Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,

Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Тітова Ю.Г., -

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області (далі - Управління ПФУ) справу за позовом ОСОБА_1до Управління ПФУ, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі - Управління праці та соціального захисту населення), Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів,

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Управління ПФУ та Управління праці та соціального захисту населення 18 297 грн, невиплачених за період із 1 липня 2002 року по 1 липня 2005 року, передбачених статтями 37, 39, 51 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Овруцький районний суд Житомирської області постановою від 7 березня 2006 року позов задовольнив частково, стягнув на користь ОСОБА_1 з Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації 2914 грн допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва; з Управління ПФУ - 14 570 грн підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, та 813 грн додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до третьої категорії; у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення відмовив за безпідставністю.

Постановою від 1 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області це рішення скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 березня 2008 року рішення суду апеляційної інстанції скасував, рішення суду першої інстанції залишив в силі.

У скарзі про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами Управління ПФУ, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України скасувати рішення касаційного суду, рішення апеляційного суду залишити в силі. На обґрунтування скарги Управління ПФУ послалося на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2008 року, у справі за аналогічним позовом, у якій, на думку скаржника, одні й ті самі норми права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.

Скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вже висловила правову позицію щодо правильного застосування норм права при розгляді таких спорів. Так, у постановах від 24 червня та 1 липня 2008 року у справах № 21-387во08 і № 21-783во08 колегія суддів цієї палати дійшла висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при визначенні розміру допомоги на придбання чистих продуктів харчування, доплати до пенсії у зв'язку з проживанням на радіоактивно-забрудненій території та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , необхідно керуватися статтями 37, 39 та 51 цього Закону, а не постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) та від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) .

Таким чином, правова позиція касаційного суду у цій справі відповідає висловленій колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при вирішенні аналогічних спорів. Тому підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись статтями 241- 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні скарги Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області відмовити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2008 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.