910/12281/13 Про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство - 01.08.2017 Прийняття

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 щодо ухвали господарського суду м. Києва від 06.12.2016 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" по справі № 910/12281/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Банк "Київ" до Публічного акціонерного товариства "ДОК-3" про банкрутство, -

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 16.07.2013 порушено провадження по справі № 910/12281/13 про банкрутство ПАТ "ДОК-3", за загальною процедурою, за Законом України

доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній з 19.01.2013.

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.09.2014 по справі № 910/12281/13 визнано ПАТ "ДОК-3" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Степанова О.Ю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 по справі № 910/12281/13, зокрема, визнано ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" кредитором боржника - ПАТ"ДОК-3" на суму 40 000 000 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 по справі № 910/12281/13 ухвалу господарського суду м. Києва від 06.12.2016 змінено та кредиторські вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" на суму 40 000 000 грн. віднесено до першої черги задоволення.

У касаційній скарзі ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Степанов О.Ю. просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 06.12.2016.

У відзив ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" проти касаційної скарги заперечує та просить оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2017 у зв'язку із відпусткою судді Катеринчук Л.Й., визначений склад колегії суддів по розгляду даної справи: Ткаченко Н.Г./головуючий, доповідач/, Куровський С.В., Удовиченко О.С.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала суду першої інстанції від 06.12.2016, якою визнано грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" до боржника на суму 40 000 000 грн., як такі що підлягають задоволенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, обґрунтована тим, що кредитором - ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" пред'явлено вимоги до боржника з пропуском двомісячного строку з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а тому ці кредиторські вимоги можуть бути задоволені лише в шосту чергу в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова апеляційного господарського суду від 23.03.2017, якою змінено ухвалу господарського суду першої інстанції та віднесено кредиторські вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" у сумі 40 000 000 грн. в першу чергу задоволення, мотивована тим, що зазначені грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" до боржника виникли у зв'язку з визнанням недійсним договору відступлення права вимоги укладеного з боржником та звернутись з такими вимогами до боржника кредитор вправі без врахуванням присічного строку передбаченого Законом, а відтак, зазначені кредиторські вимоги до боржника підлягають задоволенню в першу чергу.

Згідно ст.- 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження по даній справі про банкрутство ПАТ "ДОК-3" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній після 19.01.2013.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 11.09.2014 постановою суду першої інстанції по справі № 910/12281/13 боржника - ПАТ "ДОК-3" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора боржника.

У жовтні 2014 ліквідатор ПАТ "ДОК-3" Степанов О.Ю. звернувся з заявою до господарського суду у справі про банкрутство ПАТ "ДОК-3", на підставі ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до ТОВ Промислово - інвестиційний союз" про визнання недійсним правочину - договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ Промислово - інвестиційний союз".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2016 по справі № 910/12281/13, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладений між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Промислово-інвестиційний союз".

Вказаними вище судовими рішеннями по справі № 910/12281/13, встановлено, що 27.11.2009 між ВАТ "ДОК-3" (первісний кредитор) та ТОВ "Промислово - інвестиційний союз" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор на умовах цього договору передає (відступає), а новий кредитор набуває право вимоги до боржника (КП "Київський метрополітен"), що належало первісному кредиторові за зобов'язанням боржника, відповідно до п.1.1 цього договору.

Пунктам 1.1. договору передбачено, що зобов'язанням боржника є грошове зобов'язання КП "Київський метрополітен" перед первісним кредитором, що виникло на підставі п.2.7., п.3.1 договору № 158 -ДБМ щодо врегулювання земельно - майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, укладеного 29.12.2008 між первісним кредитором та боржником, з усіма додатками, змінами та доповненнями.

Відповідно до п.3.1., п.3.2 договору первісний кредитор протягом 3-х календарних днів з дня укладання цього договору передає новому кредитору правовстановлюючі документи, пов'язані з відступленням права вимоги та всю наявну інформацію, необхідну для здійснення права вимоги за зобов'язання боржника, а новий кредитор перераховує первісному кредиторові грошові кошти в сумі 40 022 913,95 грн. протягом 5 років з дня підписання цього договору.

Також, зазначеними рішеннями судів було встановлено, що на виконання умов спірного договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009, за період 21.01.2010-10.02.2010, ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" перерахувало боржнику - ВАТ "ДОК-3" 40 000 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У травні 2016 ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму 40 000 000 грн. та просило віднести ці грошові вимоги до першої черги задоволення, посилаючись на те, що зазначені кошти були сплачені боржнику на виконання договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009, який в судовому порядку було визнано недійсним.

Таким чином, переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. ст. 99- 101 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" до боржника виникли у зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між боржником та кредитором, останній вправі вимагати погашення його вимог на суму 40 000 000 грн., перерахованих боржнику згідно умов вказаного договору, в першу чергу, у відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок чого наявні підстави для визнання кредиторських вимог ТОВ "Промислово-інвестиційний союз", як таких, що підлягають задоволенню в першу чергу.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Промислово-інвестиційний союз" на суму 40 000 000 грн. та включення їх до першої черги задоволення прийнята з урахуванням фактичних обставин справи, відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.