ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2017 року Справа № 43/601
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Куровського С.В.
За участю: представників ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" - Точек О.С., директора і засновника - ОСОБА_3, перекладача - ОСОБА_4, представника ПАТ "Державний ощадний банк України"-Субори Н.С., арбітражного керуючого ліквідатора - Гусара І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 по справі № 43/601 за заявою ВАТ "Державний ощадний банк" про банкрутство ТОВ "Кріогенні технології", -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2004 порушено провадження по справі № 43/601 про банкрутство ТОВ "Кріогенні технології", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду м. Києва від 03.02.2005 по справі № 43/601 ТОВ "Кріогенні технології" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2016 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 43/601 та повноваження ліквідатора боржника.
У квітні 2016, ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою, з урахуванням уточнень до цієї заяви, у якій просило зобов'язати ліквідатора боржника арбітражного
Доповідач-суддя Ткаченко Н.Г.
керуючого Гусара І.О. завершити реституцію згідно рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2009 по справі № 12/110, повернувши ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" сплачені ним 2 160 000 грн., за угодою, яка в послідуючому була визнана недійсною.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2016 по справі № 43/601, зокрема, відмовлено у задоволенні заяву ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" про зобов'язання ліквідатора вчинити дії щодо перерахування грошових коштів на рахунки ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен-Стал" .
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 по справі № 43/601 ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 залишено без змін.
В касаційній скарзі ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен-Стал" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 по справі № 43/601, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким задовольнити його заяву.
В судовому засіданні ВГСУ 28.02.2016 розгляд даної справи було відкладено до 21.03.2017 на 11-50 у зв"язу з тим, що директор і засновник ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен-Стал"- ОСОБА_3 являється громадянином Республіки Польщі, не володіє українською мовою та потребує послуг перекладача.
У судове засідання ВГСУ 21.03.2017 з'явився перекладач ОСОБА_4, якого директор і засновник ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен-Стал"- ОСОБА_3 просив допостути до участі у справі.
Заперечень від учасників процесу проти участі у справі перекладача ОСОБА_4 не надійшло.
Колегією суддів задоволено клопотання та допущено до участі у справі в якості перекладача з української на польську мову - ОСОБА_4 / паспорт серія НОМЕР_1, виданий 26.03.1996 Мінським РУГУ МВС України у м.Києві / освіта- вища, стаж роботи за спеціальністю - перекладач 25 років.
Перкладач ОСОБА_4 попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправильний переклад.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал", директора і засновника ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал", ПАТ "Державний ощадний банк України", ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.О., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвала суду першої інстанції від 30.06.2016, якою залишено без задоволення заяву ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" щодо повернення йому 2 160 000 грн., сплачених за договором купівлі-продажу майна боржника, який в подальшому судовим рішенням від 15.12.2009 по справі № 12/110, яке набрало законної сили, визнано недійсним і застосовано реституцію, мотивоване тим, що виконання цього рішення суду від 15.12.2009 по справі №12/110 має відбуватися в порядку виконавчого провадження, а питання перерахування (стягнення) грошових коштів має розглядатися в позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство № 43/601.
Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції і постановою від 21.12.2016 залишив без змін зазначену ухвалу місцевого господарського суду, з підстав, викладених у постанові.
Але з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій зазначеним вище вимогам не відповідає.
Статтею 4-1 ГПК України господарські суди передбачено, що розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Кріогенні технології" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній до 19.01.2013 .
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 03.02.2005 постановою господарського суду міста Києва по справі № 43/601 визнано боржника ТОВ "Кріогенні технології" визнано банкрутом та відкрито було ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О.
07.08.2008, під час здійснення ліквідаційної процедури, було проведено аукціон з продажу майна банкрута - ТОВ "Кріогенні технології", переможцем якого стало ТОВ "П.П.Г. Мартен -Стал", відповідно до протоколу № 1.
В подальшому, внаслідок цього аукціону, між ТОВ "Кріогенні технології" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ДП ТзОВ "П.П.Г. Мартен-Стал" було укладено договір купівлі продажу від 17.02.2009, за умовами якого вартість майна банкрута становить 7 185 572,00 грн., на виконання умов цього договору купівлі-продажу ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" перерахувало 2 160 000 грн.
Проте, рішенням господарського суду Львівської обл. від 15.12.2009 по справі № 12/110, що набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 17.02.2009, застосовано реституцію та зобов'язано ліквідатора повернути ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" (покупцю) 2160000 грн.
Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судами попередніх інстанцій, банкрут ТОВ "Кріогенні технології" в особі ліквідатора Гусара І.О. судове рішення господарського суду Львівської області від 15.12.2009 по справі № 12/110 щодо повернення ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" 2 160 000 грн. не виконало, ці грошові кошти не повернуло, не маючи законних підстав на розпорядження зазначеними коштами, при цьому, як зазначає і сам ліквідатор Гусар І.О., ці кошти були ним направлені на задоволення вимог заставного кредитора - ПАТ "Державний ощадний банк України", а в подальшому реалізувавши це саме майно банкрута на другому аукціоні за суму 3 600 000 грн., кошти у сумі 2 160 000 грн. ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" не повернув, та також направив їх на задоволення вимог заставного кредитора та на відшкодування витрат по ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
За рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II) зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
З огляду на вище зазначене, ліквідатор банкрута - ТОВ "Кріогенні технології" Гусар І.О. після визнання спірної угоди недійсною та застосування двосторонньої реституції згідно рішення суду від 15.12.2009 по справі № 12/110, в порушення ст. 216 ЦК України, ст. 124, 129 Конституції України та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, неправомірно ухилявся від виконання цього судового рішення про повернення грошових коштів на суму 2 160 000 грн. покупцю - ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал", посилаючись при цьому на неможливість повернення цієї суми у зв'язку з наявність ліквідаційної процедури банкрута - ТОВ "Кріогенні технології" та того, що положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не дають можливості ліквідатору повернути ці кошти з ліквідаційного рахунку, оскільки ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" не є кредитором у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зокрема, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Відтак, виконання зобов'язань боржника, що виникли в ліквідаційній процедурі підлягають погашенню у відповідності до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу.
Таким чином, коли саме в ліквідаційній процедурі, було проведено аукціон з продажу майна банкрута та укладено договір купівлі-продажу від 17.02.2009, на умовах якого сплачена спірна сума коштів, які в подальшому в судовому порядку визнанні недійсними, із застосуванням реституції, а отже обов'язок боржника - ТОВ "Кріогенні технології" повернути ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" сплачені ним 2 160 000 грн. виник на стадії ліквідації, а тому ліквідатор зобов'язаний, з урахуванням наведеного вище, в першу чергу повернути ці грошові кошти на користь ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" (покупця), а тому суд першої інстанції, в порушення зазначених вимог законодавства, дійшов до помилкового висновку про безпідставність заявлених вимог ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" щодо повернення йому спірних коштів у сумі 2 160 000 грн., у зв'язку з тим, що ці вимоги про стягнення коштів не розглядаються в межах даної справи про банкрутство і оскільки ці кошти стягненні за рішенням суду, то і виконання цього судового рішення має відбуватись лише в порядку виконавчого провадження.
Залишаючи ухвалу Господарського суду м. Києва без змін, господарський суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. ст. 101, 104 ГПК України на зазначені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув та не дав їм належної оцінки.
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998року). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження ( Справа "Хамідов проти Росії" ).
Відтак, рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процессуального права не можуть вважатись такими, що відповідають вимогам ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 по справі № 43/601 не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а заява ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" щодо зобов'язання банкрута - ТОВ "Кріогенні технології" перерахувати ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" 2 160 000 грн. задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-10 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та ухвалу господарського суду м. Києва від 30.06.2016 в частині відмови у задоволенні заяви ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен-Стал" по справі № 43/601скасувати.
Прийняти у зазначеній частині нове рішення, яким задовольнити заяву ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал" та стягнути з ТОВ "Кріогенні технології" ( код ЄДРПОУ 25388413) на користь ДП ТОВ "П.П.Г. Мартен - Стал"(код ЄДРПОУ 32414565) кошти у сумі 2 160 000 ( два мільйони сто шістдесят тисяч) грн.
Головуючий -
Судді -
Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
Куровський С.В.