київради від 28.03.2002 № 380/1814 (ra0380023-02) зроблено без врахування обставин належності даної земельної ділянки територіальній громаді міста у зв'язку з припиненням дії договору оренди земельної ділянки від 14.02.2003, укладеного між Київською міською радою та ВАТ "Завод комунального машинобудування", на підставі відмови ПАТ "Завод комунального машинобудування" від права користування (оренди) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, приймаючи рішення про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння на користь банкрута, дійшли передчасних висновків, не врахувавши зазначені вище вимоги закону і фактичні обставини, не дали їм належної оцінки та в повному обсязі не розглянули всі доводи та заперечення сторін.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та ухвалу господарського суду м. Києва від 26.12.2016 по справі № 910/32493/15 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.