911/4610/15 - 26.07.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21 березня 2017 року у справі № 911/4610/15, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів боржника про проведення процедури санації ДП "Регіональні електричні мережі", відмовлено у задоволені заяви арбітражного керуючого Сольського В.С. по участь у справі, припинено провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" та зобов'язано державного реєстратора вчинити дії, пов'язані з припинення провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2017 року у справі № 911/4610/15 (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Сотніков С.В., Доманська М.Л.) ухвалу в частині припинення провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" та вирішення процедурних питань, пов'язаних з припиненням провадження у справі (п. 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали) скасовано, в частині відмови у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів боржника про проведення процедури санації ДП "Регіональні електричні мережі" та у задоволені заяви арбітражного керуючого Сольського В.С. про участь у справі залишено без змін, справу скеровано до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном боржника.

Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, скаржник арбітражний керуючий розпорядник майна ДП "Регіональні електричні мережі" Сольський Володимир Степанович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати у справі № 911/4610/15 ухвалу Господарського суду Київської області в частині відмови в задоволенні клопотання ДП "Енергоринок" та припинення провадження у справі, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2017 року в частині направлення матеріалів справи до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ДП "Енергоринок" та ввести процедуру санації щодо боржника, призначити керуючим санацією боржника Сольського Володимира Степановича та зобов'язати керуючого санацією підготувати план санації.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 27, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство), ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 4-3, 33, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" за заявою боржника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 року порушено провадження у справі № 911/4610/15; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; вирішено інші процедурні питання у справі.

17.11.2015 року оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі" на сайті Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ДП "Регіональні електричні мережі".

Провадження у справі № 911/4610/15 перебуває в процедурі розпорядження майном боржника.

20.03.2017 року голова комітету кредиторів боржника ДП "Енергоринок" звернувся до суду з клопотанням про введення процедури санації боржника.

За наслідком розгляду зазначеного клопотання, місцевий господарський суд, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, відмовив у введенні процедури санації ДП "Регіональні електричні мережі

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відносно боржника поширюється дія ч. 4 ст. 96 Закону про банкрутство, яка виключає застосування до боржника процедур санації та ліквідації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 року за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусака Ю.М. (в подальшому згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сольського В.С.)

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 96 Закону про банкрутство, Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосуванню до них процедури санації чи ліквідації.

Судами встановлено, що боржник є державним підприємством та відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником (учасником) юридичної особи-боржника є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до ч. 4 ст. 96 Закону про банкрутство, положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів. При цьому, як вірно встановлено судами, боржник - ДП "Регіональні електричні мережі" не включений до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) .

Водночас, досліджуючи питання можливості введення процедури санації боржника, судами встановлено, що згідно пп. "г" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

Загальнодержавне значення мають об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому: майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", не підлягають приватизації інші державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено майно, визначене у частині другій цієї статті, та акціонерні товариства, до статутного капіталу яких передано майно, визначене у частині другій цієї статті, якщо ці підприємства не зможуть продовжувати господарську діяльність у разі передачі відповідного майна іншим суб'єктам господарювання державного сектору економіки.

Об'єкти державної власності, вказані у частині другій цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

Судами досліджено, що згідно п. 1.1. статуту боржника, ДП "Регіональні електричні мережі" засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Пунктом 2.1. статуту боржника визначено, що підприємство створене з метою забезпечення районів, селищ, підприємств вугільної промисловості та інших споживачів електричною енергією, реалізації соціальних та економічних інтересів свого трудового колективу. Підприємство є спеціалізованою організацією, що здійснює передачу та постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 2.2. статуту боржника (зі змінами та доповненнями), предметом діяльності підприємства у тому числі є: виробництво, передача та розподілення електричної енергії; передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; здійснення постачання електричної енергії усім споживачам, приєднаним до електричних мереж відповідних енергопостачальних підприємств, відповідно до укладених договорів; здійснення закупівель у електроенергетичних систем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління енергосистемою, а також з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами відповідно до укладених договорів; обслуговування, експлуатація ліній електропередач і електропідстанцій, розподільних пристроїв, електромереж, іншого електрообладнання; забезпечення селищ і районів міста, підприємств вугільної промисловості та інших споживачів електроенергією; постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії; централізоване водопостачання та водовідведення.

При цьому, судами на підставі довідки Фонду державного майна України встановлено, що на балансі ДП "Регіональні електричні мережі" перебуває чисельне нерухоме державне майно, у тому числі: місцеві електросилові мережі, трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж; землі транспорту, зв'язку, енергетики; споруди підприємств електро- та теплоенергетики; споруди місцевих електричних та телекомунікаційних мереж; лінії електричні роздільні середньої напруги; водоводи магістральні та відводи від них; магістральні лінії електропередачі високої напруги; споруди магістральних систем електрозабезпечення; трансформаторні станції та підстанції магістральних ліній електропередач, що розташовані у Львівській, Волинській, Донецькій та Луганській областях.

Таким чином, встановивши, що на балансі ДП "Регіональні електричні мережі" перебуває майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та магістральні електричні мережі, суди дійшли висновку, що боржник відноситься до об'єктів загальнодержавного значення, що не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до приписів ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Внаслідок чого, суди дійшли вірного висновку щодо відмови у відкритті процедури санації стосовно ДП "Регіональні електричні мережі".

Разом з тим, судами було встановлено, що єдиним успішним завершенням процедури банкрутства такого боржника залишається укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для припинення провадження у даній справі, оскільки сторонами не використано всіх можливостей для припинення провадження у справі, зокрема, шляхом укладення мирової угоди на умовах, які будуть влаштовувати всіх учасників провадження.

Як встановлено апеляційним господарським судом, питання щодо схвалення проекту мирової угоди на обговорення та голосування на засіданні комітету кредиторів від 16.03.2017 року не виносилось, мирова угода до суду на затвердження не подавалась, а відтак не була предметом дослідження судом першої інстанції.

Разом з тим, судами обох інстанцій зазначено, що успішним завершення процедури банкрутства боржника відносно якого відсутня можливість застосування таких процедур як санація чи ліквідація, залишається укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду погоджується з даним твердженням суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно скасовано ухвалу в частині припинення провадження у справі із застосуванням наслідків припинення та направлено до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном.

У силу приписів ст.ст. - 111-5, - 111-7 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2017 року у справі № 911/4610/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.